Джейн Кемпіон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джейн Кемпіон
фр. Jane Campion
голова журі Каннського кінофестивалюd
Ім'я при народженніЕлізабет Джейн Кемпіон
англ. Elizabeth Jane Campion
Дата народження30 квітня 1954(1954-04-30)[1][2][…] (70 років)
Місце народженняВеллінгтон, Нова Зеландія
Громадянство Нова Зеландія
Професіясценаристка, кінорежисерка, акторка, кінопродюсерка, режисерка
Alma materУніверситет королеви Вікторії, Chelsea College of Art and Designd, Australian Film Television and Radio Schoold, Університет Сіднея і Sydney College of the Artsd
ДітиЕліс Енглерт
IMDbID 0001005
Автограф
Нагороди та премії
Орден заслуг (Нова Зеландія)
Орден заслуг (Нова Зеландія)
Орден заслуг (Нова Зеландія)
Орден заслуг (Нова Зеландія)
Оскар (1994, 2022)
Золотий глобус (2022 — двічі)
Золота пальмова гілка (1993)
Джейн Кемпіон у Вікісховищі

Елізабет Дже́йн Ке́мпіон (фр. Elizabeth Jane Campion; нар. 30 квітня 1954, Веллінгтон, Нова Зеландія) — новозеландська кінорежисерка, сценаристка та продюсерка. Володарка двох премій «Оскар», двох премій «Золотий глобус», а також «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю[4].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 30 квітня 1954 року у Веллінгтоні, Нова Зеландія, в сім'ї театрального і оперного режисера Річарда Кемпіона та акторки і письменниці Едіт Кемпіон[5][6][7]. У 1975 році закінчила зі ступенем бакалавра мистецтв в області антропології Університет Вікторії у Веллінгтоні[6].

У 1976 році Кемпіон відвідувала школу мистецтв Челсі в Лондоні і подорожувала всією Європою. У 1981 році здобула вищу освіту в області образотворчого мистецтва (живопис) у коледжі мистецтв Сіднейського університету. У тому ж році Джейн Кемпіон почала навчання в Австралійській школі кіно, телебачення та радіо (закінчила у 1984), де поставила кілька короткометражних фільмів[8].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Перший короткометражний фільм Джейн Кемпіон «Шкірка» (англ. Peel), знятий у 1982 році, отримав Золоту пальмову гілку за короткометражний фільм на 40-му Каннському кінофестивалі. Наступні короткометражні фільми такі, як «Безпристрасні моменти» (1983), «Своя дівоча історія» (1984), «Після роботи» (1984), також отримали нагороди як в Австралії, так і за її межами. Свою першу повнометражну стрічку, «Цукерочка» (англ. Sweetie), Кемпіон зняла у 1989 році. За ним у 1990-му режисерка поставила драму «Ангел за моїм столом» (англ. An Angel at My Table), засновану на біографії новозеландської письменниці Джанет Фрейм. Фільм отримав Особливий приз журі та Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) на Міжнародному кінофестивалі у Венеції.

Світове визнання Джейн Кемпіон принесла кінострічка 1993 року «Фортепіано» (1993), що отримала 11 премій Австралійського Інституту кіно, три премії «Оскар» (і п'ять номінацій), «Золотий глобус» (і також п'ять номінацій), Премію Британської академії, премію «Сезар», «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю та низку інших фестивальних та професійних кінематографічних нагород та номінацій.

