Рифування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рифи прямих вітрил: нижнього вітрила (D) і марселя (C).
Риф-штерти гафельного вітрила (позначені цифрою 21), риф-бант (19), риф-гати (20)

Рифування[1] (від рифувати), рифлення (від ри́фити)[2], взяття рифів — часткове згортання вітрила з метою зменшення його поверхні при надто сильному вітрі. Термін пов'язаний зі словом риф, яким називають ряд зав'язок на вітрилі, призначених для його підв'язування.

Опис

[ред. | ред. код]

Риф (від нід. reef, rif або англ. reef)[3] — поперечний ряд протягнутих крізь вітрило зав'язок. На прямих вітрилах зав'язки називаються риф-сезні, на косих — риф-штерти. Риф-сезні схожі на звичайні сезні для прив'язування згорнутих вітрил: у вигляді плетінки з подвійним вічком, або короткі відрізки троса з вічком або кнопом на кінці[4]. Для кріплення зав'язок на вітрило нашивається горизонтальна смуга парусини — риф-бант; у ній зроблено отвори — риф-гати, через які і проходять зав'язки. Крім риф-сезнів, у риф-гати просилюється риф-леєр — довгий трос, що іде паралельно риф-банту. На кожному вітрилі буває по кілька рифів (у марселів чотири, у нижніх вітрил — два). Якщо на вітрилі взяті всі рифи (тобто на прямому вітрилі використаний найнижчий риф, на косому — найвищий), воно називається зарифленим «наглухо».

Взяття рифів

[ред. | ред. код]

Залежно від сили вітру беруть один, два, три, чотири рифи. На прямих вітрилах за командою «Взяти рифи!» верхню частину полотнища вітрила підтягають до реї, риф-сезні одного з рифів проводять у петлі риф-леєра і кріплять до леєра реї (вітрильного або окремого рифового)[5], або беспосередньо до реї, обводячи зовнішній кінець сезня навколо леєра (реї) і зв'язуючи його з внутрішнім кінцем. Для підтягання до рей бічних шкаторин до останніх шпрюйтами (закріпленими в оплетені вічка — риф-кренгельси) приєднуються тонкі троси — штик-болти[6] і риф-шкентелі спеціальних талів (риф-талів)[7]. Для зав'язування риф-сезнів використовується рифовий вузол (колись застосовувалося кріплення просиленням клеванта (цурочки) на одному кінці риф-сезня в плетене вічко, розташоване на його другому кінці).

У косих вітрил рифи беруть підтяганням передньої і задньої шкаторин до гіка, із наступною фіксацією зав'язками — риф-штертами. Підтягання шкаторин здійснюється за допомогою спеціального троса — риф-шкентеля[8]; кінці риф-шкентелів проходять в отвори закріплених обабіч гіка риф-планок. Передня шкаторина утримується штик-болтом (або гаком, закріпленим біля п'ятки гіка), прикріпленим до вробленого в неї риф-кренгельса. Риф-шкентелі кріпляться до задньої шкаторини і проходять через шківи на ноку гіка[9]. На яхтах ходові кінці риф-шкентелів проходять до кокпіта, де ними керує яхтсмен.

На бермудських шлюпах часто застосовується простіша система взяття рифів: за допомогою риф-шкентеля, просиленого через отвори — риф-кренгельси.

Замість взяття рифів для зменшення площі вітрильності на багатьох яхтах застосовується патент-риф[en] — пристрій, що дозволяє намотувати вітрило на рангоутне дерево (чи на стрижень всередині нього) або на штаг. На суднах з бермудським вітрильним оснащенням патент-рифом часто обладнується гік, а механізм обертання розміщений у його вертлюзі (так званій «гусячій шийці»).

Риф-сезні на згорнутому вітрилі

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Рифування [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.] // Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
  2. ↑ Рифити // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  3. ↑ Риф // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  4. ↑ Самойлов К. И. Риф-сезень // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  5. ↑ Риф // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
  6. ↑ Самойлов К. И. Штык-болт // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  7. ↑ Самойлов К. И. Риф-тали // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  8. ↑ Самойлов К. И. Риф-шкентель // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  9. ↑ Н.Н. Исанин. Морской энциклопедический справочник. — Л. : Судостроение, 1987. — Т. 2 О-Я. (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Самойлов К. И. Риф, реф // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  • Самойлов К. И. Риф взять // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рифування&oldid=34990619