Вижівка (притока Прип'яті)
51°25′00″ пн. ш. 24°25′00″ сх. д. / 51.41667° пн. ш. 24.41667° сх. д.
| Вижівка | |
|---|---|
.jpg) | |
 | |
| 51°14′41.128800099991″ пн. ш. 24°14′20.104800100006″ сх. д. / 51.24476° пн. ш. 24.23892° сх. д. | |
| Витік | на північний схід від с. Осереби |
| • координати | 51°14′41.128800099991″ пн. ш. 24°14′20.104800100006″ сх. д. / 51.24476° пн. ш. 24.23892° сх. д. |
| Гирло | Прип'ять |
| • координати | 51°41′19.561200099995″ пн. ш. 24°35′31.830000100004″ сх. д. / 51.68877° пн. ш. 24.59218° сх. д. |
| Басейн | басейн Прип'яті |
| Країни: |  УкраїнаВолинська область |
| Регіон | Волинська область |
| Довжина | 81 км |
| Площа басейну: | 1 272 км² |
| Притоки: | Плиска, Стопирка, Став, Особик, Карніївка (ліві); Кизівка (права) |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ви́жівка (первинна назва Вижва[1]) — річка в Україні, в межах Турійського, Любомльського, Старовижівського і Ратнівського районів Волинської області. Права притока Прип'яті (басейн Дніпра).
Походить від діалектного вижній «верхній». Назва, ймовірно, зумовлена тим, що річка витікає з найвищої частини Волинської височини.[1] За легендою, назва річки, як і населеного пункту Вижва, походить від королеви Бони, яка була сліпою і, будучи тут, вмилася водою в криниці та прозріла і мовила: «От і видва!».[2]
Довжина 81 км. Площа водозбірного басейну 1272 км². Похил річки 0,53 м/км. Долина невиразна, завширшки до 4 км. Заплава заболочена, завширшки до 800 м. Річище звивисте, завширшки 15—18 м, глибина до 1,7 м (місцями до 3 м). Пересічна витрата води 2,57 м³/с, максимальна — 128 м³/с. Використання річки: меліоративне, водовідведення. Споруджено 2 водорегулюючі ставки. Заплава меліорована, річище на окремих ділянках випрямлене, розширене, поглиблене.
Витоки Вижівки розташовані на північний схід від села Осереби. Тече переважно на північ та північний схід Поліською низовиною. Впадає у Прип'ять на схід від смт Ратне.
Притоки: Плиска, Стопирка, Став, Особик, Карніївка (ліві); Кизівка (права).
Над річкою розташоване смт Стара Вижівка.
- ↑ а б Янко М.П. Топонімічний словник України. Архів оригіналу за 12 лютого 2016. Процитовано 26 липня 2015.
- ↑ Нова Вижва: злет і падіння. Нова Вижва: злет і падіння (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Вижівка на мапі OpenStreetMap
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 101 (Вижівка № 1)