У 2013 році Джейн Кемпіон була головою журі секції Сінефондасьйон та секції короткометражних фільм 66-го кінофестивалю в Каннах[9]; у 2014 році вона очолила журі головної конкурсної програми 67-го Каннського кінофестивалю[10].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 1992 році Джейн Кемпіон одружилася з австралійцем Девідом Коліном Енглертом, який працював режисером другого плану на фільмі «Фортепіано»[11]. Першу дитину, сина Джаспера, народила у 1993 році, але він прожив всього 12 днів[12]. Доньку Еліс Енглерт народила у 1994 році (стала акторкою). Розлучилася у 2001 році[13].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Продюсер
1982 к/м Урок дисципліни — Шкірка Peel Так Так
1983 Своя дівоча історія A Girl's Own Story Так Так
1983 Безпристрасні моменти Passionless Moments Так Так Так
1984 Після роботи After Hours Так Так
1986 т/с Dancing Daze Так
1987 т/ф Двоє друзів 2 Friends Так
1989 Цукерочка Sweetie Так Так
1990 Ангел за моїм столом An Angel at My Table Так
1992 Фортепіано The Piano Так Так
1996 Портрет леді The Portrait of a Lady Так
1999 Священний дим Holy Smoke Так Так
2003 Темна сторона пристрасті In the Cut Так Так
2005 к/м Щоденник води The Water Diary Так Так
2006 док. Викрадення: Історія Мегумі Йокоти Abduction: The Megumi Yokota Story Так
2007 У кожного своє кіно Chacun son cinéma ou Ce petit coup au coeur quand la lumiè… Так
2008 8 8 Так Так
2009 Яскрава зірка Bright Star Так Так
2013 т/с Вершина озера Top of the Lake Так Так
2021 Сила собаки The Power of the Dog Так Так Так

