Очікує на перевірку

Береза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Береза
Період існування: іпр — наш час
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Березові (Betulaceae)
Підродина: Betuloideae
Рід: Береза (Betula)
L.
Види

≈ 60 видів[1] (див. текст)

Вікісховище: Betula
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Береза.

Береза (Bétula) — рід листопадних дерев та кущів родини березові (Betulaceae) [2]. В Україні поширені види переважно з гладенькою білою корою, при основі стовбура кора чорно-сіра, глибокотріщинувата. Проте у світовій флорі більшість видів беріз мають темне забарвлення кори. Квітки одностатеві, рослина однодомна. Загальна кількість видів — близько 60 по всій Північній півкулі від тропіків до тундри.

Береза (Bétula) — роща в с. Капустинці на Сумщині
Береза (Bétula) — роща в с. Капустинці на Сумщині
Береза (Bétula) - роща поблизу Котельви
Береза (Bétula) - роща поблизу Котельви

Дерева до 30 (45) м заввишки і кущі (Betula humilis, Betula nana). Граничний вік більшості видів беріз не перевищує 100—120 років, у берези жовтої — 150 років, окремі дерева досягають 300 років. Більшість беріз морозостійкі, за винятком гімалайсько-китайських, деяких японських і американської чорної берези, більш вимогливих до тепла.

Назва

[ред. | ред. код]

Українське слово береза походить від прасл. *berza, яке виникло з пра-і.є. *bherg’os (звідки також лит. berzas, латис. bērzs, ос. barz, д.-інд. bhurjah), від кореня *bhereg «світитися, біліти». Від цього ж кореня походять: давн-англ. beorc, англ. birch, нім. Birke, нід. berk, норв. bjørk, швед. björk. Споріднене зі словами берест (лат. Ulmus), берест (кора берези)[3].

У слов'янських мовах: біл. бяро́за, рос. берёза, болг. бре́за, сербохорв. бре̏за, словен. brė́za, чеськ. bříza, пол. brzoza, в.-луж. brěza, н.-луж. brjaza[4]. Повнішу інформацію про назви роду іншими мовами дивіться на сторінці Betula проєкту Віківиди.

Гетеротипні синоніми[5]:

Види

[ред. | ред. код]

Рослини цього роду відрізняються високим плеоморфізмом; різні автори по-різному розглядають ранг деяких таксонів, що належать до роду. Зазвичай кількість видів оцінюється приблизно в сто[6] або дещо більше ста[7].

В Україні відомі кілька видів беріз. Найпоширенішим видом є береза повисла. Часто трапляється береза пухнаста, яка росте на болотистих місцях. Інші види менш поширені: береза дніпровська, береза низька, береза Клокова.

Береза повисла є варіабельним таксоном, у ній виділяють багато форм і різновидностей, серед інших в Україні ростуть береза карельська (на Поліссі, а також культивується) і береза дрібнолускова. У берези повислої є форма з темною корою - Betula pendula f. obscura, темнокора форма є і в берези пухнастої - Betula pubescens f. sibakademica, раніше ці форми розглядали як самостійний вид береза темна[8]. Також, для території України наводилися береза Литвинова і береза ойцовська.

Береза (Bétula) — листопад біля м. Лебелдина
Береза (Bétula) — листопад біля м. Лебедина

Згідно з даними сайту Королівських ботанічних садів в К'ю рід налічує 113 видів і гібридів,[6] найбільш відомі з них:

Всі види:

