Населення Кувейту
Населення Кувейту | |
---|---|
Чисельність | 2,788 млн осіб |
Густота | 218,4 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 1,58 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲1,615 % |
Народжуваність | 19,91 ‰ |
Фертильність | 2,48 дітей на 1 жінку |
Смертність | 2,18 ‰ |
Смертність немовлят | 7,31 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 25,32 % |
• 15–64 років | 72,35 % |
• старіші за 65 років | 2,33 % |
Середня тривалість життя | 77,82 року |
• чоловіків | 76,51 року |
• жінок | 79,19 року |
Статева структура | |
загалом | 1,41 чол./жін. |
при народженні | 1,05 чол./жін. |
до 15 років | 1,08 чол./жін. |
15–64 років | 1,73 чол./жін. |
після 65 років | 0,89 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | кувейтці |
Найбільший етнос | араби |
Мови | |
Офіційна | арабська |
Також у побуті | англійська |
Населення Кувейту. Чисельність населення країни 2015 року становила 2,788 млн осіб (141-ше місце у світі)[1]. Згідно з даними кувейтської влади, у країні мешкає 4,183 млн осіб, 69 % з яких мігранти. Чисельність кувейтців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 19,91 ‰ (84-те місце у світі), смертність — 2,18 ‰ (223-тє місце у світі), природний приріст — 1,615 % (73-тє місце у світі) .
Народжуваність у Кувейті, станом на 2015 рік, дорівнює 19,91 ‰ (84-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,48 дитини на одну жінку (80-те місце у світі)[1].
Смертність у Кувейті 2015 року становила 2,18 ‰ (223-тє місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,615 % (73-тє місце у світі)[1].
Середній вік населення Кувейту становить 29,2 року (121-ше місце у світі): для чоловіків — 30,3, для жінок — 27,2 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 77,82 року для чоловіків — 76,51 року, для жінок — 79,19 року[1].
Вікова структура населення Кувейту, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 25,32 % (367 176 чоловіків, 338 883 жінки);
- молодь віком 15—24 роки — 15,21 % (233 306 чоловіків, 190 903 жінки);
- дорослі віком 25—54 роки — 52,32 % (924 103 чоловіки, 534 769 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,82 % (76 707 чоловіків, 57 663 жінки);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,33 % (30 681 чоловік, 34 343 жінки)[1].
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,2; коефіцієнт розлучуваності — 2,2; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 42 (дані за 2010 рік)[2][3].
Густота населення країни 2015 року становила 218,4 особи/км² (59-те місце у світі)[1].
Кувейт надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 98,3 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,63 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Ель-Кувейт (столиця) — 2,779 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
№ | Назва | Мухафаза | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Ель-Ахмаді | Ель-Ахмаді | 637 411 | Сальмія | |||||
2 | Хаваллі | Хаваллі | 164 212 | ||||||
3 | Сальмія | Хаваллі | 147 649 | ||||||
4 | Субах-Альсалім | Мубарак-аль-Кабір | 139 163 | ||||||
5 | Ель-Фарванія | Ель-Фарванія | 86 525 | ||||||
6 | Фахахіл | Ель-Ахмаді | 68 290 | ||||||
7 | Ель-Кувейт | Ель-Асіма | 60 064 | ||||||
8 | Румайтія | Хаваллі | 58 135 | ||||||
9 | Рекка | Ель-Ахмаді | 52 068 | ||||||
10 | Салва | Хаваллі | 40 945 |
Річний рівень еміграції 2015 року становив 1,58 ‰ (158-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
У країні мешкає 93,0 тис. осіб без громадянства[1]. Закон 1959 року визначає громадянами держави осіб, що осіло мешкали на її території до 1920 року та їхніх прямих нащадків. Приблизно третина населення країни бедуїни, більшість з яких з 1980-х років втратили свої права, в тому числі можливості для працевлаштування і освіти, отриманні документів цивільного стану, до них були висунуті офіційні претензії влади, що вони є громадянами інших країн, які знищили власні документи, що засвідчують особу, в надії отримати кувейтське громадянство. Усі бедуїни були зазначені «нелегалами».[1].
Головні етноси країни: кувейтські араби — 31,3 %, інші араби — 27,9 %, азіати — 37,8 %, африканці — 1,9 %, інші — 1,1 % населення (оціночні дані за 2013 рік)[1].
Офіційна мова[4]: арабська. Широко застосовується, особливо в діловому спілкуванні англійська мова.
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам (державна релігія) — 76,7 %, християнство — 17,3 %, не визначились — 5,9 % (станом на 2013 рік)[1]. Дана статистика відображає усе наявне населення в країні, 69 % якого складають трудові мігранти.
Рівень письменності 2015 року становив 96,3 % дорослого населення (віком від 15 років): 96,5 % — серед чоловіків, 95,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 3,8 % ВВП країни, станом на 2006 рік (116-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 13 років, для хлопців — до 12 років, для дівчат — до 14 років (станом на 2013 рік).
Забезпеченість лікарями у країні на рівні 1,79 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 3 % ВВП країни (187-ме місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 7,31 ‰ (158-ме місце у світі); хлопчиків — 7,09 ‰, дівчаток — 7,54 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 4 випадків на 100 тис. народжень (145-те місце у світі)[1].
Кувейт входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Кількість хворих на СНІД невідома, Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 38,3 % (10-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 3 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99 % населення в містах і 99 % в сільській місцевості; загалом 99 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, в сільській місцевості — 100 %, загалом по країні — 100 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,91 км³ на рік, або 441,2 тонни на одного мешканця на рік: з яких 47 % припадає на побутові, 2 % — на промислові, 51 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 32,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 29,5 %; частка осіб похилого віку — 2,6 %, або 38,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].
Станом на 2012 рік, у країні 56,65 тис. осіб не має доступу до електромереж; 98 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 98 %, у сільській місцевості — 93 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,289 млн унікальних інтернет-користувачів (93-тє місце у світі), що становило 82,1 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,473 млн осіб, з яких 60 % є трудовими мігрантами (116-те місце у світі)[1]. Дані по структурі зайнятості економічно активного населення у господарстві країни відсутні. Безробіття 2015 року дорівнювало 3 % працездатного населення, 2014 року — 3 % (25-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 14,6 % (94-те місце у світі)[1].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Кувейту не докладає зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), країна перебуває у списку третього рівня[5][6].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
-
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,08 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,22 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1,73 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 1,33 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1,41 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Населення Кувейту | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1950 | 152 000 | — |
1960 | 264 000 | +73.7% |
1970 | 753 000 | +185.2% |
1980 | 1 377 000 | +82.9% |
1990 | 2 088 000 | +51.6% |
2000 | 1 941 000 | −7.0% |
2010 | 2 737 000 | +41.0% |
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[7]. |
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар Kuwait : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 11 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 11 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- ↑ ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-ХХІ, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
- (рос.) Кувейт // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Кувейт // Страны и народы. Зарубежная Азия. Общий обзор. Юго-Западная Азия / Редкол. : Н. И. Прошин (отв. ред.), И. А. Дементьев и др. — М. : «Мысль», 1979. — 381 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Kuwait : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Кувейту.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Kuwait. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей Кувейту.
- Kuwait. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Кувейту.
- Kuwait. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Кувейту від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Kuwait : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.