Берегомет (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Берегомет
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Тер. громада Неполоковецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA73060390020084173
Основні дані
Населення 880
Поштовий індекс 59332
Телефонний код +380 3736
Географічні дані
Географічні координати 48°21′52″ пн. ш. 25°41′44″ сх. д.H G O
Місцева влада
Карта
Берегомет. Карта розташування: Україна
Берегомет
Берегомет
Берегомет. Карта розташування: Чернівецька область
Берегомет
Берегомет
Мапа
Мапа

CMNS: Берегомет у Вікісховищі

Берегоме́т — село в Україні, у Неполоковецькій селищній громаді Чернівецького району Чернівецької області. Розташоване на автодорозі Н10 Івано-Франківськ — Чернівці. Завдячує своєю назвою стрімким та обривчатим берегам над річкою Прут. Народна назва Берегомет над Прутом [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

За декілька гонів од того місця де зливаються докупи водисті потоки бурхливого Черемоша і статечного Прута розкинулось моє село, що зветься Берегомет над Прутом. Подібно інших побережних сіл своєю назвою воно завдячує Пруту, який щовесни розмиває старі береги і намітає нові. Тому люди і назвали це місце «Береги мете» або «Берегомет над Прутом».

Село розташоване в міжгірській долині в чотири-п'ять гонів завширшки, що утворилась на староріччі доісторичної річки, яка омивала відноги Карпатських гір. Води спали, а натомість залишилась родюча долина. В давнезні давна ця долина була залюднена, позаяк місцевий люд уподобав цю місцевість. А й було за що. Підсоння тут було м'яке і здорове, у численних допливах Пруту водилось багато фавни, а земля давала щедрі врожаї. Тож бачачи хосен своєї праці люди замешкали в цьому краї. Тільки щовеснянні буйності Пруту, який розбивав береги, змусили людей одступити на гін од непевних берегів і осісти на заріччі. Небавом там появилися чепурні, обтиньковані глиною хатини, огороджені тином, з дбайливо обробленими городами та садочками, у яких духотного дня відпочивали поселяни і звідки було чути неугавний дитячий щебет. Люди призвичаїлись жити в тій місцевості і внезабарі уторовані шляхи оперезали місцеві високості, де люд місцевий вирощував хліб. З бігом часу попередні роди відходили до батьків своїх, а після них приходили на світ роди інші. Але не мінялося життя моїх односельчан. Як і в попередні віки сіяли вони пшеницю, жито, овес, ячмінь, гречку, просо, коноплю. Плекали худобу: овець, кіз, корів, коней, волів, займались пасічництвом. Ті з них, які мали хист до ремесла, працювали теслярами, ковалями, кушнірами, кравцями, гончарями, шевцями, бондарями, ткачами.

Над краєм пролітали хуртовини воєн, але покоління від поколінь переймали здобутки попередніх надбань і передавали своїм нащадкам. Читати більше. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Населення

[ред. | ред. код]

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[1]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 784 93,78 %
євреї 35 4,19 %
поляки 8 0,96 %
румуни 4 0,48 %
німці 4 0,48 %
угорці 1 0,12 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[1]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 784 93,78 %
їдиш 35 4,19 %
польська 9 1,08 %
німецька 5 0,60 %
румунська 3 0,36 %

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 882 99.77%
російська 2 0.23%
Усього 884 100%

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 16 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]