Право (видавництво)
| Видавництво «Право» | ||||
|---|---|---|---|---|
 Логотип видавництва «Видавництво «Право»» | ||||
| Держава |  Україна | |||
| Засновник | Національна академія правових наук України, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого | |||
| Засновано | 1996 | |||
| Продукція | юридична література | |||
| Мова друку | українська | |||
| Директор | Віктор Анатолійович Прудников | |||
| Адреса | місто Харків, вул. Чернишевського 80 | |||
| Нагороди | відзнака Союзу юристов Украины «Краща поліграфічна якість видання» | |||
Вебсайт: pravo-izdat.com.ua | ||||
|
| ||||
Видавництво «Право» — українське видавництво, що спеціалізується на підготовці та випуску юридичної літератури, а також займається її розповсюдженням. Створене в 1996 році Академією правових наук України. Серед літератури, яку випустило видавництво є монографії, академічні підручники, науково-практичні коментарі до законодавства, а також юридичні журнали та збірники наукових статей. За деякі підручники та монографії, що вийшли у видавництві «Право», авторів було удостоєно Державної премії України в галузі науки і техніки.
Про необхідність створення видавництва Академії правових наук України «Право» було вказано в постанові Кабінету Міністрів України від 18 травня 1994 року. 1 квітня 1996 року президент Академії правових наук України Василь Якович Тацій підписав указ про створення у структурі Академії видавництва «Право». Через два тижні президія АПрН України ухвалила відповідну постанову[1].
20 грудня 2010 року Національна академія правових наук України та Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого підписали протокол, згідно з яким обидва наукові центри вважаються засновниками видавництва «Право»[2].
За перші сім із половиною років свого існування «Право» випустило більш ніж 300 різних видань[3]. Станом на 2014 рік у видавництві були опубліковані праці більш ніж 500 вчених[2], а станом на 2020 рік видавництво сумарно випустило понад 1200 видань (монографій, підручників, періодичних видань, збірників наукових праць, коментарів до законодавства)[4]. Авторами робіт, що випускаються у видавництві, є відомі українські юристи, у тому числі й дійсні члени та члени-кореспонденти Національної академії правових наук України[2]. Видавництво випускало вибрані твори таких учених, як: М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, Л. К. Воронова, Ю. М. Грошевий, М. І. Панов, О. І. Процевський, В. В. Сташис, В. П. Тихий, В. Я. Тацій.
Видавництво займається випуском навчальної літератури[3]. Багато підручників, виданих у видавництві, мають гриф Міністерства освіти і науки України. Зокрема, це підручники з адміністративного, цивільного, земельного, конституційного, міжнародного приватного, податкового, трудового, кримінального, господарського, екологічного права, а також із державного будівництва та місцевого самоврядування, історії держави і права, теорії держави і права, правової статистики[2]. Автори виданих у 2001 році підручників із Загальної та Особливої частин кримінального права у 2006 році стали лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки[5].
Крім навчальної літератури, видавництво випускає також науково-практичні коментарі до чинного законодавства, авторами яких поряд із провідними вченими є українські державні діячі й відомі юристи-практики. Серед виданих у «Праві» коментарів найвідомішими є коментарі до Конституції, Кримінального, Кримінального процесуального, Бюджетного й Податкового кодексів України[6].
Починаючи з другої половини 2000-х років видавництво здійснює реалізацію загальнодержавних проєктів. Першим із них стало видання у 2008 році п’ятитомної монографії «Правова система України: історія, стан та перспективи», згодом книгу було перекладено російською (2011) і англійською мовами (2013)[2]. 2012 року авторський колектив п’ятитомника було удостоєно Державної премії України в галузі науки і техніки[7]. 2013 року видавництво випустило ще одне п’ятитомне видання — «Правова доктрина України»[2], яке також було перекладено англійською мовою і авторів якого у 2018 році було удостоєно Державної премії України в галузі науки і техніки[8]. Починаючи з 2016 року видавництво випускає двадцятитомну «Велику українську юридичну енциклопедію»[9].
Разом із тим у видавництві друкуються періодичні видання «Вісник Національної академії правових наук України», «Питання боротьби із злочинністю», «Державне будівництво та місцеве самоврядування», «Економічна теорія та право», «Філософія. Філософія права. Політологія. Соціологія»[10] (сучасна назва – «"Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія»). Починаючи з 2009 року видається «Щорічник українського права», у якому публікуються кращі наукові юридичні статті[2].
Президент НАПрН України Василь Якович Тацій відзначав, що вагомий внесок видавництва «Право» в підготовку наукової і навчальної літератури є загальновизнаним, а продукція, що випускається у видавництві, користується популярністю у всій українській юридичній спільноті[3]. Крім видання юридичної літератури, «Право» також займається її розповсюдженням. Видавництво забезпечує юридичною літературою заклади освіти, наукові установи, органи судової та правоохоронної систем, а також юристів-практиків[1].
Першим директором видавництва був Анатолій Михайлович Кумака, який посідав цю посаду до 2005 року. Починаючи з 2005 року видавництво «Право» очолює кандидат юридичних наук Віктор Анатолійович Прудников[2].
Видавництво регулярно стає переможцем книжкових фестивалів, що проходять у Києві, Львові та Харкові. Крім того, Союз юристів України удостоїв видавництво своєї відзнаки «Краща поліграфічна якість видання» за фундаментальність підходів до видання популярної юридичної літератури[2].
- ↑ а б Тацій, Битяк, Гетьман 2014; Журавель 2018.
- ↑ а б в г д е ж и к Тацій, Битяк, Гетьман, 2014, с. 538.
- ↑ а б в Тацій, 2003, с. 7.
- ↑ Тацій, 2019, с. 228.
- ↑ Указ Президента України № 1103/2006 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2006 року». https://www.president.gov.ua/ (укр.). Президент України : Офіційне інтернет-представництво. 20 грудня 2006. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.
- ↑ Тацій, Битяк, Гетьман, 2014, с. 538—539.
- ↑ Указ Президента України «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2011 року» № 329/2012. Верховна Рада України (укр.). 18 травня 2012. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
- ↑ Указ Президента України «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2018 року» № 110/2019. zakon.rada.gov.ua (укр.). Верховна Рада України. 8 квітня 2019. Архів оригіналу за 18 червня 2022. Процитовано 27 серпня 2022.
- ↑ Тацій, 2019, с. 229.
- ↑ Журавель, 2018, с. 94.
- Тацій В. 10 років Академії правових наук України: становлення та наукові здобутки // Право України. — 2003. — № 11. — С. 3—10. — ISSN 0132-1331.
- Тацій В. Я. Люди, роки і миттєвості життя / Василь Тацій. — Харків : Право : Видавничий Будинок «ЖВЛ» : ПРАТ Харківська книжкова фабрика «Глобус», 2019. — 352 с. — (Сучасне ЖВЛ України) — ISBN 978-966-937-850-7.
- Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. 1804—2014 / редкол.: В. Я. Тацій (голов. ред.), Ю. П. Битяк, А. П. Гетьман. — Харків : Право, 2014. — 616 с. — ISBN 978-966-458-702-7.
- Видавництво «Право» // Національна академія правових наук України : довідник / Відповідальний за випуск В. А. Журавель. — 6-те вид., перероб. та допов. — Київ : Юрінком Інтер, 2018. — С. 94. — ISBN 978-966-667-717-7.
- Видавництво «Право». pravo-izdat.com.ua (укр.). 1996—2023.