Берегомет (село)
село Берегомет | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район | Чернівецький район |
Тер. громада | Неполоковецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA73060390020084173 |
Основні дані | |
Населення | 880 |
Поштовий індекс | 59332 |
Телефонний код | +380 3736 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°21′52″ пн. ш. 25°41′44″ сх. д.H G O |
Місцева влада | |
Карта | |
Мапа | |
|
Берегоме́т — село в Україні, у Неполоковецькій селищній громаді Чернівецького району Чернівецької області. Розташоване на автодорозі Н10 Івано-Франківськ — Чернівці. Завдячує своєю назвою стрімким та обривчатим берегам над річкою Прут. Народна назва Берегомет над Прутом [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Цей розділ написано як есе, що викладає власні особисті роздуми чи почуття дописувача Вікіпедії, а не думки фахівців. (жовтень 2018) |
За декілька гонів од того місця де зливаються докупи водисті потоки бурхливого Черемоша і статечного Прута розкинулось моє село, що зветься Берегомет над Прутом. Подібно інших побережних сіл своєю назвою воно завдячує Пруту, який щовесни розмиває старі береги і намітає нові. Тому люди і назвали це місце «Береги мете» або «Берегомет над Прутом».
Село розташоване в міжгірській долині в чотири-п'ять гонів завширшки, що утворилась на староріччі доісторичної річки, яка омивала відноги Карпатських гір. Води спали, а натомість залишилась родюча долина. В давнезні давна ця долина була залюднена, позаяк місцевий люд уподобав цю місцевість. А й було за що. Підсоння тут було м'яке і здорове, у численних допливах Пруту водилось багато фавни, а земля давала щедрі врожаї. Тож бачачи хосен своєї праці люди замешкали в цьому краї. Тільки щовеснянні буйності Пруту, який розбивав береги, змусили людей одступити на гін од непевних берегів і осісти на заріччі. Небавом там появилися чепурні, обтиньковані глиною хатини, огороджені тином, з дбайливо обробленими городами та садочками, у яких духотного дня відпочивали поселяни і звідки було чути неугавний дитячий щебет. Люди призвичаїлись жити в тій місцевості і внезабарі уторовані шляхи оперезали місцеві високості, де люд місцевий вирощував хліб. З бігом часу попередні роди відходили до батьків своїх, а після них приходили на світ роди інші. Але не мінялося життя моїх односельчан. Як і в попередні віки сіяли вони пшеницю, жито, овес, ячмінь, гречку, просо, коноплю. Плекали худобу: овець, кіз, корів, коней, волів, займались пасічництвом. Ті з них, які мали хист до ремесла, працювали теслярами, ковалями, кушнірами, кравцями, гончарями, шевцями, бондарями, ткачами.
Над краєм пролітали хуртовини воєн, але покоління від поколінь переймали здобутки попередніх надбань і передавали своїм нащадкам. Читати більше. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[1]:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 784 | 93,78 % |
євреї | 35 | 4,19 % |
поляки | 8 | 0,96 % |
румуни | 4 | 0,48 % |
німці | 4 | 0,48 % |
угорці | 1 | 0,12 % |
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[1]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 784 | 93,78 % |
їдиш | 35 | 4,19 % |
польська | 9 | 1,08 % |
німецька | 5 | 0,60 % |
румунська | 3 | 0,36 % |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 882 | 99.77% |
російська | 2 | 0.23% |
Усього | 884 | 100% |
-
Церква Св. Миколи 1781 с. Берегомет
-
Церква Св. Миколи 1781 с. Берегомет
-
Церква Св. Миколи 1781 с. Берегомет
- ↑ а б Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 16 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
- Купчанко Михайло. «Історія села Берегомет». [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Логвин Г. Н. Украинские Карпаты. — М.: Искусство, 1973.— С. 166—167
- Церква св. Миколи, 1786, і дзвіниця, XVIII ст. [Архівовано 12 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Андрій Бондаренко. Берегомет