Бережниця (притока Рукаву Уриву)
Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Бережниця (притока Лімниці), але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з червня 2022. |
Бережниця | |
---|---|
Витік | на західних схилах гори Красна (586 м) на північній околиці села Красне |
• координати | 48°51′52″ пн. ш. 24°16′58″ сх. д. / 48.86444° пн. ш. 24.28278° сх. д. |
Гирло | Рукав Урив |
• координати | 49°00′12″ пн. ш. 24°25′31″ сх. д. / 49.00333° пн. ш. 24.42528° сх. д. |
Похил, м/км | 9,2 |
Басейн | Дністра |
Країни: | Україна Івано-Франківська область |
Довжина | 23 км |
Площа басейну: | 76,8 |
Притоки: | Гнила (права) Бучків, Семнин, Сільниця (ліві) |
Бережниця[1] (пол. Bereżnica[2]) — гірська річка в Україні, у Рожнятівському й Калуському районах Івано-Франківської області. Права притока Рукаву Уриву, (басейн Дністра).
Довжина річки 23 км, похил річки 9,2 м/км, площа басейну водозбору 76,8 км²[1], найкоротша відстань між витоком і гирлом — 18,62 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,2[3]. Річка тече поміж горами Бровач, Пом'ярек (465 м), Канюва та Рехам (464 м)[2]. Формується притоками та багатьма безіменними струмками.
Бере початок на західних схилах гори Красна (586 м)[2]на північній околиці села Красне. Тече переважно на північний схід через Петранку, Середній Угринів, Старий Угринів, Бережницю і на північно-східній частині села Підмихайля впадає у річку Рукав Урив, праву притоку Лімниці.
- Гнила (права); Бучків, Семнин, Сільниця (ліві)[2].
- ↑ а б Каталог річок України (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2016. Процитовано 30 січня 2019.
- ↑ а б в г Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich
- ↑ Мапа України // Івано-Франківська область // Рожнятівський район // Калуський район // с. Петранка // р. Бережниця. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
- «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 38. — (№ 496).
- 3.) Bereżnica, potok, ... dopływy z prawego brzegu Gniła, z lewego Baczkan, Solnica, Selanka. // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 704. (пол.)