Бюльбюль сіроголовий
| Бюльбюль сіроголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Brachypodius priocephalus (Jerdon, 1839) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
* Pycnonotus prioocephalus
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Бюльбю́ль сіроголовий[3] (Brachypodius priocephalus) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae)[4]. Ендемік Індії.
.jpg)
Довжина птаха становить 14-15 см, довжина голови 33-35 мм, довжина хвоста 74-77 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення переважно оливково-зелене, тім'я, потилиця і горло сірі, лоб жовтувато-зелений. На надхвісті жовтувато-зелені пера з ччорними краями створюють лускоподібний візерунок. Боки темні, сіруваті, гузка сіра. Хвіст сірий. Райдужки блакитнувато-білі. Дзьоб зеленувато-сірий, лапи рожевувато-жовті. У молодих птахів голова темно-оливкова, лоб тьмяно-жовтий. Спів складається з послідовності різких, однотонних звуків, що повторюються, і є нетиповим для бюльбюлевих[5][6][7].
Сіроголові бюльбюлі мешкають в Західних Гатах на південь від Гоа. Вони живуть в густих вологих тропічних лісах, чагарникових і бамбукових заростях. Віддають перевагу заростям Ochlandra. Зустрічаються на висоті від 700 до 1400 м над рівнем моря, взимку мігрують в долини.
Сіроголові бюльбюлі зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками, іноді приєднуються до змішаних зграй птавхів. Живляться переважно плодами, що складають понад 65% їх раціону, а також комахами (близько 30% раціону). Вони живляться, зокрема, плодами Symplocos cochinchinensis, Antidesma menasu, Clerodendrum viscosum, Syzygium cumini, Litsea floribunda, Maesa indica, Callicarpa tomentosa, Leea indica і Lantana camara[8][9].
Сезон розмноження триває з січня по червень з піком в квітні. В кладці 1-2 яйця, інкубаційний період триває 12-14 днів. Яйця світло-лілові або рожевуваті, поцятковані червоними плямками[10]. Насиджують яйця і доглядають за пташенятами і самиці, і самці[11]. Птащенята покидають гніздо на 11-13 день. Пальмові білки Funambulus tristriatus іноді розорюють гнізда сіроголових бюльбюлів.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Сіроголовим бюльбюлям загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Brachypodius priocephalus. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
- ↑ Eydoux, Fortune; Souleyet, L.F.A. (1841). Voyage Autour du Monde sur la Corvette La Bonite. Paris: Arthus Bertrand. с. 86—88.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Bulbuls. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 28 грудня 2021.
- ↑ Rasmussen, P.C.; J.C. Anderton (2005). Birds of South Asia: the Ripley guide. Т. 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 335—336. ISBN 84-87334-67-9.
- ↑ Jerdon TC (1863). The birds of India. Volume 2 part 1. Military Orphan Press, Calcutta. с. 89.
- ↑ Oates, EW (1889). Fauna of British India. Birds Volume 1. Taylor and Francis, London. с. 296.
- ↑ Balakrishnan, Peroth. (2011). Breeding biology of the Grey-headed Bulbul Pycnonotus priocephalus (Aves: Pycnonotidae) in the Western Ghats, India. Journal of Threatened Taxa. 3 (1): 1415—1424. doi:10.11609/jott.o2381.1415-24.
- ↑ Balakrishnan, Peroth (2014). Foraging behaviour of the Near Threatened Grey-headed Bulbul Pycnonotus priocephalus in relation to seasons and breeding stages. Journal of the Bombay Natural History Society. 111 (1): 10—18. doi:10.17087/bnhs/2014/v111i1/56520.
- ↑ Ali S; SD Ripley (1996). Handbook of the birds of India and Pakistan. Т. 6 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 70—71.
- ↑ Balakrishnan Peroth (2010). Parental care strategies of grey-headed bulbul, Pycnonotus priocephalus in the Western Ghats, South India (PDF). Current Science. 98 (5): 673—680. Архів оригіналу (PDF) за 28 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |