Василенко Олег Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Василенко.
Ф
Олег Василенко
Олег Василенко
Олег Василенко
Особисті дані
Повне ім'я Олег Петрович Василенко
Народження 6 жовтня 1973(1973-10-06) (51 рік)
  Ставрополь, РРФСР
Громадянство Росія Росія
Юнацькі клуби
Росія «УОР-Динамо» (Ставрополь)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2004—2005
2009—2010
2010
2010—2011
2013
2014
2016
2017—2018
2019
2019
2020
2020—2022
2023
2024
2024—н.ч. 		Росія СКА СКВО (Ставрополь)
Росія «Жемчужина-Сочі»
Росія «Жемчужина-Сочі»
Білорусь «Динамо» (Мн)
Росія «Урал»
Росія «Сочі»
Латвія РФШ
Литва «Тракай»
Росія «Авангард» (Кр)
Росія «Авангард» (Кр)
Росія «Мордовія»
Росія «Факел»
Росія «Аланія»
Грузія «Телаві»
Росія «Чорноморець»

** Тільки на посаді головного тренера.

Олег Петрович Василенко (рос. Олег Петрович Василенко; нар. 6 жовтня 1973, Ставрополь, РРФСР) — російський футбольний тренер. Головний тренер новоросійського «Чорноморця».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Ставрополі. Навчався у місцевому футбольному інтернаті «УОР-Динамо» (Ставрополь), професійним футболістом не став, через травму змушений був у 20 років розпочинати тренерську кар'єру. Має ліцензію PRO-UEFA[1]. Працювати розпочав 1992 року у ставропольській ДЮСШ №4 як помічник тренера, одночасно навчався в інституті. У 1996-2000 роках був тренером у футбольному інтернаті ставропольського «Динамо». У 2000-2002 тренував збірну футболістів СДУ. У 2002 році запрошений до московської ДЮСШ ЦСКА, де пропрацював рік. 2005 року, закінчивши Вищу школу тренерів, почав працювати в дублі раменського «Сатурна».

Після завершення сезону 2008 року запрошений своїм старим знайомим Геннадієм Бондаруком до «Жемчужини-Сочі»[2]. У сезоні 2009 року став найкращим тренером другого дивізіону та вивів «Жемчужину» до першого дивізіону. Однак після низки невдалих матчів у сезоні 2010 року звільнений з посади головного тренера і обіймав посаду старшого тренера команди[3]. 27 вересня 2010 року знову заявлений як головний тренер. 14 грудня 2010 року призначений головним тренером мінського «Динамо», але за підсумками першого кола чемпіонату усунутий із займаної посади за незадовільні результати. У 2011 році очолював молодіжну команду ФК «Краснодар» та входив до тренерського штабу головної команди. 12 січня 2012 року Василенку запропонували попрацювати в «Анжи» на посаді старшого тренера клубу.

У 2013 році був головним тренером «Уралу». У листопаді 2013 року після нічиєї з «Крилами Рад» контракт було розірвано.

З січня по червень 2014 року співпрацював із тренерським штабом збірної Південної Кореї, збирав інформацію про суперників команди з групового турніру чемпіонату світу 2014 року (у числі яких була збірна Росії) для підготовки до мундіалю[4].

У 2014 році працював головним тренером у ФК «Сочі»[5], але після серії з невдалих матчів покинув клуб[6].

У 2016—2018 роках тренував латвійський РФШ[7] та литовський «Тракай»[8], з останнім з вище вказаних клубів пройшов два кваліфікаційні раунди в Лізі Європи 2017/18, але був звільнений за незадовільні результати у чемпіонаті Литви.

У червні 2018 велися переговори з воронезьким «Факелом» про призначення на посаду головного тренера[9]. З вересня по грудень 2018 року був помічником Ігоря Ледяхова в калінінградській «Балтиці»»[10][11]. З червня 2019 року – старший тренер у курському «Авангарді». У вересні 2019 року напередодні 14-го туру Першості ФНЛ-2019/20 призначений головним тренером команди[12], але в грудні залишив клуб[13].

У лютому 2020 року призначений головним тренером «Мордовії»[14]. Залишив клуб у серпні 2020 року у зв'язку з його розформуванням.

У вересні 2020 року став головним тренером воронезького «Факела», який знаходився в зоні вильоту ФНЛ на 17-му місці[15]. Під керівництвом Олега «Факел» за підсумками сезону-2020/21 посів 9-е місце, у сезоні-2021/22 вийшов у Прем'єр-лігу. Залишив посаду головного тренера 6 вересня 2022 року, після восьми турів чемпіонату РПЛ[16].

22 березня 2023 року очолив «Аланію», з якою підписав контракт на півтора роки з опцією продовження ще на один рік[17]. 22 листопада 2023 року контракт було розірвано. За словами президента клубу Володимира Гурієва, основним чинником стали останні результати команди, які не тішили ні вболівальників, ні його. Усього під керівництвом Василенка «Аланія» провела 31 матч: 14 перемог, 11 нічиїх та 6 поразок[18]. 16 січня 2024 року став головним тренером грузинського клубу «Телаві».

