Меїр Шалев
Меїр Шалев | ||||
---|---|---|---|---|
івр. מאיר שלו | ||||
Народився | 29 липня 1948[1][2] Nahalald, Jezreel Valley Regional Councild, Ізреель[d], Північний округ, Ізраїль[3] | |||
Помер | 11 квітня 2023[4] (74 роки) Alonei Abbad ·злоякісна пухлина[4] | |||
Поховання | Nahalald | |||
Країна | Ізраїль | |||
Діяльність | письменник, журналіст, телеведучий, дитячий письменник, публіцист, психолог | |||
Alma mater | Єврейський університет і Hebrew University Secondary Schoold | |||
Заклад | Єдіот Ахронот | |||
Мова творів | іврит | |||
Роки активності | з 1969 | |||
Батько | Yitzhak Shalevd | |||
Родичі | Цруя Шалевd | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Меїр Шалев у Вікісховищі | ||||
Меїр Шалев (івр. מאיר שלו; 29 липня 1948, Нахалаль, Ізраїль — 11 квітня 2023) — ізраїльський письменник. Його твори перекладені 16-ма мовами. Син Іцхака Шалева.
Дитинство провів у мошаві Нахалаль. Його батько — видатний ізраїльський письменник Іцхак Шалев (роман «Справа Габріеля Тироша» витримав 19 видань на івриті, в перекладі на російську мову вийшов у видавництві «Книга-Сефер»).
У 1966 призваний в Армію оборони Ізраїлю. Служив у бригаді Голані. Брав участь у боях на Голанських висотах під час Шестиденної війни. В одному з боїв Війни на Виснаження був важко поранений. Після закінчення служби в армії вивчав психологію в Єврейському університеті в Єрусалимі (1969—1973), у ці ж роки працював водієм «Маген-Давид Адом», навчався на курсах теле — і радіоведучих при Управлінні державного телерадіомовлення.
Першою публікацією Шалева були вірші в газеті «Маарів» (1969), з 1974 року він почав працювати як теле- і радіоведучий, завоювавши популярність завдяки гумору, притаманному його передачам. У 1987 році Шалев покинув телебачення і радіо, цілком присвятивши себе літературній роботі.
Вів колонку в газеті «Едіот Ахронот».
- 1988 — Російський роман
- 1991 — Есав
- 1994 — Як кілька днів…
- 1998 — У своєму домі в пустелі…
- 2002 — Фонтанелла
- 2006 — Голуб і Хлопчик
- 2009 — Діло було так
- 2013 — Вийшли дві ведмедиці з лісу
- 1982 — Хлопчик Хаїм і чудовисько з Єрусалима
- 1987 — Ямочки на щоках Зохар
- 1988 — Тато усіх змушує червоніти
- 1990 — Воша Нехама
- 1993 — Як неандерталець випадково придумав кебаб
- 1994 — Змій, потоп і два ковчега. Біблійні історії для дітей
- 1995 — Трактор і пісочниця
- Меїр Шалєв. Моя російська бабуся та її американський пилосос. — Х. : Фоліо, 2012. — 285 с. — ISBN 978-966-03-5083-0.
- Меїр Шалев на особисте прохання покійного виголосив промову на похороні Давида Шахара[5].
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Catalog of the German National Library
- ↑ а б מאיר שלו, מגדולי הספרות העברית, מת בגיל 74
- ↑ Меир Шалев: Мы одно человечество. Архів оригіналу за 26 грудня 2012. Процитовано 18 квітня 2018.
- Стаття про творчість М. [Архівовано 28 вересня 2017 у Wayback Machine.] Шалева [Архівовано 28 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Біографія і бібліографія(англ.)
- Перелік виданих книг М. Шалева(івр.)
- Інтерв'ю з М. Шалевом: 1 [Архівовано 6 березня 2017 у Wayback Machine.], 2
- Рецензія на книгу «Російський роман»
- Рецензія на книгу «Як кілька днів…»
- Рецензія на книгу «Голуб і хлопчик»
- Лінор Горалік розмовляє з Меїром Шалевом (відео)
- Велике інтерв'ю з Меїром Шалевом [Архівовано 11 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Меїр Шалев — про війну, любові і про те, що можна дістати з криниці Єрусалима [Архівовано 20 квітня 2018 у Wayback Machine.]