Аляскинська залізниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аляскинська залізниця
Типдержавна залізницяd
Правова формаBusiness Corporationd[1]
Засновано1914
Засновник(и)Аляска
Штаб-квартираАнкоридж
Власник(и)Аляска
Сайтalaskarailroad.com
CMNS: Аляскинська залізниця у Вікісховищі
Схема Аляскинської залізниці
Міст Мірс-Меморіал[en]
2004 рік
Перетин з шосе № 3, 1994 р.

Аляскинська залізниця, АЗ (англ. Alaska Railroad, ARR) — залізниця на Алясці, США.

Опис

[ред. | ред. код]

Аляскинська залізниця проходить від Сьюарда і Віттіера в південній частині Аляски через Анкоридж до Фербанкса в центральній її частині. Магістральна протяжність залізниці — 760 км, ще близько 800 км становить довжина запасних і під'їзних колій, тупиків, технологічних відгалужень тощо. З Віттіера поїзди можуть на поромі дістатися до Сієтла — таким чином залізниця пов'язана із залізничною мережею 48 материкових штатів країни.

Ширина колії — 1435 мм.

Крім населених пунктів, АЗ обслуговує військові об'єкти: військово-повітряну базу Аєлсон[2] і форт Вейнрайт.

У 2005 році АЗ перевезла 200 266 пасажирів (25110943 пасажиро-миль)[3]. У 2011 році обіг АЗ склав 161,5 мільйона доларів з прибутком 4,9 мільйона. За цим показником залізниця належить до другого класу залізниць США[en][3]

Історія

[ред. | ред. код]

Будівництво залізниці розпочала компанія Alaska Central Railroad в 1903 році в Сьюарді. Побудувавши за шість років 82 км колій, організація визнала роботу виконаною: їхньою залізницею перевозили пасажирів, вантажі, пошту. У 1909 році цю залізницю купила інша компанія, Alaska Northern Railroad Company, яка за п'ять років додала до неї 34 км колій на північ. У 1914 році цю лінію завдовжки 116 кілометрів купив уряд США, штаб-квартира її подальшого будівництва розташувалася в поселенні Шип-Крік (нині — місто Анкоридж), роботи з будівництва залізниці на північ продовжилися; 1914 р. вважається датою заснування Аляскинської залізниці.

У 1917 році збанкрутіла Залізниця Танана-Воллей[en], яка мала на той час 72 км вузькоколійки, побудованої за 12 років, що могла стати північною частиною АЗ. Уряд купив залізницю, що розорилася, і спорудив подвійну колію для наступного перешивання. До 1930 року європейська колія була прокладена по всій довжині залізниці.

У 1923 році було побудовано міст Мірс-Меморіал[en] завдовжки 210 метрів через річку Танана у поселення Ненана — на той час це був другий за розміром однопрогінний сталевий залізничний міст у країні. 15 липня того ж року Президент США Воррен Гардінг забив «золотий костиль»[en], символізуючи закінчення будівництва[4][5].

У 1964 році АЗ сильно постраждала від потужного землетрусу, її повне відновлення тривало кілька місяців. У 1985 році уряд Аляски викупив залізницю в уряду США за 22,3 мільйона доларів і вклав близько 70 мільйонів в її модернізацію і ремонт.

Станом на початок 2010-х років розглядалися плани продовження залізниці від Фербанкса на південний схід до Делта-Джанкшена, і на південь від Віттіера через канадський Юкон, щоб зв'язати залізницю з континентальною залізничною мережею безпосередньо, а не через пором до Сієтлу, як нині[6].

Маршрути

[ред. | ред. код]

Аляскинська залізниця має пік навантаження влітку, під час туристичного сезону. Пасажири рухаються у вагонах з великими панорамними вікнами або навіть куполами на даху[7] з оглядом в 360°[8].

  • «Зірка Деналі[en]» курсує з травня по вересень від Анкориджа до Фербанкса через національний парк Деналі. Долає 576 км за 11 годин і 45 хвилин[9]. Читачі журналу Conde Nast Traveler назвали маршрут «Зірка Деналі» «найкращим туристичним залізничним маршрутом в США»[10].
  • «Зимова Аврора[en]» курсує з вересня по травень за тим же маршрутом з аналогічною швидкістю й зупинками[11].
  • «Побережний класичний[en]» курсує з травня по вересень від Анкориджа до Сьюарда. Долає 183 км за 4 години і 20 хвилин[12].
  • «Відкривач льодовиків[en]» курсує з травня по вересень від Анкориджа до Віттієра. Долає 110,6 км за 2 години[13].
  • «Ураган[en]» курсує з травня по вересень (із четверга по неділю) і з вересня по травень (перший четвер кожного місяця) від Талкітни до Хуррікан-Галч. Долає 92,7 км за 2 години і 30 хвилин. Один з останніх регулярних поїздів країни, які зупиняються «на вимогу»: по всій довжині маршруту можна в будь-якому місці зупинити поїзд і сісти на нього, якщо помахати білою хусткою[14].

Рухомий склад

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Історична станція в Анкориджі.
    Історична станція в Анкориджі.
  • Колишня станція у Фейрбанксі, 1972.
    Колишня станція у Фейрбанксі, 1972.
  • Нинішня станція у Фейрбанксі.
    Нинішня станція у Фейрбанксі.
  • Туристичний потяг з локомотивом EMD GP40-2.
    Туристичний потяг з локомотивом EMD GP40-2.
  • Вигляд долини після урагану Джордж.
    Вигляд долини після урагану Джордж.
  • Північний кінець залізниці біля Фейрбанкса.
    Північний кінець залізниці біля Фейрбанкса.
  • Автомобільний тунель пам'яті Антона Андерсона, поєднаний з маршрутом «Відкривача льодовиків».
    Автомобільний тунель пам'яті Антона Андерсона, поєднаний з маршрутом «Відкривача льодовиків».
  • Покинутий міст колишньої гілки.
    Покинутий міст колишньої гілки.
  • Переїзд шосе №3.
    Переїзд шосе №3.
  • Здвоєні дизельні локомотиви.
    Здвоєні дизельні локомотиви.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Global LEI index
  2. ↑ Surface Transportation Board Decision Document № FD_34658_0 [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті stb.dot.gov , 4 жовтня 2007
  3. ↑ а б .html Commuter Rail Safety Study[недоступне посилання з червня 2019] (англ.)
  4. ↑ Warren G. Harding Rail Car [Архівовано 18 березня 2015 у Wayback Machine.](англ.) на сайті fairbanks-alaska.com
  5. ↑ Повертаючись з Аляски, Гардінг скаржився на нездужання і помер за два з половиною тижні після цієї події.
  6. ↑ Alaska Canada Rail Link Phase 1 [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.](англ.) на сайті economics.gov.yk.ca
  7. ↑ Вагон з куполом
  8. ↑ Тури залізницею Аляски [Архівовано 17 березня 2015 у Wayback Machine.](англ.) на сайті alaska.org
  9. ↑ «Зірка Деналі» [Архівовано 21 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.) на офіційному сайті АЗ
  10. ↑ Залізниця Аляски [Архівовано 28 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.) на сайті bellsalaska.com
  11. ↑ «Зимова Аврора» [Архівовано 21 грудня 2013 у Wayback Machine.](англ.) на офіційному сайті АЗ
  12. ↑ «Побережний класичний» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.) на офіційному сайті АЗ
  13. ↑ «Відкривач льодовиків» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.) на офіційному сайті АЗ
  14. ↑ «Ураган» [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.) на офіційному сайті АЗ
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аляскинська_залізниця&oldid=43821105