Очікує на перевірку

Вечерний Харьков

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вечерний Харьков

логотип газети «Вечерний Харьков»
Тип Міська газета
Мова російська
Видавець ТОВ «Редакція газети "Вечірній Харків"»
Формат A3

Засновано 1969
Власник ТРК «Регіон»
Редактор Оксана Кім
Головний редактор Тетяна Костенко
Головний офіс 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, 4
Наклад 120 024 (травень 2009 року)
Передплатний індекс
(Укрпошта)
61160

vecherniy.kharkov.ua, vecherka.mobi

«Вечерний Харьков» (укр. Вечірній Харків) — російськомовна харківська газета. Заснована 1 січня 1969 року. Виходить тричі на тиждень у вівторок, четвер і суботу. Реєстраційне свідоцтво ХК № 1135 від 21 березня 2005 року. Разом з футбольною газетою «ГОЛ!» [1] та телеканалом Р1 входить до медіагрупи «Регіон», яку пов'язують з ім'ям Олександра Кагановського, зятя покійного Євгена Кушнарьова [2].

Історія

[ред. | ред. код]

За радянського часу газета виходила українською мовою і представляла Харківський міськком Компартії України і міську Раду народних депутатів.[3] Навіть в епоху бурхливих 80-х і 90-х газета не змінила свою історичну назву «Вечірній Харків» (мабуть, єдина з усіх харківських газет з таким довгим стажем), залишаючись справжнім міським інформаційним виданням, що забезпечує жителів Харкова зваженою інформацією про життя регіону.

1969-1989

[ред. | ред. код]

Свого часу одним із провідних співробітників і літературним консультантом газети був Олекса Марченко. Працював разом з поетами Олександром Черевченком, Аркадієм Філатовим, Робертом Третяковим. З5 років, починаючи з 1969-го працював у газеті Вадим Зубов [4]. З 1 січня 1969 року і до кінця 1989 го «Вечірній Харків» виходив шість разів на тиждень українською мовою і доставлявся в кіоски ввечері.

1990-1991

[ред. | ред. код]

У січні 1990 року харків'янам було надано право вибору — читати газету російською або українською мовою: з цього часу стали виходити два ідентичних варіанти. Тоді ж періодичність виходу скоротилася до п'яти разів на тиждень, а газету стали доставляти передплатникам і в кіоски «Союздруку» вранці: на хвилі перебудови пошта зажадала додатково оплачувати їй вечірнє доставлення, і держава від цього відмовилася. До кінця 1990 року «Вечірній Харків» був органом Харківського міськкому КПУ та міськвиконкому.

Зі скасуванням міськкому КПУ з січня 1991 року його засновником став обком КПУ. Але вже після серпневого путчу і заборони КПРС журналістський колектив взяв газету в свої руки.

1992-1992

[ред. | ред. код]

В середині січня 1992 року, коли розвал Союзу супроводжувався обвалом валюти, періодичність виходу скоротилася до нинішніх трьох разів на тиждень — щовівторка, четверга і суботи. У жовтні 1993 року, коли тираж російською мовою перевищив український більш ніж в десять разів, на зборах журналістського колективу було прийнято непросте рішення — відмовитися від випуску українського варіанту. Тоді ж редакція почала освоювати комп'ютерні набір і верстку газети, на які повністю перейшла в 1994 році.

1993-2008

[ред. | ред. код]

У 1997 році протягом декількох місяців «Вечірній Харків» виходив чотири рази на тиждень, але з початку 1998 року знову повернувся на триразовий вихід.

З 26 квітня 2003 року газета перейшла з формату А2 на нинішній - А3 з синім логотипом.[5]

17 лютого 2005 року головним редактором газети "Вечірній Харків" був призначений харківський журналіст та медіаменеджер Ігор Байша, який до того очолював газету "Репортер", а перед тим "Службу Новин Тоніс" (СНТ), "Вечірні Новини" (зараз — АТН) та телеканал "Аларм-ТВ" (зараз - ТРК Simon). І. Байша привів з собою власну команду: Ростислав Касьяненко (заступник гол. редактора), Анна Церковна, Вадим Новак, Андрій Кравченко.[6] Разом з попереднім редактором Ігорем Тупікиним з редакції також пішли його заступники — Дмитро Шевченко та Олена Кучерова.[7]

Нинішній макет газети задіяний з березня 2008 року.

Редакторський склад

[ред. | ред. код]

У різні роки головними редакторами газети «Вечірній Харків» були:

  • Георгій Милюха (1969-1970)
  • Валер'ян Єськов (1970-1986)
  • Микола Соловйов (1986-2002, з перервами)
  • Євген Маслов (1998)
  • Галина Золотих (2001-2002)
  • Вадим Зубов (2002-2003)
  • Борис Штрассер (2003-2004)
  • Ігор Тупикин (2004)
  • Ігор Байша (2005)
  • Ігор Костромін (2005-2007)

З травня 2008 року головним редактором газети «Вечірній Харків» є Тетяна Костенко.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Газета «Гол!» теперь выходит дважды в неделю | Вечерний Харьков. vecherniy.kharkov.ua. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
  2. Новые собственники украинских СМИ, - «Комментарии» [Архівовано 18 червня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Газета «Вечірній Харків» | Новости Харькова. web.archive.org. 24 січня 2018. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 22 жовтня 2019.
  4. «Вечерний Харьков»: кто и почему боялся газету. Архів оригіналу за 22 липня 2009. Процитовано 6 лютого 2012.
  5. Харьков. Городские новости. www.kharkov.ua. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 22 жовтня 2019.
  6. Харьковским Губернским Ведомостям — 15 лет. Или 170? | Восточный Дозор. kharkov.dozor.ua (рос.). Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2020.
  7. Игорь Байша назначен главным редактором газеты "Вечерний Харьков". Status Quo (англ.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.