Букиник Михайло Овсійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Букиник Михайло Овсійович
Основна інформація
Дата народження29 жовтня (10 листопада) 1872
Місце народженняДубно, Дубенський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Дата смерті22 липня 1953(1953-07-22) (80 років)
Місце смертіНью-Йорк, Нью-Йорк, США
ГромадянствоРосійська імперія і США
Професіїкомпозитор, музичний педагог, віолончеліст, музичний критик
ОсвітаХарківське музичне училище (1890) і Московська консерваторія (1895)
Вчите볥лен Альфред Едмундович
Інструментивіолончель
ЗакладХарківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Брати, сестриБукиник Ісак Овсійович

Михайло Овсійович Буки́ник (нар. 10 листопада 1872, Дубно — пом. 22 червня 1953, Нью-Йорк) — український і американський віолончеліст, композитор, музичний педагог і музичний критик. Брат музиканта Ісака Букиника.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 29 жовтня [10 листопада] 1872(18721110) року у місті Дубно (нині Рівненська область, Україна). Навчався у Альфреда Глена у 1885—1890 роках у Музичному училищі Харківського відділення Російського музичного товариства та 1890—1895 роках — у Московській консерваторії.

Упродовж 1899–1904 років викладав у Саратовському музичному училищі Російського музичного товариства. У 1904 році навчався в Німеччині, до 1906 року жив у Франції та Швейцарії.

Протягом 1907–1818 років викладав у Народній консерваторії у Москві. Брав участь у концертах гуртка росфйської музики, в організації Товариства поширення камерної музики й Товариства оркестрових музикантів. У 1919–1922 роках – професор Харківської консерваторії, одночасно у 1921 році обіймав посади декана виконавчого факультету Харківського музично-драматичного інституту, професора і декана Харківського музичного технікуму.

З 1922 року жив у США. Грав в українському квартеті, брав участь в українському музичному театрі. Помер у Нью-Йорку 22 червня 1953 року[1].

Творчість

[ред. | ред. код]

У Російській імперії виступав як соліст і ансамбліст із Сергієм Танєєвим, Миколою Метнером, Костянтином Ігумновим, Олександром Гольденвейзером, Олександром Гедіке, Борисом Сибром, Вандою Ландовською.

Автор

Як музичний критик виступав в «Русской музыкальной газете», «Саратовском листке», журналі «Музыкальный труженик».

Написав спогади про Сергія Рахманінова (збірка «Пам'яті Рахманінова», Нью-Йорк, 1946).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Траурное объявление: Новое русское слово.— Нью-Йорк, 1953.— 24 июля (№ 15063).— С. 1.(рос.)

Література

[ред. | ред. код]