Населення Судану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Судану M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність36,108 млн осіб
Густота22,8 особи/км²
Коефіцієнт міграції4,29 ‰
Природний рух
Природний приріст1,72 %
Народжуваність29,19 ‰
Фертильність3,79 дітей на 1 жінку
Смертність7,66 ‰
Смертність немовлят51,52 ‰
Вікова структура
 • до 14 років40,15 %
 • 15–64 років56,6 %
 • старіші за 65 років3,25 %
Середня тривалість життя63,68 року
 • чоловіків61,61 року
 • жінок65,85 року
Статева структура
загалом1,02 чол./жін.
при народженні1,05 чол./жін.
до 15 років1,03 чол./жін.
15–64 років1 чол./жін.
після 65 років1,19 чол./жін.
Етнічні групи
Націясуданці
Мови
Офіційнаарабська, англійська

Населення Судану. Чисельність населення країни 2015 року становила 36,108 млн осіб (38-ме місце у світі)[1]. Чисельність суданців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 29,19 ‰ (43-тє місце у світі), смертність — 7,66 ‰ (109-те місце у світі), природний приріст — 1,72 % (68-ме місце у світі) .

Природний рух

[ред. | ред. код]

Відтворення

[ред. | ред. код]

Народжуваність у Судані, станом на 2015 рік, дорівнює 29,19 ‰ (43-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 3,79 дитини на одну жінку (41-ше місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 9 % (станом на 2010 рік)[1].

Смертність у Судані 2015 року становила 7,66 ‰ (109-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,72 % (68-ме місце у світі)[1].

Вікова структура

[ред. | ред. код]
Віково-статева піраміда населення Судану, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Судану становить 19,6 року (198-ме місце у світі): для чоловіків — 19,4, для жінок — 19,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 63,68 року (186-те місце у світі), для чоловіків — 61,61 року, для жінок — 65,85 року[1].

Вікова структура населення Судану, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 40,15 % (7 359 547 чоловіків, 7 138 348 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 20,5 % (3 815 524 чоловіки, 3 587 177 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 32,08 % (5 620 201 чоловік, 5 964 277 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,02 % (765 137 чоловіків, 685 577 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,25 % (638 495 чоловіків, 534 570 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

[ред. | ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 29,1 року, жінки — 22,7 року, загалом — 25,9 року (дані за 1993 рік)[2].

Розселення

[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 22,8 особи/км² (202-ге місце у світі)[1].

Урбанізація

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міста Судану

Судан середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 33,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,54 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Хартум (столиця) — 5,129 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції

[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 4,29 ‰ (190-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

[ред. | ред. код]

Станом на 2016 рік, у країні постійно перебуває 98,7 тис. біженців з Еритреї, 8,89 тис. з Чаду, 240,97 тис. з Південного Судану[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 3,218 млн внутрішньо переміщених осіб через тривалу громадянську війну 1983—2005 років, конфлікт в Дарфурі, війну з Південним Суданом, міжетнічні конфлікти[1].

Судан є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад

[ред. | ред. код]
суданські
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
араби
  
70%
фор
  
%
беджа
  
%
нуба
  
%
фаллата
  
%
Докладніше: Народи Судану

Головні етноси країни: суданські араби — 70 %, фор, беджа, нуба, фаллата.

Українська діаспора

[ред. | ред. код]
Докладніше: Українці Судану
Мови Судану (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
арабська
  
%
англійська
  
%
нубійська
  
%
беджа
  
%
фур
  
%
Докладніше: Мови Судану

Офіційні мови[4]: арабська і англійська. Інші поширені мови: нубійська, беджа, фур. У країні діє загальнонаціональна програма арабізації населення.

Релігії

[ред. | ред. код]
Релігії в Судані (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
99%
інші
  
1%
Докладніше: Релігія в Судані

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам сунітського спрямування, невеликі групи сповідують християнство[1].

Освіта

[ред. | ред. код]
Докладніше: Освіта в Судані

Рівень письменності 2015 року становив 75,9 % дорослого населення (віком від 15 років): 83,3 % — серед чоловіків, 68,6 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,2 % ВВП країни, станом на 2009 рік Середня тривалість освіти становить 7 років, для хлопців — до 7 років, для дівчат — до 7 років (станом на 2013 рік).

Середня і професійна

[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,28 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2008 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,8 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 8,4 % ВВП країни (75-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 51,52 ‰ (35-те місце у світі); хлопчиків — 56,87 ‰, дівчаток — 45,9 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 311 випадків на 100 тис. народжень (9-те місце у світі)[1].

Судан входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А і Е, черевний тиф, малярія, гарячка денге, гарячка Рифт Валлі, шистосомози, менінгококовий менінгіт, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року зареєстровано 53,2 тис. хворих на СНІД (55-те місце у світі), це 0,25 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (93-тє місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 2,9 тис. осіб (46-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 6,6 % (150-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 33 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2012 року мало 66 % населення в містах і 50,2 % в сільській місцевості; загалом 55,5 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 43,9 %, у сільській місцевості — 13,4 %, загалом по країні — 23,6 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 27,59 км³ на рік, або 683,4 тонни на одного мешканця на рік: з яких 4 % припадає на побутові, 1 % — на промислові, 95 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 78 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 72,1 %; частка осіб похилого віку — 5,9 %, або 16,9 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2009 року перебувало 46,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,7 %, верхній дециль — 26,7 % (станом на 2009 рік)[1].

Станом на 2012 рік, у країні 24,7 млн осіб не мали доступу до електромереж; 35 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 63 %, у сільській місцевості — 21 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 9,61 млн унікальних інтернет-користувачів (48-ме місце у світі), що становило 26,6 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2007 року становили 11,92 млн осіб (47-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення в господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 80 %; промисловість і будівництво — 7 %; сфера послуг — 13 % (станом на 1998 рік)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 13,6 % працездатного населення, 2013 року — 14,8 % (146-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 20 %, серед юнаків — 16 %, серед дівчат — 32 %[1].

Кримінал

[ред. | ред. код]

Торгівля людьми

[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Судану не докладає зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act's), країна перебуває у списку третього рівня[5][6].

Гендерний стан

[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,12 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 1,19 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

[ред. | ред. код]

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау Sudan : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 11 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]