Іван Стодола

Іван Стодола
словац. Ivan Stodola
Народився	10 березня 1888(1888-03-10)[…] Ліптовський Мікулаш, Угорське королівство, Транслейтанія, Австро-Угорщина
Помер	26 березня 1977(1977-03-26) (89 років) П'єштяни, Трнавський край, Словаччина
Поховання	Народний цвинтар у Мартініd
Громадянство	Словаччина
Діяльність	письменник, лікар, драматург
Alma mater	Будапештський університет Берлінський університет
Мова творів	словацька
Напрямок	реалізм
Жанр	проза, драма
Нагороди	Народний артист Чехословаччиниd (1967)
Іван Стодола у Вікісховищі

|Примітки=

Іван Сто́дола (словац. Ivan Stodola; *10 березня 1888, Ліптовський Мікулаш, Австро-Угорщина — †26 березня 1977, П'єштяни) — словацький лікар, письменник і драматург. Один з найбільш відомих представників словацької драматургії міжвоєнного періоду.

Засновник профілактичної медичної допомоги в Словаччині.

Біографія

Народився в сім'ї співвласника шкіряного заводу і вчительки. Навчався в школі, потім в евангелістичному ліцеї. З 1906 по 1908 — на медичному факультеті Будапештського університету, потім перевівся до Берлінського університету, який закінчив у 1913. Працював лікарем в рідному місті Ліптовський Мікулаш. Під час Першої світової війни служив військовим медиком в австрійській армії. Після закінчення війни повернувся в Ліптовський Мікулаш.

У 1933 став санітарним інспектором, в 1938-1939 — працював в Міністерстві охорони здоров'я в Празі, а з 1951 в Братиславському Національному інституті охорони здоров'я. Будучи членом Ліги щодо боротьби з туберкульозом став засновником профілактичної медичної допомоги в Словаччині.

У 1925-1944 редагував журнал «Boj o zdravie» («Боротьба за здоров'я»). З 1946 — доцент кафедри соціальної патології в медичній школі Братислави.

У 1951 був заарештований комуністичною владою. Понад рік утримання під вартою, був засуджений судом до восьми років позбавлення волі за звинуваченням у саботажі з конфіскацією всього майна. Після двох років, проведених у в'язницях Чехословаччини, умовно звільнений. Про свій трагічний тюремний досвід пізніше написав автобіографічну книгу «Smutné časy, smutný dom» («Сумний час, сумний будинок»).

Після виходу з ув'язнення в 1954 переїхав до П'єштяни, де і помер в 1977. Спочатку був похований в Братиславі, а в 1989 прах Стодоли перенесений на Народний цвинтар в Мартіні.

Творчість

Іван Стодола — автор драматичних п'єс, комедій, трагедій, історичних і автобіографічних романів і мемуарів.

Літературну діяльність почав в 1925.

Вибрані твори

Драматургія

• «Витівки» (1925);
• «Наш пан міністр» (1927);
• «Дружина пастуха» (1928);
• «Чай у пана сенатора» (1929);
• «Король Сватоплук» (1931);
• «Йожко Пучік і його кар'єра» (1931);
• «Циганча» (1933);
• «Банкірський будинок Кевіч і К °» (1936);
• «Коли ювіляр плаче» (1940);
• «Комедія» (1944);
• «Поет і смерть» (1946).

Проза

• «Остання симфонія» (1930);
• «Велікокоможний пан» (1938);
• «Марина Гавранова» (1942);
• «Ян Панкрац» (1948);
• «Через сто талерів» (1958)
• «Наш дядько Аурель» (1968).

Джерела

• Ivan Stodola [Архівовано 17 березня 2015 у Wayback Machine.](словац.)