Очікує на перевірку

Bandvagn 206

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Bandvagn 206/208 (Bv 206/208)
ТипВсюдихід, Броньована машина.
ПоходженняШвеція Швеція
Історія використання
ОператориДив. операторів
Історія виробництва
Розроблено1974—1980
ВиробникBAE Systems Hägglunds[en]
Виготовлення1980-
Виготовлена
кількість
Більше 11 000 (станом на 2017)[1]
Характеристики
Вага4500 кг
Довжина6,9 м
Ширина1,87 м
Висота2,4 м
ЕкіпажВодій + 5 пасажирів (передня машина)
Десант11 пасажирів (задня машина)

Головне
озброєння
Кулемет Ksp 58 або Browning M2 на кільцевій турельній установці на даху.
ДвигунBv 206: бензиновий двигун Ford 2658E V6 з водяним охолодженням 135 к.с.


Bv 208/206D: Mercedes-Benz OM 603.950 Turbo Diesel 3.0 л 136 к.с.
Bv 206 STV: Steyr M14 4 cyl Turbo Diesel 2.1 l, 114 к.с.

Bv 206 MLI: Steyr M16 6 cyl Turbo Diesel 3.2 l, 181 к.с.
Операційна
дальність
330 км
Швидкість55 км/год (дорога)
4 км/год (вода)

Bandvagn 206 у Вікісховищі

Bandvagn 206 (Bv 206)  — шведський дволанковий[en] амфібійний всюдихід, що виготовляється BAE Systems Hägglunds[en] для сухопутних військ Швеції. Транспорт розрахований на 17 військових (6 у передньому відділенні, 11 у задньому), а причіп можна адаптувати для різних цілей в залежності від модифікації. Як і його попередник, Bandvagn 202/203, Bandvagn 206/208 призначений для перевезення військ і озброєння через сніг та болота на півночі Швеції. Всюдихід також є амфібією, розвиваючи швидкість у воді до 4,7 кілометрів на годину.

Оригінальний Bv 206 має бензиновий двигун, а його дизельна версія називається Bv 206D або Bv 208. Було виготовлено понад 11 000 одиниць Bandvagn 206/208 для 37 країн світу. Серед користувачів — американські та австралійські антарктичні науково-дослідні організації, пошуково-рятувальні служби Австрії, Великобританії, Ісландії та Канади. Bandvagn 206/208 стоять на озброєнні багатьох країн світу, вони брали участь у низці збройних конфліктів, зокрема, операції «Анаконда» та російському повномасштабному вторгненні в Україну.

Історія

[ред. | ред. код]

Розробка гусеничного всюдиходу Bandvagn 206/208 почалася в 1974 році. Вимоги до нової гусеничної машини включали більшу вантажопідйомність, кращі технічні характеристики, вищу надійність і нижчі витрати на обслуговування. В 1976—1978 роках було виготовлено пробні партії, а перші серійні екземпляри прийняли на озброєння Сухопутних військ Швеції в 1980 році.
У 1990 році Hägglunds у співпраці із Управлінням матеріально-технічного забезпечення оборони Швеції (FMV), представили подальший розвиток Bandvagn 206/208 — броньований Bandvagn 206S (Bv 206S), який у Збройних силах Швеції названий як Bandvagn 308/309.

Модифікації

[ред. | ред. код]

Bandvagn 206

[ред. | ред. код]

Bandvagn 206 — стандартна версія, з бензиновим двигуном Ford V6.

  • Bv 206A — Санітарна версія.
  • Bv 206F — Пожежна версія.
  • RaBv 2061 — Командно-штабна машина (КШМ) шведської армії, оснащена радіообладнанням і робочими місцями для персоналу.
  • PvBv 2062 — протитанкова машина шведської армії, з відкритим верхом, озброєна 90-мм безвідкотною протитанковою гарматою Pansarvärnspjäs 1110 (Pvpj 1110).
  • PvBv 2063 — протитанкова машина шведської армії, схожа на PvBv 2062, але оснащена системою запуску ПТКР из BGM-71 TOW.
  • ГАЗ-3351 «Лось» — Виробляється в Росії за ліцензією Hägglunds Групою ГАЗ на Заволзькому заводі гусеничних тягачів.

Bandvagn 206D / Bandvagn 208

[ред. | ред. код]

Bandvagn 206D, також відомий як Bandvagn 208, з 5-циліндровим дизельним двигуном Mercedes.

  • Bv 208 — військово-транспортний варіант, аналогічний Bv 206.
  • Lvstribv 2081 RBS 90 — Зенітна версія із ПЗРК Robotsystem 90 (RBS 90) та з РЛС керування вогнем PS-91.
  • Lvelvbv 2083 RBS 90 — Зенітна версія із ПЗРК Robotsystem 90 (RBS 90).
  • Artlokrrbv 2091 — гусеничний всюдихід із контрбатарейним радаром ARTHUR
  • Artmtrltpbv 2092 — гусеничний всюдихід для транспортування артилерійських боєприпасів.

Bandvagn 206S / Bandvagn 308/309

[ред. | ред. код]
  • Bandvagn 206S (Bv 206S) / Bandvagn 308/309 (Bv 308/309) — військово-транспортний варіант із дизельним двигуном, та із захистом від вогню зі стрілецької зброї.
  • Bandvagn Skyddad 10 (BvS 10) — броньована версія збільшеного розміру з більшою вантажністю та більш потужним двигуном.

Всюдихід є подальшим розвитком неброньованої базової версії Bv 206/208. Bv 206S (позначення виробника) або Bv 308/309 (позначення ЗС Швеції) був розроблений у співпраці між Alvis plc Hägglunds (тепер BAE Systems Land Systems Hägglunds) і Управлінням матеріально-технічного забезпечення оборони Швеції (FMV).

Галерея

[ред. | ред. код]

Оператори

[ред. | ред. код]
Карта з операторами всюдиходів Bandvagn 206, позначеними синім кольором.

Поточні оператори

[ред. | ред. код]

Цивільні оператори

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Viking (BvS10) Amphibious Armoured All-Terrain Vehicle. Army Technology.com. 18 лютого 2021. Процитовано 2 серпня 2022.
  2. Military support for Ukraine | Federal Government. Website of the Federal Government | Bundesregierung (англ.). 28 липня 2023. Процитовано 28 липня 2023.
  3. Kwek, Glenda (3 серпня 2010). Anger over 10-hour rescue in dead of night. The Sydney Morning Herald.
  4. Technical Rescue Task Force. Red Deer County. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  5. @mgraatrud (3 жовтня 2015). Høglunds #bv206. Процитовано 18 серпня 2021 — через Instagram.
  6. Polri Kirim Panser Hagglund ke Lokasi Bencana Gunung Sinabung. Detik News (індонез.). 22 січня 2014. Процитовано 5 травня 2022.
  7. Kusumo, Dananjoyo (12 листопада 2020). Foto Kendaraan Hagglunds untuk Merapi. lumixindonesia.id (індонез.). Процитовано 19 червня 2021.
  8. Pakai Ban Tank Kendaraan Khusus Milik PMI Hagglund BV206, Sukses Tembus Kaki Gunung Semeru. Kompas (індонез.). 7 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
  9. Hagglund Off-Road Firefighting Vehicle Responding - Greater Manchester Fire And Rescue Service. YouTube. 3 жовтня 2020. Архів оригіналу за 13 грудня 2021.
  10. Hevder beltevognene er destruert. Dagbladet (норв.). 10 жовтня 2015. Процитовано 14 червня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]