Betula subg. Aspera
  1. Betula bomiensis P.C.Li
  2. Betula gynoterminalis Y.C.Hsu & C.J.Wang
    Betula subg. Acuminata
  3. Betula cylindrostachya Lindl. ex Wall., Syn.: Betula fujianensis J.Zeng, Jian H.Li & Z.D.Chen
  4. Betula luminifera H.J.P.Winkl.
    Betula subg. Betula
  5. Betula ashburneri McAll. & Rushforth
  6. Betula cordifolia Regel
  7. Betula pendula Roth, Syn.: Betula verrucosa Ehrh., Betula tristis Wormsk. ex Link, Betula aetnensis Raf. ex J.Presl & C.Presl, Betula austrosichotensis V.N.Vassil. & V.I.Baranov, Betula ferganensis V.N.Vassil., Betula kotulae Zaver., Betula neoalaskana Sarg., Betula resinifera Britton, Betula platyphylla Sukaczev, Betula japonica Sieb. ex H.J.P.Winkl., nom. nud., Betula mandshurica (Regel) Nakai, Betula szechuanica (C.K.Schneid.) C.-A.Jansson, Betula rockii (Rehder) C.-A.Jansson
  8. Betula occidentalis Hook., Syn.: Betula fontinalis Sarg.
  9. Betula populifolia Marshall
  10. Betula celtiberica Rothm. & Vasc.
  11. Betula pubescens Ehrh., Syn.: Betula alba L., Betula czerepanovii N.I.Orlova, Betula tortuosa Ledeb., Betula litwinowii Doluch.
  12. Betula papyrifera Marshall, Syn.: Betula excelsa Aiton, Betula lyalliana Koehne, nom. nud., Betula kenaica W.H.Evans
    Betula subg. Betulaster
  13. Betula alnoides Buch.-Ham. ex D.Don
  14. Betula hainanensis J.Zeng, B.Q.Ren, J.Y.Zhu & Z.D.Chen
  15. Betula maximowicziana Regel
    Betula subg. Betulenta
  16. Betula alleghaniensis Britton, Syn.: Betula lutea auct.
  17. Betula corylifolia Regel & Maxim.
  18. Betula globispica Shirai
  19. Betula grossa Sieb. & Zucc., Syn.: Betula ulmifolia Sieb. & Zucc.
  20. Betula kweichowensis Hu; Syn.: Betula insignis Franch.
  21. Betula lenta L., у т. ч. Betula uber (Ashe) Fernald
  22. Betula medwediewii Regel
  23. Betula megrelica Sosn.
    Betula subg. Chamaebetula
  24. Betula fruticosa Pall., Syn.: Betula fusca Pall. ex Georgi., Betula divaricata Ledeb., Betula middendorffii Trautv. & C.A.Mey., Betula ovalifolia Rupr., Betula extremiorientalis Kuzen. & V.N.Vassil., Betula paishanensis Nakai, Betula tatewakiana M.Ohki & S.Watan.
  25. Betula glandulosa Michx.
  26. Betula gmelinii Bunge, Syn.: Betula apoiensis Nakai ex H.Hara
  27. Betula humilis Schrank; Syn.: Betula fruticans Pall., orth. var.
  28. Betula michauxii Spach
  29. Betula microphylla Bunge, Syn.: Betula halophila Ching
  30. Betula nana L., Syn.: Betula exilis Sukaczev
  31. Betula pumila L., Syn.: Betula hallii Howell
    Betula subg. Neurobetula
  32. Betula calcicola (W.W.Sm.) P.C.Li
  33. Betula chichibuensis H.Hara
  34. Betula chinensis Maxim., Syn.: Betula ceratoptera G.H.Liu & Y.C.Ma, Betula jiaodongensis S.B.Liang
  35. Betula costata Trautv.
  36. Betula dahurica Pall.
  37. Betula delavayi Franch., Syn.: Betula forrestii (W.W.Sm.) Hand.-Mazz.
  38. Betula ermanii Cham., Syn.: Betula ganjuensis Koidz., Betula paraermanii V.N.Vassil., Betula shikokiana Nakai, Betula lanata (Regel) Vassilcz.
  39. Betula fargesii Franch.
  40. †Betula leopoldae Wolfe & Wehr
  41. Betula nigra L.
  42. Betula potaninii Batalin, Syn.: Betula jiulungensis P.C.Li ex Q.Lin
  43. Betula raddeana Trautv.
  44. Betula schmidtii Regel
  45. Betula utilis D.Don, Syn.: Betula jacquemontii Spach, у т. ч. Betula albosinensis Burkill, Betula chitralica Browicz, Betula kunarensis Browicz, Betula pyrolifolia V.N.Vassil.
    без підродів
  46. Betula baschkirica Tzvelev
  47. Betula coriaceifolia V.N.Vassil.
  48. Betula falcata V.N.Vassil.
  49. Betula honanensis S.Y.Wang & C.L.Chang
  50. Betula karagandensis V.N.Vassil.
  51. Betula klokovii Zaver.
  52. Betula potamophila V.N.Vassil.
  53. Betula psammophila V.N.Vassil.
  54. Betula saksarensis Polozhij & A.T.Malzeva
  55. Betula saviczii V.N.Vassil.
  56. Betula sunanensis Y.J.Zhang
  57. Betula tianschanica Rupr., Syn.: Betula dolicholepis Ovcz., Czukav. & Shibkova, Betula jarmolenkoana Golosk., Betula kirghisorum Sav.-Rycz., Betula korshinskyi Litv., Betula margusarica V.N.Vassil., Betula ovczinnikovii V.N.Vassil., Betula pamirica Litv., Betula procurva Litv., Betula regeliana V.N.Vassil., Betula saposhnikovii Sukaczev, Betula seravschanica V.N.Vassil., Betula tadzhikistanica V.N.Vassil., Betula turkestanica Litv., Betula tuturinii V.N.Vassil.
  58. Betula wuyiensis J.B.Xiao
  59. Betula zinserlingii V.N.Vassil.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Лікарська, харчова, медоносна, деревинна, смолоносна, танідоносна, фарбувальна, кормова, ефіроолійна, декоративна, фітомеліоративна рослина.

