Альбрехт II (маркграф Бранденбургу)
Альбрехт II | |
---|---|
Народився | 1171[1] |
Помер | 25 лютого 1220[1] |
Країна | Бранденбург |
Діяльність | суверен |
Знання мов | німецька |
Титул | маркграф Бранденбургу |
Термін | 1205—1220 роки |
Попередник | Отто II |
Наступник | Йоган I Отто III |
Рід | House of Ascania in Brandenburgd |
Батько | Отто I |
Мати | Adelheidd |
Брати, сестри | Отто II |
У шлюбі з | Матильда з Гройча |
Діти | Йоган I, Отто III, Матильда Брандербурзька, Elisabeth of Brandenburg, Landgravine of Thuringiad і Jutta von Brandenburgd[2] |
Альбрехт II Бранденбурзький (нім. Albrecht II von Brandenburg; бл. 1177 — 25 лютого 1220) — 4-й маркграф Бранденбургу у 1205—1220 роках.
Походив з роду Асканіїв. Молодший син Отто I, маркграфа Бранденбургу, та Ади Голландської.
1184 року після смерті батька Альбрехт отримав титул графа Арнебурга в Альтмарці. Втім невдовзі на його володіння висунув претензії його старшій брат маркграф Отто II. З невідомих причин графа Альбрехта у 1194 році на деякий час було запроторено під варту, де перебував 11 діб.
У 1189—1192 роках брав участь у Третьому хрестовому поході і був присутній на установчих зборах Тевтонського ордена в Акрі.
У конфлікті 1200—1203 років між претендентами на імператорський трон — Гогенштауфенами і Вельфами — Альбрехт спочатку підтримував короля Філіпа I Гогенштауфена.
У 1205 році після смерті Отто II, який не мав спадкоємців, Альбрехт став новим маркграфом Бранденбургу. Того ж року оженився з донькою графа Гройча.
1208 року після вбивства Філіппа I Альбрехт II перейшов на бік Вельфів після того, як імператор Отто IV пообіцяв йому підтримку в захисті Бранденбурзької марки від датчан. У 1212 році за допомогою імператора відбив напади данських військ.
В цей час Альбрехт II час від часу брав участь у конфлікті з Альбрехтом I фон Кефернбургом, архієпископом Магдебурга. Альбрехту II вдалося остаточно закріпити Тельтів, Прігніц і частину Уккермарк за Бранденбургом, але при цьому він втратив вплив на Померанію.
Помер Альбрехт II у 1220 році. Після нього владу успадкували Йоган I та Отто III при регентстві архієпископа Магдебургу.
Дружина — Матильда, донька Конрада II Веттіна, графа Гройча.
Діти:
- Йоган (бл.1213—1266), маркграф у 1220—1266 роках
- Отто (1215—1267), маркграф у 1220—1267 роках
- Матильда (д/н—1261), дружина Отто I, герцога Брауншвейг-Люнебург
- Елізавета (1207—1231), дружина Генріха, ландграфа Тюрингії.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #138733422 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- Helmut Assing: Brandenburg, Anhalt und Thüringen im Mittelalter. Askanier und Ludowinger beim Aufbau fürstlicher Territorialherrschaften. Böhlau Verlag, Köln 1997. ISBN 3-412-02497-X
- Helmut Assing: Die frühen Askanier und ihre Frauen, Bernburg, 2002
- Jörg Rogge: Die Wettiner, Thorbecke Verlag, Stuttgart, 2005, ISBN 3-7995-0151-7