Очікує на перевірку

Іванчик Віктор Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Петрович Іванчик
Народився2 квітня 1956(1956-04-02) (68 років)
с. Пузикове, Глобинського району Полтавської області
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняКиїв
ДіяльністьСпівзансовник, мажоритарний акціонер, СЕО агропромхолдингу «Астарта-Київ»
Відомий завдякипідприємець
Alma materНаціональний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
У шлюбі зІванчик Ірина Вікторівна, кандидат фізико-математичних наук, співзасновниця БФ Повір у себе, сенаторка УКУ
ДітиТри доньки та пасинок
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України Заслужений працівник сільського господарства України

Ві́ктор Петро́вич Іва́нчик (нар. 2 квітня 1956, с. Пузикове Глобинського району Полтавської області) — український підприємець, співзасновник, мажоритарний акціонер та СЕО агропромхолдингу Астарта. Заслужений працівник сільського господарства України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у селі Пузикове Глобинського району Полтавської області. У підлітковому віці заробив перші гроші на фермі, згодом був помічником тракториста й комбайнера. У студентські роки працював у будівельних загонах.

Освіта

[ред. | ред. код]

1973 – 1979 навчання у Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», кваліфікація інженер-механік[1].

1994 – навчання у Французькій бізнес-школі.

2006 – 2007 – навчання у Міжнародному інституті менеджменту (МІМ-Київ) за програмою Senior Executive MBA.

2019 – навчання у Києво-Могилянській бізнес-школі за програмою Школа стратегічного архітектора[2].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

1979—1983 — помічник майстра, інженер-технолог у Київському авіаційному виробничому об'єднанні.

1983—1993 — військова служба.

У 1993 році став співзасновником і директором підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу фірми «Астарта-Київ».

У 2006 році команда Астарти під керівництвом Віктора Іванчика успішно проводить первинне розміщення акцій компанії на Варшавській фондовій біржі і першою серед українських аграрних компаній отримує статус  публічної[3].

Станом на січень 2024 року Віктор Іванчик є одним з мажоритарних акціонерів агропромхолдингу Астарта з часткою 40,3% та СЕО компанії[4].

Віктор Іванчик також співвласник Astarta Organic Business Centre, відкритого у 2017 році в Києві на Подолі. Він став першим бізнес-центром в Україні класу «А», який пройшов міжнародний аудит по стандарту BREEAM (оцінка екологічності об’єктів) і отримав відповідний сертифікат[5].

Гуманітарна та громадська діяльність

[ред. | ред. код]

У 2009 році Віктор Іванчик та його дружина, Ірина Іванчик, заснували благодійний фонд «Повір у себе», мета якого — сприяння розвитку освіти та науки, нової генерації освічених українців, шляхом надання підтримки талановитим студентам та викладачам[6].

З початком повномасштабної війни у 2022 році фонд трансформував свою діяльність та, спільно з Астартою, створили гуманітарну платформу Common Help Ukraine, яка об’єднала десятки партнерів з 12 країн світу та 1000 волонтерів. Основні напрямки діяльності платформи: гуманітарна допомога постраждалим від війни українцям, підтримка військових, розвиток регіонального підприємництва, а також впровадження програми «Життєстійкості» для допомоги ветеранам і родинам військових, внутрішньо переміщеним особам, людям з інвалідністю, малозабезпечених та літнім людям[7].

З 2018 року — голова та член наглядової ради Національного університету «Києво-Могилянська академія»[8]. Входить до чинного складу президій Федерації роботодавців України, Української аграрної конфедерації, Українського клубу аграрного бізнесу.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений, має трьох доньок та пасинка. Дружина Ірина Іванчик — PhD, співзасновниця благодійного фонду «Повір у себе», засновниця Common Space, сенаторка Українського католицького університету.   

Визнання

[ред. | ред. код]
  • «Підприємець року 2023» у номінації «Прозорість бізнесу та ділова репутація» і «Вибір аудиторії Forbes» за версією Forbes Ukraine[9]
  • «СЕО ефективної компанії 2023» в агропромисловому секторі України за версією Forbes Ukraine[10]
  • Увійшов у список лідерів України «УП100» за версією Української правди у 2023 році[11].
  • SDG Pioneer for Sustainable Business Strategy за досягнення у просуванні Цілей сталого розвитку за версією міжнародного конкурсу SDG Pioneers Глобального договору ООН, Нью-Йорк, 2022 рік[12].
  • Почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України» (2007)[13]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сайт Агропромхолдингу «Астарта-Київ». Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 26 травня 2015.
  2. Віктор Іванчик: Якщо власники і менеджмент не включаються в процес трансформації, то навряд чи він буде успішним
  3. ASTARTA (NL0000686509). gpw.pl. Процитовано 16 січня 2024.
  4. Notification on manager transaction (PDF) (англ.). ASTARTA HOLDING PLC. Процитовано 16 січня 2024.
  5. Новости компаний: Первопроходцы. «Зеленый» бизнес-центр ASTARTA Organic Business Centre открылся на Подоле. biz.nv.ua (рос.). Процитовано 16 січня 2024.
  6. Про фонд | Благодійний фонд «Повір у себе». www.povirusebe.org (укр.). Процитовано 16 січня 2024.
  7. Common Help UA | гуманітарний проєкт підтримки України. commonhelpua.org.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2024.
  8. Вибори президента у Могилянці. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
  9. Підприємцем 2023 року за версією Forbes Ukraine став співзасновник monobank Олег Гороховський — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 8 грудня 2023. Процитовано 16 січня 2024.
  10. 14 керівників найефективніших компаній України. СЕО «Аврори», «Нової пошти», WOG та інших у новому списку Forbes — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 11 грудня 2023. Процитовано 16 січня 2024.
  11. УП відзначила лідерів України в категорії "Бізнес". www.pravda.com.ua. Процитовано 16 січня 2024.
  12. Viktor Ivanchy | UN Global Compact. unglobalcompact.org. Процитовано 16 січня 2024.
  13. Указ Президента України № 1095/2007[недоступне посилання з жовтня 2019]

Публікації

[ред. | ред. код]