У медицині

[ред. | ред. код]

У науковій медицині використовують бруньки — Gemmae Betulae, листки — Folium Betulae, березовий дьоготь — Ріх Betulae i активоване вугілля — Cabro activatus.

Березові бруньки й листки використовують як сечогінний і жовчогінний засіб. Бруньки рекомендують при пролежнях, подразненнях і ерозіях шкіри, а зовні — при ревматизмі, як ранозагоювальний засіб, внутрішньо — при застуді, хворобах і спазмах шлунка, при туберкульозі, гастриті, гострих і хронічних екземах. Бруньки берези містять ефірні олії, сапонін, глюкозу, смолу, бетулоретинову кислоту, а листки — антоціани, кумарини, флаваноли, сапоніни, ефірні олії, смолу, каротин, вітамін С.

Березовий дьоготь, який одержують шляхом перегонки з березової кори — бересту, застосовують як ранозагоювальний засіб і для лікування хвороб шкіри, опіків, корости, лишаїв. З нього добувають також березову ефірну олію, яку використовують як глистогінний засіб. Таблетки активованого вугілля вживають при отруєннях, бактеріальних токсикозах і метеоризмі.

У народній медицині бруньки і листки використовують як сечогінний, жовчогінний, відхаркувальний засіб, при болючих менструаціях, запаленні нирок і сечового міхура, шлункових хворобах, хворобах серця, як кровоочисний засіб.

Зовнішньо листки застосовують для ванн при радикуліті, свіжими листками обкладають болючі місця при ревматизмі, настоєм бруньок або листків заливають рани, при цинзі натирають бруньками ясна, прикладають листки до пухлин і ударених місць; настоєм листків змазують уражені місця при хворобах шкіри, миють голову при випаданні волосся. Берест прикладають до фурункулів. Берест (кору берези) використовують для накладання пов'язок при переломах кісток.

У ветеринарії березовим дьогтем лікують різні паразитарні хвороби шкіри, гнійні рани, опіки.

У харчуванні

[ред. | ред. код]
Березовий ліс

Рано навесні шляхом підсочки з берези одержують солодкий сік, який містить цукри, окис кальцію, вітаміни, яблучну кислоту, дубильні речовини. З нього готують чудовий прохолодний напій, який вважається корисним при золотусі, цинзі, каменях у нирках і сечовому міхурі, подагрі, хворобах суглобів, екземах, лишаях, фурункулах. Сік є також стимулюючим, сечогінним і глистогінним засобом.

У Сибіру, на Уралі і Далекому Сході їдять молоді клейкі листочки берези — їх додають в салати.[11]

Усі види беріз — високопродуктивні весняні пилконоси. За хімічним складом пилок берези найцінніший для корму бджіл, бо містить високий відсоток жиру. На березі бджоли збирають у червні падь. З молодих листочків бджоли збирають клей. Березовий сік застосовують для підгодівлі бджіл навесні.


