Коринфський канал
| Коринфський канал | |
 | |
| Країна |
 Греція |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Коринфія |
| У межах природно-географічного об'єкта | Коринфський перешийок |
| Дата офіційного відкриття | 1893 |
| Довжина або відстань | 6,343 м |
| Вертикальна глибина | 8 м |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Коринфський канал у Вікісховищі | |
37°56′5.0000000991991″ пн. ш. 22°59′2.0000001003938″ сх. д. / 37.93472° пн. ш. 22.98389° сх. д.
Кори́нфський кана́л, також Коринтський канал (грец. Διώρυγα της Κορίνθου) — найкоротший європейський канал довжиною 5803 м (6343 разом із гаванями)[1], що з'єднує Іонічне й Егейське моря. Проритий через Коринфський перешийок, що відділяє півострів Пелопоннес від материка. Починається за 2 км на схід від міста Коринт (передмістя Посейдонія) в Коринтській затоці, перетинає найвужче місце перешийка і закінчується в Егінській затоці поблизу новозакладеного міста Істмії. Ширина 24,6 м по поверхні і 21 м по дну[1], глибина 8 м. Стіни каналу природного походження, головним чином з вапняку, висота стін досягає 79 м[1]. Відкриті мости двох автомобільних доріг і один магістральний залізничний. Підмостовий габарит 52 м.[1] На краях каналу також використовуються два автомобільні мости, що затоплюються.
Зі стародавніх часів робилися спроби побудувати канал в цьому місці. Перша згадка припадає на VII століття до н. е., коли тиран Коринфу Періандр спробував прорити водний шлях, але зупинив роботи через побоювання про невідповідність рівнів Егейського і Іонічного морів, що загрожувало затопленням земель. Натомість тиран створив простіший і менш дорогий кам'яний скат, що одержав назву «Діолк». Залишки його дотепер існують поряд з каналом. Про прориття каналу думав свого часу ще Нерон. В 67 році н. е. 6 000 рабів почали копати канал, проте після смерті Нерона, його наступник Гальба зупинив дорогий проєкт.
В 1881 році грецький уряд дав концесію на прориття каналу товариству. Проєктування каналу було доручено угорським архітекторам Іштвану Тюрру і Белі Герстеру, що підготували раніше проєкт панамського каналу. Будівництво каналу було почато французькою компанією, яка припинила роботу через фінансові труднощі не закінчивши проєкт. Грецька компанія на чолі з грецьким банкіром і філантропом Andreas Syngrou підхопила проєкт і закінчила його в рекордні терміни. Експлуатація каналу почалася в 1893 році. Канал дозволив заощадити шлях завдовжки понад 400 км для суден, які огинають Пелопоннес.
-
схема побудови каналу 1881 р. -
мапа каналу 1888 р. -
будівництво каналу -
будівництво каналу -
відкриття каналу, художник Константінос Воланакіс, 1893
26 квітня 1941 німецькі парашутисти захопили перешийок, який обороняли грецькі, англійські та новозеландські війська.[2] Залізничний міст був зруйнований. Уже 28 квітня німці звели понтонний міст. Після переходу окупаційної влади до Італії італійський залізничний інженерний полк побудував і залізничний міст.[3]
При відступі 10 жовтня 1944 німецькі війська підірвали канал, разом із тим засипавши його залишками мостів, залізничного рухомого складу і худобою.[4] Розчистка каналу проводилася американським інженерним корпусом у листопаді 1947 – вересні 1948. У квітні 1947 було відновлено автомобільний міст.
-
німецький понтонний міст, 1941 -
відновлений міст, 1943 -
розчищення каналу, 1948 -
-
залишки виїмки для понтонного мосту -
вирва від вибуху, що перекрив канал
Зараз канал частково втратив економічне значення. Через вузькість водного шляху в ньому організований почерговий рух. Канал не можуть проходить великі океанські судна, чия ширина наближається до 20 м. Також великотоннажні судна проходять канал на буксирі, оскільки виникає небезпека розмиву стін. Протягом року канал обслуговує близько 11 000 суден.
Канал є невіддільною частиною державної території Греції, суб'єкта міжнародного права. Плавання визначається загальними нормами міжнародного права, що проголошують свободу судноплавства.
З січня 2021 внаслідок частих обвалень канал закрито для судноплавства. 1 червня 2023 року знову відкрито після проведення ремонтних робіт[5].
-
західний початок каналу, Посейдонія -
прохід судна з буксиром -
-
аерофотозйомка -
Пам'ятні стели на каналі -
східний початок каналу, Істмія
-
міст, що затоплюється, Посейдонія -
водопроводний міст -
перший залізничний міст -
міст розібраної залізниці -
-
новий залізничний міст (лінія Аеропорт Атени — Патри) і міст нової автомагістралі № 8 Атени — Патри -
міст, що затоплюється, Істмія
- http://aedik.gr/ [Архівовано 4 березня 2018 у Wayback Machine.] — Сайт оператора каналу.
- Коринфський канал [Архівовано 10 жовтня 2006 у Wayback Machine.] на сайті NASA Earth Observatory
- Коринфський канал на Google Maps
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
- ↑ а б в г Α.Ε.ΔΙ.Κ. | Χαρακτηριστικά
- ↑ CHAPTER 19 — The Corinth Canal | NZETC
- ↑ Arma Del Genio by Biblioteca Militare - Issuu
- ↑ Οι Γερμανοί αποχωρούν και καταστρέφουν τις υποδομές της Ελλάδας. Ανατίναξαν τον Ισθμό και το λιμάνι του Πειραιά. Πώς ο ΕΛΑΣ προστάτευσε το εργοστάσιο ηλεκτρικού στο Κερατσίνι και το Φράγμα Μαραθώνα - ΜΗΧΑΝΗ ΤΟΥ ΧΡΟΝΟΥ
- ↑ Kokkinidis, Tasos (1 червня 2023). Greece Reopens Corinth Canal for the Tourist Season. GreekReporter.com.