Віденська конвенція про консульські зносини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віденська конвенція про консульські зносини

     Держави-учасниці     Підписано, але не ратифіковано     Не підписанти
АбревіатураWÜK
ТипБагатостороння угода[en]
Підписано24 квітня 1963
МісцеВідень, Австрія
Чинність19 березня 1967
Підписанти48 держав
Сторони182 держави
ЗберігаєтьсяСекретаріат ООН (секція договорів)[1]
Статусчинний
Моваанглійська, іспанська, китайська, російська, французька
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ві́денська конве́нція про ко́нсульські зно́сини — юридично обов'язкова для держав-учасниць міжнародна угода, яка визначає рамки для консульських відносин між суверенними державами шляхом кодифікації численних консульських практик, що випливають з національних звичаїв та різних двосторонніх угод між державами. Документ визначає та формулює функції, права та імунітети, надані консульським посадовим особам та їхнім установам (генеральне консульство, консульство, віцеконсульство, консульське агентство тощо), а також права та обов'язки «держав перебування» (де розташоване консульство) та «держав, що направляють» (яку представляє консул).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Vienna Convention on Consular Relations (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 12 вересня 2024.
  1. Definition of key terms used in the UN Treaty Collection (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 2024-06-31.