Національна бібліотека Польщі
Національна бібліотека Польщі пол. Biblioteka Narodowa[1] | |
---|---|
Головний корпус бібліотеки | |
52°12′50.000004099999″ пн. ш. 21°0′11.999988100001″ сх. д. / 52.21389° пн. ш. 21.00333° сх. д. | |
Країна: | Республіка Польща[2] |
Тип: | публічна бібліотека |
Розташування | Варшава |
Адреса | Головний корпус: al. Niepodległości 213 02-086 Warszawa, спеціальні колекції: Pałac Rzeczypospolitej - Zbiory Specjalne BN pl. Krasińskich 3/5 |
Заснована | 1930 |
Філії: | 2 |
Фонди: | 7 900 000 одиниць зберігання |
Директор: | Томаш Маковський |
Сайт: | Офіційна сторінка |
Нагороди: | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Національна бібліотека Польщі (пол. Biblioteka Narodowa w Warszawie) — найбільша польська наукова бібліотека, підпорядкована Міністерству культури й національної спадщини. Бібліотека розташована у Варшаві. Спеціальні фонди зберігаються в Палаці Красінських (Варшава). Національна бібліотека Польщі одержує обов'язковий примірник всіх публікацій, що виходять у світ в Польщі. Окрім Варшавської бібліотеки статус національної має також Бібліотека Ягеллонського університету в Кракові.
Першу національну бібліотеку було засновано в Польщі у XVIII столітті. Її заснували варшавські єпископи брати Залуські. У 1774 році Бібліотека Залуських перейшла до Комісії з національної освіти. У 1817 році у Львові була заснована бібліотека Оссолінеум — один з найвизначніших культурних закладів Галичини. 24 лютого 1928 року було засновано теперішню національну бібліотеку Польщі. Відкриття бібліотеки відбулося в 1930 році.
1940 року фонди бібліотеки було підпорядковано німецькій окупаційній владі. Німецькомовні видання було вилучено й виставлено для користування виключно німців у приміщенні на той час закритого Варшавського університету. Найцінніші книжки було переведено в Палац Красінських у Варшаві. Після поразки Варшавського повстання 1944 року всі ці книжки було спалено.
Сьогодні Національна бібліотека Польщі має в своїх фондах більше 8 700 000 одиниць зберігання (дані на 2008 рік). У сховищах бібліотеки було більше 160 000 томів, виданих до 1801 року, 20 000 рукописів (з них близько 7000 нотних рукописів), 120 000 партитур, 120 000 атласів і мап, 2 000 000 книжок, 800 000 річних комплектів журналів XIX—XXI століть[4].
- ↑ https://web.archive.org/web/20221226144622/https://www.cenl.org/member-libraries/
- ↑ Global Research Identifier Database — 2015.
- ↑ https://polona.pl/item/urna-z-popiolami-rekopisow-i-starodrukow-spalonych-przez-wojsko-niemieckie-w-roku-1944-w,NzQ4OTQ2MTE/0/#info:metadata
- ↑ Офіційна сторінка BN [Архівовано 2015-04-30 у Wayback Machine.] (перевірено 16.03.2011)