Аленічев Дмитро Анатолійович
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Дмитро Анатолійович Аленічев | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 20 жовтня 1972[1] (52 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Селище Меліораторів, Шелковська волостьd, Великолуцький район, Псковська область, РРФСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 170 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 65 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Росія
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Дмитро́ Анато́лійович Але́нічев (рос. Дми́трий Анато́льевич Але́ничев; 20 жовтня 1972, Селище Меліораторів, Великолуцький район, Псковська область) — російський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Чотириразовий чемпіон Росії. Дворазовий володар Кубка Росії. Дворазовий чемпіон Португалії. Дворазовий володар Кубка Португалії. Володар Кубка УЄФА. Переможець Ліги чемпіонів УЄФА.
Старший брат Андрій також в минулому футболіст.
У дорослому футболі дебютував 1990 року виступами за команду клубу «Машинобудівник» (Псков). За рік молодий гравець перебрався до московському «Локомотива», в якому провів три сезони, взявши участь у 69 матчах чемпіонату.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Спартак» (Москва), до складу якого приєднався 1994 року. Відіграв за московських спартаківців наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі московського «Спартака», був основним гравцем команди. За цей час чотири рази виборював титул чемпіона Росії.
Згодом з 1998 по 2000 рік виступав в Італії, де грав у складі команд клубів «Рома» та «Перуджа».
2000 року уклав контракт з португальським «Порту», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Порту» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв два титули чемпіона Португалії, ставав володарем Кубка УЄФА, переможцем Ліги чемпіонів УЄФА.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Спартак» (Москва), у складі якого вже виступав раніше. Прийшов до команди 2004 року, захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 2006.
1996 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Росії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у формі головної команди країни 55 матчів, забивши 6 голів.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, а також чемпіонату Європи 2004 року в Португалії.
Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 2010 року, очоливши тренерський штаб юнацької збірної Росії U-18.
У жовтні 2011 року очолив тульський «Арсенал». Прийнявши команду, яка виступала в аматорській лізі, підняв її до 8 місця. Після того як клуб на сезон 2012/13 надав фінансове забезпечення і пройшов ліцензування, необхідне для виступу у Другому дивізіоні, Аленічев зібрав нову команду, залишивши з попереднього складу всього 6 чоловік. Зазнавши лише однієї поразки, команда під керівництвом Аленічева забезпечила собі перше місце у своїй зоні Центр за два тури до закінчення чемпіонату та пробилася у ФНЛ. Після першого ж сезону в ФНЛ «Арсенал» зумів вийти в Прем'єр-лігу, посівши друге місце після «Мордовії». Однак закріпитися в еліті команді не вдалося, вона зайняла останнє місце в чемпіонаті і вилетіла в ФНЛ[2], після чого Аленічев покинув клуб[3].
10 червня 2015 року затверджений як головний тренер московського «Спартака»[4]. Перший сезон під керівництвом Аленічева «Спартак» провів нестабільно, регулярно втрачаючи очки, але зумів кваліфікуватися до Ліги Європи. 5 серпня 2016 року, на наступний день після поразки «Спартака» від кіпрського АЕКа у третьому кваліфікаційному раунді Ліги Європи, вирішив завершити роботу в «Спартаку»[5], разом з ним тренерський штаб покинули Єгор Титов і Олег Саматов[6].
У 2017—2019 роках був головним тренером клубу «Єнісей» (Красноярськ).
- Володар Кубка Росії:
- Володар Кубка Португалії:
- Володар Суперкубка Португалії:
- Володар Кубка УЄФА:
- Переможець Ліги чемпіонів УЄФА:
- Футболіст року в Росії: 1997
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ «Торпедо» і «Арсенал» вилетіли в ФНЛ, «Ростов» і «Урал» зіграють у перехідних матчах|. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 13 серпня 2015.
- ↑ Губернатор Тульської області: «Аленічев йде — шкода, але це життя». Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 13 серпня 2015.
- ↑ Аленічев офіційно призначений головним тренером «Спартака». Архів оригіналу за 15 серпня 2015. Процитовано 13 серпня 2015.
- ↑ Дмитро Аленічев покидає «Спартак». Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
- ↑ Помічники Дмитра Алєнічева заявили про відставку [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] «Комерсант.ру», 06.08.2016
- Аленічев Дмитро Анатолійович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профыль на сайті spartak.com [Архівовано 13 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль на сайті «Збірна Росії з футболу» [Архівовано 13 липня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль на сайті legioner.kulichki.com [Архівовано 8 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
 | |
|---|---|
| Спорт | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
1 Нігматуллін (в) • 2 Ковтун • 3 Никифоров • 4 Смертін • 5 Соломатін • 6 Сємшов • 7 Онопко (к) • 8 Карпін • 9 Титов • 10 Мостовий • 11 Бесчастних • 12 Черчесов (в) • 13 Даєв • 14 Чугайнов • 15 Аленічев • 16 Кержаков • 17 Сємак • 18 Сєнніков • 19 Піменов • 20 Ізмайлов • 21 Хохлов • 22 Сичов • 23 Філімонов (в) • Тренер: Романцев | | |
1 Овчинников (в) • 2 Радімов • 3 Сичов • 4 Смертін (к) • 5 Каряка • 6 Сємшов • 7 Ізмайлов • 8 Гусєв • 9 Буликін • 10 Мостовий • 11 Кержаков • 12 Малафєєв (в) • 13 Шаронов • 14 Анюков • 15 Аленічев • 16 Євсєєв • 17 Сєнніков • 18 Кириченко • 19 Бистров • 20 Лоськов • 21 Бугаєв • 22 Алдонін • 23 Акінфєєв (в) • Тренер: Георгій Ярцев | | |
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 20 жовтня
- Народились 1972
- Уродженці Великолуцького району
- Заслужені майстри спорту Росії
- Гравці збірної Росії з футболу
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2004
- Радянські футболісти
- Російські футболісти
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2002
- Переможці Ліги чемпіонів УЄФА
- Футболісти «Пскова-2000»
- Футболісти «Локомотива» (Москва)
- Футболісти «Спартака» (Москва)
- Футболісти «Роми»
- Футболісти «Перуджі»
- Футболісти «Порту»
- Російські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Італії
- Футбольні легіонери в Португалії
- Російські футбольні тренери
- Тренери юнацької збірної Росії з футболу
- Тренери ФК «Арсенал» Тула
- Тренери ФК «Спартак» Москва
- Тренери ФК «Єнісей»