Нагороди й номінації

[ред. | ред. код]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія Оскар
1994 Найкраща режисерська робота Фортепіано Номінація
Найкращий оригінальний сценарій Перемога
2022 Найкращий фільм У руках пса Номінація
Найкраща режисерська робота Перемога
Найкращий адаптований сценарій Номінація
Золотий глобус
1994 Найкращий режисер — кінофільм Фортепіано Номінація
Найкращий сценарій — кінофільм Номінація
2022 Найкращий фільм — драма У руках пса Перемога
Найкращий режисер — кінофільм Перемога
Найкращий сценарій — кінофільм Номінація
Премія BAFTA
1994 Найкращий фільм Фортепіано Номінація
Найкращий оригінальний сценарій Номінація
Премія Девіда Ліна за режисуру Номінація
2022 Найкращий фільм У руках пса Перемога
Найкращий режисер Перемога
Найкращий адаптований сценарій Номінація
Премія Австралійського кіноінституту
1984 Найкращий експериментальний фільм Безпристрасні моменти Перемога
Найкращий сценарій короткометражного фільму Перемога
1989 Найкращий оригінальний сценарій Цукерочка Перемога
Премія Байрона Кеннеді Перемога
1993 Найкраща режисерська робота Фортепіано Перемога
Найкращий оригінальний сценарій Перемога
2010 Найкраща режисерська робота Яскрава зірка Номінація
Найкращий оригінальний сценарій Номінація
2014 Найкращий телефільм, міні-серіал Вершина озера Перемога
Каннський міжнародний кінофестиваль
1986 Золота пальмова гілка за короткометражний фільм Урок дисципліни — Шкірка Перемога
1989 Золота пальмова гілка Цукерочка Номінація
1993 Фортепіано Перемога
2009 Яскрава зірка Номінація
2013 Золотий тренер Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Торонто
1990 Міжнародний приз кінокритиків Ангел за моїм столом Перемога
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1990 Золотий лев Ангел за моїм столом Номінація
Малий Золотий лев Перемога
Спеціальний Гран-прі журі Перемога
Спеціальний Золотий знімок (Special Golden Ciak) Перемога
Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Перемога
Премія Ельвіри Нотарі Перемога
Приз Gingerly Перемога
Приз кінокритики «Bastone Bianco» Перемога
1996 Премія Пазінетті за найкращий фільм Портрет леді Перемога
1999 Золотий лев Священний дим Номінація
Премія Ельвіри Нотарі (разом з Кейт Вінслет) Перемога
2021 Срібний лев за найкращу режисерську роботу У руках пса Перемога
Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса
1990 Приз Нова генерація Цукерочка Перемога
1994 Найкращий режисер Фортепіано Перемога
Найкращий сценарій Перемога
Спільнота кінокритиків Нью-Йорка
1990 Найкращий режисер Цукерочка 2-е місце
1993 Найкращий режисер Фортепіано Перемога
Найкращий сценарій Перемога
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1991 Срібна стрічка найкращому іноземному режисерові Ангел за моїм столом Номінація
1994 Фортепіано Номінація
Премія Незалежний дух
1991 Найкращий іноземний фільм Цукерочка Перемога
1992 Ангел за моїм столом Номінація
1994 Фортепіано Перемога
Національна спілка кінокритиків США
1991 Найкращий режисер Цукерочка Номінація
1994 Найкращий режисер Фортепіано 2-2 місце
Найкращий сценарій Перемога
Ванкуверський міжнародний кінофестиваль
1993 Найпопулярніший фільм Фортепіано Перемога
Премія Сезар
1994 Найкращий фільм іноземною мовою Фортепіано Перемога
2011 Яскрава зірка Номінація
Премія «Боділ»
1994 Найкращий неамериканський фільм Фортепіано Перемога
Премія «Роберт»
1994 Найкращий іноземний фільм Фортепіано Перемога
Коло кінокритиків Австралії
1994 Найкращий режисер Фортепіано Перемога
Найкращий сценарій Перемога
Асоціація кінокритиків Аргентини
1994 Срібний Кондор за найкращий іноземний фільм Фортепіано Перемога
Премія Kinema Junpo
1995 Найкращий фільм іноземною мовою Фортепіано Перемога
Шанхайський міжнародний телевізійний фестиваль
2014 Приз Магнолія за найкращий телевізійний фільм Вершина озера Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119288516 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ FemBio database
  4. ↑ «'Piano's' Jane Campion Is First Female Director to Win; 'Concubine's' Chen Kaige Has First Chinese-Film Victory: 'Piano', 'Concubine', Share the Palme D'Or» [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.], Los Angeles Times, 25 травня 1993; retrieved 6 May 2012
  5. ↑ Fox. Jane Campion profile. с. 25. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.
  6. ↑ а б McHugh, Kathleen (2007). Contemporary Film Directors: Jane Campion. United States of America: University of Illinois, Urbana. ISBN 978-0-252-03204-2.
  7. ↑ Canby, Vincent (30 травня 1993). FILM VIEW; Jane Campion Stirs Romance With Mystery. The New York Times. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.
  8. ↑ Mark Stiles, «Jane Campion», Cinema Papers, December 1985, pp. 434—435, 471
  9. ↑ A Palme d'or for the Cinéfondation!. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 16 грудня 2016.
  10. ↑ A Palme d'or for the Cinéfondation!. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 16 жовтня 2016.
  11. ↑ ENGLERT, COLIN DAVID Australia. Business Profiles. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 16.10.2016.
  12. ↑ Franke, Lizzie (1999). Jane Campbell Is Called the Best Female Director in the World. What's Female Got to Do with It?. У Wexman, Virginia Wright (ред.). Jane Campion: Interview. University Press of Mississippi. с. 207. ISBN 978-1578060832. Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 31 січня 2013.
  13. ↑ Sampson, Des (24 січня 2013). Alice Englert stars in Twilight successor. The New Zealand Herald. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 16 жовтня 2016.

Література

[ред. | ред. код]
  • Gelder K. Jane Campion and the Limits of Literary Cinema// Adaptations: From Text to Screen, Screen to Text/ Deborah Cartmell, Imelda Whelehan (eds.). Routledge, 1999, pp. 157–171
  • Cheshire E. Jane Campion. Harpenden: Pocket Essentials, 2000
  • Jane Campion's The Piano/ Margolis, Harriet (ed.). Cambridge: Cambridge UP, 2000
  • Polan D.B. Jane Campion. London: British Film Institute, 2001

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джейн_Кемпіон&oldid=43330815