28 серпня 2024 року очолив новоросійський «Чорноморець», з яким підписав контракт на 2 роки з можливістю продовження ще на 1 рік.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
  • Росія ФНЛ
    • Срібний призер (1): 2021/22 (вихід у Прем'єр-лігу)

Особисті

[ред. | ред. код]
  • Росія Найкращий тренер зони «Південь» другого дивізіону: 2009
  • Росія Найкращий тренер сезону ФНЛ: 2021/22[19]
  • Росія Найкращий тренер місяця ФНЛ:
    • березень 2021 (за версією експертів Футбольної національної ліги та за версією вболівальників)[20]
    • листопад 2021 (за версією вболівальників)[21]
    • травень 2022 (за версією експертів Футбольної національної ліги та за версією вболівальників)[22]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Має посвідку на проживання у Фінляндії, там же проживають дружина та діти[23]. Дружина Ганна Глазкова — срібний призер Олімпійських ігор з художньої гімнастики[24].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Василенко: хотелось бы, чтобы Россия и Южная Корея «бортанули» Бельгию и Алжир. Архів оригіналу за 12 лютого 2014. Процитовано 12 березня 2019.
  2. ↑ Олег ВАСИЛЕНКО: «НЕ ДУМАЮ, ЧТО НАДО БЕЖАТЬ ВПЕРЕД С ШАШКАМИ НАГОЛО» Архівовано квітень 8, 2009 на сайті Wayback Machine., СЭ
  3. ↑ Изменения в тренерском штабе (рос.). Официальный сайт ФК «Жемчужина-Сочи». 1 серпня 2010. Архів оригіналу за 10 серпня 2010. Процитовано 1 серпня 2010.
  4. ↑ Бывший тренер «Урала» сделал Корее досье на сборную России. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 12 березня 2019.
  5. ↑ Бывший тренер «Жемчужины» Олег Василенко возглавил ФК «Сочи» (рос.)
  6. ↑ Горлукович сменит Василенко в должности главного тренера «Сочи». Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 12 березня 2019.
  7. ↑ Олег Василенко: «Нужно создать боеспособную команду». Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 березня 2019.
  8. ↑ Василенко возглавил литовский клуб. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 12 березня 2019.
  9. ↑ Василенко близок к тому, чтобы возглавить «Факел». Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 12 березня 2019.
  10. ↑ Игорь Ледяхов возглавил «Балтику». Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 12 березня 2019.
  11. ↑ «Балтика» расторгла контракты с Ледяховым и Василенко. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 12 березня 2019.
  12. ↑ Олег ВАСИЛЕНКО — главный тренер Авангарда. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 20 вересня 2019.
  13. ↑ Василенко покинул пост главного тренера «Авангарда» (рос.). news.sportbox.ru. 23 грудня 2019. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 16 травня 2020.
  14. ↑ «Мордовия» назвала имя нового главного тренера. sportbox.ru. 14 лютого 2020. Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
  15. ↑ Василенко стал главным тренером «Факела». sportbox.ru. 14 вересня 2020. Архів оригіналу за 30 червня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
  16. ↑ Олег Василенко покинул пост главного тренера «Факела». sport-express.ru (рос.). 6 вересня 2022. Архів оригіналу за 7 вересня 2022. Процитовано 6 вересня 2022.
  17. ↑ Бывший тренер «Факела» Василенко возглавил «Аланию». sport-express.ru (рос.). 22 березня 2023. Архів оригіналу за 22 березня 2023. Процитовано 22 березня 2023.
  18. ↑ Василенко покинул пост главного тренера «Алании». sportbox.ru (рос.). 22 листопада 2023. Архів оригіналу за 22 листопада 2023. Процитовано 22 листопада 2023.
  19. ↑ ФНЛ признала Василенко лучшим тренером сезона. Зотов — лучший полузащитник, Максимов — лучший форвард. sport24.ru. 22 червня 2022. Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
  20. ↑ Олег Василенко — лучший тренер Олимп-ФНЛ в марте! — ФУТБОЛЬНАЯ НАЦИОНАЛЬНАЯ ЛИГА. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 21 липня 2021.
  21. ↑ Виктор Тренёв и Олег Василенко — лучшие тренеры Олимп-ФНЛ в ноябре!. 1fnl.ru. 5 грудня 2021. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
  22. ↑ Олег Василенко стал лучшим тренером Олимп-ФНЛ по итогам мая - ФУТБОЛЬНАЯ НАЦИОНАЛЬНАЯ ЛИГА. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  23. ↑ «Сейчас важно решить вопрос лицензирования команды и, конечно, выплатить футболистам зарплату». Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
  24. ↑ Тренер литовского «Тракая» Олег Василенко: «В России ты тренер с определённым кругом функций и обязанностей. В Европе ты должен быть менеджером» (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Василенко_Олег_Петрович&oldid=43610601