Важные истории

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Важные истории
Дата створення / заснування 30 квітня 2020[1][2]
Логотип
Засновник Роман Анін[3] і Шмагун Олеся Валентинівна[3]
Текст девізу Расследования – это модно
Країна  Росія[4] і  Латвія[5]
Розташування штаб-квартири Латвія
Мова твору або назви російська[6] і англійська[7]
Отримані відзнаки
Електронна пошта mailto:letter@istories.media
URL каналу istories.media/rss/all.xml(рос.)
Головний редактор Роман Анін[8]
Кількість підписників у соціальних мережах 658 000 ± 999[9]
Офіційний сайт(рос.)
Офіційний сайт(англ.)

«Важные истории» («Важливі історії») — інтернет-видання, яке спеціалізується на журналістських розслідуваннях. Засноване у 2020 році російськими журналістами Романом Аніним та Олесею Шмагун[10]. Зареєстровано в Латвії.

Історія

[ред. | ред. код]

До кінця 2018 року Роман Анін 10 років працював редактором відділу розслідувань «Нової газети»[11]. У 2020 році він заснував власне медіа, яке спеціалізується на розслідуваннях[12].

На початковому етапі видання працювало спільно з «Новою газетою», а його матеріали були присвячені нелегальним постачанням апаратів штучної вентиляції легенів та експрес-тестів до російських лікарень, питанням державної монополії на виробництво одноразових масок під час пандемії коронавірусу навесні 2020 року[13]. Пізніше журналісти опублікували авторські розслідування про реформу поводження з відходами виробництва та споживання в РФ; про дочку Володимира Путіна Катерину Тихонову та його колишнього зятя Кирила Шамалова[14]; матеріал із назвою «Кто устроил охоту на Навального» («Хто влаштував полювання на Навального»)[15]; про катастрофи з розливом нафти в Росії[16] та по інших темах. У 2021 році в діяльності Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів з розслідування «Паперів Пандори» від Росії брали участь журналісти «Важливих історій»[17].

20 серпня 2021 року Мін'юст РФ вніс до реєстру ЗМІ — «іноземних агентів» зареєстровану в Латвії юридичну особу Istories fonds, яка видає «Важные истории», а також головного редактора «Важных историй» Романа Аніна та журналістів видання Романа Шлейнова, Олесю Мароховську, Ірину Долиніну, Дмитра Великовського та Олесю Шмагун[18]. Приводом для включення стала співпраця з іншими журналістськими виданнями, визнаними іноагентами раніше[19].

5 березня 2022 року засновника видання, IStories fonds, Мін'юст РФ включив до реєстру небажаних організацій. Підставою для цього стало рішення Генпрокуратури від 22 лютого того ж року[20]. 11 березня Роскомнадзор заблокував сайт видання за «розміщення недостовірної суспільно значущої інформації» про вторгнення Росії на територію України[21].

Характер видання

[ред. | ред. код]

«Важные истории» публікують свої розслідування у вигляді документальних фільмів і коротких роликів на своєму Youtube-каналі, а також у вигляді репортажів, інтерв'ю, «карток» та текстових розслідувань на своєму сайті[22]. Крім того, сайт «Важливих історій» позиціонується авторами як майданчик для майстер-класів із технології розслідувальної журналістики[23]. Видання також публікує матеріали в Telegram, ВКонтакті, Instagram, GitHub, Twitter та Facebook.

Діяльність

[ред. | ред. код]

Видання «Важные истории» зареєстроване як некомерційна організація та не має власника[10]. За заявою редакторів, кошти на розслідування видання отримує через краудфандинг та систему пожертвувань[24]. Створювачі повідомляють, що видання робить акцент на довідності та наданні первинних джерел, за якими читач може власноруч перевірити достовірність матеріалу, а також на кооперації з іншими незалежними виданнями[25]. Деякі розслідування ґрунтуються на отриманні закритих даних, які передаються анонімними джерелами[26].

Видання Znak зазначає, що «Важные истории» зазнають тиску російської влади через свою діяльність[27]. Зокрема, після публікації матеріалу про сім'ю Володимира Путіна акаунти соцмереж журналістів видання перебували під атакою[28]. З метою безпеки головний офіс видання розташовано в Ризі, хоча всі журналісти працюють із Росії[29][30] — з Москви, Магадана, Ярославля та інших міст[31].

У квітні 2021 року в будинку головного редактора та в офісі видання проходили обшуки, ініційовані ФСБ, без повідомлення про це редакторів[32].

15 серпня 2022 року «Важные истории» опублікували розслідування, присвячене виявленню імен російських солдатів, причетних до масових вбивств мирних жителів в селі Андріївка Бучанського району Київської області, які опинилися під окупацією у лютому — березні 2022 року[33]. Серед іншого, розслідування підтвердило злочини, скоєні полковником російської армії Азатбеком Омурбековим.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Станом на грудень 2021 року журналісти видання 8 разів отримували журналістську премію «Редколегія»[34].