У промисловості

[ред. | ред. код]

Берестовий дьоготь може служити замінником паливних і мастильних матеріалів. Дрова з берези високоякісні, горять без тріску й диму. Листки берези придатні для приготування фарбувального екстракту, яким фарбують шерстяні й бавовняні тканини в жовтий, коричнево-чорний, жовто-зелений і золотистий кольори. Листки багаті на каротин і вітамін С (до 180 мг %) і разом з тонкими гілками є кормом для тварин.

Ефірна олія, яку добувають з бруньок берези, застосовується в парфумерії. Як декоративна рослина береза бородавчаста застосовується в зеленому будівництві, для створення насаджень у парках, на вулицях, для алей і березових гаїв. Має декоративні форми. У лісостепових і степових районах береза є однією з важливих порід при створенні лісомеліоративних насаджень, разом з сосною її використовують для залісення піщаних ґрунтів.

Береза
Береза восени

Збирання, переробка та зберігання

[ред. | ред. код]

Березові бруньки збирають взимку і рано навесні (січень — березень). Для цього на вирубках головного користування чи при рубках догляду зрізують гілки, зв'язують їх у пучки і сушать у добре провітрюваних приміщеннях протягом трьох-чотирьох тижнів. Не рекомендується сушити в сушарках, бо при цьому втрачаються смоли й ефірні олії. Після сушіння гілки обмолочують, на решетах відділяють бруньки від домішок. Сировину пакують у мішки вагою по 25 і 50 кг. Зберігають у сухому, добре провітрюваному приміщенні протягом двох років.

Листки збирають у травні, сушать у затінку і пакують у ящики, вистелені папером. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Для промислової заготівлі придатні всі види берези. Потребує бережливого використання і охорони.

Береза в культурі та етнографії

[ред. | ред. код]

Береза вважається одним із символів Росії[12] і Фінляндії[13].

Її ім'я носить місяць в українській (березень) та чеських мовах (чеськ. Březen).

Посадити березу поряд з будинком – значить забезпечити собі мир та гармонію у відносинах із близькими. Береза також допомагає позбутися негативної енергії та притягує гроші та успіх.[14]

Береза в українській культурі

[ред. | ред. код]

Українські прислів'я, приказки, загадки і жарти про березу

[ред. | ред. код]
— Вуйку Стефане, вуйку Стефане! Що то ви робите?! Навіщо ви берізку рубаєте? Така струнка, молоденька, так око зеленими листочками милувала, а ви її геть!

— Ой, сусіде, й не кажіть, в самого серце кров’ю обливається, але мушу те зробити – прийдуть москалі, побачать берізку і скажуть: “Вот ісконно русскій пєйзаж!”…

[17]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Betula L.. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. (англ.)
  2. ↑ Betula // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  4. ↑ По [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.] Этимологическому словарю Фасмера, 1, 154
  5. ↑ World Checklist of Selected Plant Families. The Board of Trustees of the Royal Botanic Gardens, Kew. Published on the Internet; http://www.kew.org/wcsp/ accessed 11 November 2006; 19:30 GMT. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 31 травня 2012.
  6. ↑ а б World Checklist of Betula. The Board of Trustees of the Royal Botanic Gardens, Kew. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 1 липня 2014.
  7. ↑ Флора Восточной Европы, т. 11. / Под ред. Н. Н. Цвелёва. М.—СПб: Тов-во научных изданий КМК. 2004. — с. 65.
  8. ↑ Tarieiev, Andrii; Olshanskyi, Igor; Gailing, Oliver; Krutovsky, Konstantin V (27 серпня 2019). Taxonomy of dark- and white-barked birches related to Betula pendula and B. pubescens (Betulaceae) in Ukraine based on both morphological traits and DNA markers. Botanical Journal of the Linnean Society (англ.). Т. 191, № 1. с. 142—154. doi:10.1093/botlinnean/boz031. ISSN 0024-4074. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 13 травня 2020.
  9. ↑ Энциклопедия декоративных садовых растений. Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 1 липня 2014.
  10. ↑ Береза Клокова: вид, що зникне в найближчі 35 років?. Моя наука (укр.). 22 вересня 2015. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
  11. ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.137
  12. ↑ «Почему мы так любим белую березу?» // Ежедневный познавательный журнал «ШколаЖизни.ру», 20.12.2007 [Архівовано 25 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  13. ↑ «Финляндия. Ивана Купала» // Журнал «[[Вокруг света]]», 4.08.2002 (рос.). Архів оригіналу за 05.06.2013. Процитовано 21.06.2013.
  14. ↑ Апельмон, Марія (5 липня 2023). Яке дерево має рости поряд з будинком, щоб неприємності та біди обходили стороною. https://chasdiy.org/. Час ДІй. Процитовано 7 липня 2023.
  15. ↑ Сайт «Про Україну»
  16. ↑ Українські Пісні
  17. ↑ «ТОП-5 львівських анекдотів». «Відкритий Львів» — OpenLviv.Net 07/05/2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 грудня 2015.

Література

[ред. | ред. код]
  • Інтродукція і культура берез (Betula L.) в Україні / Леонід Іванович Пархоменко; НАН України; Нац. ботан. сад ім. М. М. Гришка.- Київ: Фітосоціоцентр, 2011.- 410 с.: іл. — ISBN 978-966-306-158-6
  • Синадский Ю. В. Береза. Ее вредители и болезни / Отв. ред. П. И. Лапин; АН СССР; Гл. ботанич. сад. — М., 1973.
  • Корчагина И. А. Семейство берёзовые (Betulaceae) // Жизнь растений. В 6-ти т / под ред. А. Л. Тахтаджяна. — М., 1980. — Т. 5. Ч. 1. Цветковые растения. — 300 000 прим.
  • Данченко А. М. Популяционная изменчивость берёзы / Отв. ред. В. Л. Черепнин; АН СССР, Сиб. отд-ние, Ин-т леса и древесины им. В. Н. Сукачёва. — 1990. — ISBN 5-02-028957-4.
  • Данченко А. М., Трофименко Н. М. Экология семенного размножения берёзы / Отв. ред. Воробьёв В. Н.; Рос. АН, Сиб. отд-ние, Ин-т экологии и природ. комплексов. — Новосибирск, 1993. — ISBN 5-288-00236-2.
  • Ботаника. Энциклопедия «Все растения мира»: Пер. с англ / ред. Д. Григорьев и др. — М., 2006 (русское издание). — ISBN 3-8331-1621-8.
  • Пономарёв Н. А. Берёзы СССР. — М., 1932.
  • Черняева Г. Н., Долгодворова С. Я., Бондаренко С. М. Экстрактивные вещества берёзы / Отв. ред. Чудинов Б. С.; АН СССР, Сиб. отд-ние, Ин-т леса и древесины им. В. Н. Сукачёва. — Красноярск, 1986.
  • Иллюстрированный определитель растений Ленинградской области / Под ред. А. Л. Буданцева и Г. П. Яковлева. — 2006. — 700 прим. — ISBN 5-87317-260-9.
  • Лесная энциклопедия. В 2-х т / Гл. ред. Г. И. Воробьев. Ред. кол.: Н. А. Анучин, В. Г. Атрохин, В. Н. Виноградов и др. — М., 1985. — Т. 1.
  • Животные и растения. Иллюстрированный энциклопедический словарь. — М., 2007. — доп. тираж 5000 прим. — ISBN 5-699-17445-1.
  • Растительные ресурсы России: Дикорастущие цветковые растения, их компонентный состав и биологическая активность / Отв. ред. А. Л. Буданцев. — СПб.; М., 2008. — Т. 1. Семейства Magnoliaceae — Juglandaceae, Ulmaceae, Moraceae, Cannabaceae, Urticaceae. — 700 прим. — ISBN 978-5-87317-472-0.

Посилання

[ред. | ред. код]
Береза
у сестринських Вікіпроєктах
wikt: Означення у Вікісловнику?
q: Цитати у Вікіцитатах?
Wikispecies: Betula у Віківидах?
CMNS: Файли у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Береза&oldid=42274494