Андріївська гора
| Андріївська гора | ||||
| Назва на честь (епонім): |
| |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
|
50°27′32″ пн. ш. 30°31′15″ сх. д. / 50.458807749453° пн. ш. 30.52081994834° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Регіон | Київ | |||
| Система | Старокиївська гора | |||
| Тип | відріг | |||
  Андріївська гора Андріївська гора (Україна) | ||||
 | ||||
 Андріївська гора у Вікісховищі | ||||
Андріївська гора — височина у Києві, на правому березі Дніпра. Являє собою відриг Старокиївської гори (у широкому значенні — Старокиївське плато), її північний виступ. За іншім визначенням — «схил Старокиївського плато, обернений у бік Подолу між Андріївським узвозом та фунікулером»[1]. Межи гори визначені Андріївським узвозом, вулицею Боричів Тік, трасою фунікулера і східним краєм забудови вздовж Десятинної вулиці. Назва — від Андріївської церкви спорудженої в 1749—1754 роках. К півночі, прилягаючи до Андріївського узвозу, від Андріївської гори відходить відриг що має назву гора Уздихальниця (Вздихальниця)[2].
Різні автори по різному співвідносять Андріївську гору зі Старокиївською. За Л. Пономаренко та О.Різником, Андріївська гора розташована на схід від Старокиївської (у вузькому сенсі), а межею між ними слугує Андріївський узвіз[3]. З цією думкою погоджується автори мультимедійної історичної енциклопедії «Київ»[1], та як здається, автори енциклопедичного довідника «Київ» під редакцией Кудрицького[4][5]. З іншого боку, В. К. Козюба, описує увесь простір від Кожум'яцького яру (сучасне урочище Гончари) до Михайловської гори, як Старокиївську гору у вузькому сенсі[6].
.png)
На вершині гори стояв дерев'яний ідол головного слов'янського бога Перуна. Капище, складене насухо з неотесаних каменів, утворювало в плані неправильний чотирикутник. Київське святилище відкрив в 1908 році археолог В. В. Хвойка. На південь від майданчика розташовувався жертовник[7].
Після утвердження християнства як державної релігії на місці Перуна був встановлений хрест. Народна легенда зв'язала його з освяченням в I столітті н. е. апостолом Андрієм Первозванним (звідси назва гори), який, нібито, передбачив виникнення Києва.
В XI столітті на Андріївській горі виник Андріївський або Янчин монастир (Янка — дочка київського князя Всеволода Ярославича), де була заснована перша на Русі жіноча школа з вишивальної справи. У 1215 на Андріївській горі побудована Хрестовоздвиженська церква, яка проіснувала до початку XVII ст. Згодом на її місці була споруджена дерев'яна церква, що згоріла під час пожежі в кінці XVII ст.
У XVIII ст. на схилах Андріївської гори розміщувався Аптекарський сад.
У 1749—1753 роках на Андріївській горі споруджена Андріївська церква.
- ↑ а б Історична енциклопедія, 2000, Андріївська гора.
- ↑ Пономаренко, Різник, 2003, с. 4.
- ↑ Пономаренко, Різник, 2003, с. 4, 68.
- ↑ Київ, 1985, с. 38.
- ↑ Хоча точні межи Андріївської гори довідник не наводить, а Старокиївська гора у відповідній статті описана у широкому значенні терміну.
- ↑ Козюба, 2008, с. 241.
- ↑ Седов В. В. Восточные славяне XI—XIII вв. // серия «Археология СССР», под ред. Рыбакова Б. А., М.: Наука, 1982 г.
- Киев : Энциклопедический справочник / Под. ред. А. В. Кудрицкого. — К. : Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1985.
- Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
- Козюба В. К. «Місто Володимира» у Києві: історична реальність чи історіографічний міф? // Стародавній Іскоростень і слов’янські гради : Збірка наукових праць. — Коростень : Національна академія наук України, 2008. — Т. 1. — С. 237—271. — ISBN 966-02-4053-8.
- Пономаренко Л. Київ. Короткий топонімічний довідник / Пономаренко Л., Різник О.. — К. : Павлім, 2003. — ISBN 966-686-050-3.
| Пам'ятки |  | |
|---|---|---|
| Установи та заклади | ||
| Пам'ятники | ||
| Втрачені споруди | ||
| Гори | ||