Контакти

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  • "Важные истории" - о Шамалове, предположительно, бывшем зяте Путина. Главное. Русская служба Би-би-си (рос.). 7 грудня 2020. Процитовано 5 лютого 2021.
  1. Журналисты-расследователи запустили медиа «Важные истории». Его авторы — выходцы из «Новой газеты»
  2. «Важные истории» — новое медиа с независимыми расследованиями и курсами для журналистов
  3. а б https://novayagazeta.ru/articles/2020/04/30/161147-zhurnalisty-rassledovateli-zapustili-media-vazhnye-istorii-ego-avtory-vyhodtsy-iz-novoy-gazety
  4. https://www.themoscowtimes.com/author/important-stories-istories
  5. https://meduza.io/en/feature/2021/08/20/we-re-left-with-no-choice
  6. Важные историиВажные истории.
  7. IStoriesВажные истории.
  8. https://www.rferl.org/a/russia-fsb-investigative-journalist-roman-anin/31195981.html
  9. YouTube Application Programming Interface
  10. а б Журналисты-расследователи запустили медиа «Важные истории». Wonderzine. 30 квітня 2020. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  11. Журналисты-расследователи запустили медиа «Важные истории». Его авторы — выходцы из «Новой газеты». Новая газета (рос.). 30 квітня 2020. Архів оригіналу за 12 травня 2020. Процитовано 5 лютого 2021.
  12. Как российские журналисты создают новые независимые проекты. radioportal.ru (рос.). 18 листопада 2020. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  13. Посредники отечества. «Важные истории» о том, как главными поставщиками отечественных ИВЛ стали фирмы, оформленные на «номиналов». Новая газета (ru-RU) . 30 квітня 2020. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 5 лютого 2021.
  14. Ольга Мясникова (17 грудня 2020). «Важные истории»: «Владимир Путин оклеветал журналистов, комментируя наше расследование». znak.com. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  15. Александр Родин (18 вересня 2020). «Была команда — паровоз поехал». Общая газета (рос.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 5 лютого 2021.
  16. Журнал «Важные истории» выпустил исследование о нефтеразливах в России. Strelka Mag (рос.). 15 жовтня 2020. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 5 лютого 2021.
  17. Опубликован «Архив Пандоры» об офшорах мировых лидеров и чиновников. Главное. Meduza. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.
  18. «Дождь» и «Важные истории» объявили СМИ-«иноагентами» в России. Meduza (рос.). Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 10 січня 2022.
  19. Минюст объяснил, почему включил «Важные истории» в список иноагентов. Ъ (рос.). 7 грудня 2021. Процитовано 16 серпня 2022.
  20. Издание «Важные истории» и OCCRP признаны нежелательными в России. www.kommersant.ru (рос.). 5 березня 2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022.
  21. РКН объяснил блокировку сайтов «Голоса», Amnesty International и «Важных историй». Интерфакс. 11 марта 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 11 марта 2022.
  22. «Важные истории» запустили курс по программированию на Python для журналистов. Журнал Журналист (рос.). 29 жовтня 2020. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  23. Ольга Королева (9 листопада 2020). Бесплатные курсы программирования для журналистов от портала «Важные истории». newreporter.org (ru-RU) . Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  24. Роман Чернянский (30 квітня 2020). «Важные истории» — новое медиа с независимыми расследованиями и курсами для журналистов. The Village (рос.). Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  25. Анастасия Филиппова (11 червня 2020). «Важные истории». О новом проекте журналистов-расследователей. Журнал Журналист (рос.). Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  26. «Важные истории»: Кирилл Шамалов, известный как «зять Путина», купил долю в «Сибуре» всего за $100. RTVI (рос.). 12 липня 2020. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  27. Мария Плюснина, Дмитрий Комаров (16 грудня 2020). Почему СМИ стали публиковать больше расследований о коррупции и как власти этому противостоят. znak.com. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  28. Игнат Бакин (18 грудня 2020). Неизвестные пытались взломать аккаунты авторов расследования о дочери и бывшем зяте Путина. znak.com. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  29. О чем будут «Важные истории». Hetq.am (рос.). Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 5 лютого 2021.
  30. Российские журналисты-расследователи запустили новое издание «Важные истории». radioportal.ru (рос.). 2 травня 2020. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 5 лютого 2021.
  31. Алексей Пивоваров (24 грудня 2020). Кто они — авторы самого громкого расследования года? / Интервью Романа Анина Алексею Пивоварову. Редакция. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  32. «Важные истории» сообщили об обыске в редакции. Его провели, когда там не было никого из сотрудников издания. meduza.io. meduza. 10 квітня 2021. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
  33. Командир дал приказ: «В расход их». istories.media (рос.). Процитовано 29 серпня 2022.
  34. Лауреаты. Редколлегия. Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.