Вільний модуль
Вільний модуль — модуль M над кільцем R (як правило, вважається асоціативним з одиничним елементом), якщо він або є нульовим, або має базис. У випадку коли R є полем довільний векторний простір є вільним модулем. Для загальних кілець натомість існують модулі, що не є вільними.
Вільним модулем називається модуль, що має базис тобто множину , для якої виконуються умови:
- є породжуючою множиною ; тобто кожен елемент є скінченною сумою де а ;
- є лінійно незалежною, тобто для різних елементів що належать тоді і лише тоді, коли (де є нульовим елементом в а є нульовим елементом в ).
- Вільний модуль може мати два скінченних базиси, що складаються з різної кількості елементів. Так як в цьому випадку модуль M буде ізоморфним як Rm так і Rn, де m ≠ n, то цей випадок можливий тоді і тільки тоді, коли над кільцем R існують матриці A розмірності m×n і B розмірності n×m, такі, що AB = Im і BA = In, де Im і In — одиничні квадратні матриці. Зрозуміло, що в разі, коли кільце R допускає гомоморфізм в тіло (це буде так, наприклад, у випадку комутативних кілець і кілець Нетер), дана ситуація неможлива через властивості рангу матриці. У цьому випадку число елементів базису називається рангом модуля M. Для векторного простору ранг простору є його розмірністю.
- Якщо модуль має нескінченний базис, то всі такі базиси мають однакову потужність.
- Скінченнопороджений модуль є вільним тоді і тільки тоді коли він є плоским.
- Якщо (Mi)i є сім'єю вільних модулів над R, то їх пряма сума ⊕i Mi є вільним модулем над R.
- Для вільних модулів M і N над кільцем R їх тензорний добуток M ⊗ N , множина лінійних відображень HomR(M, N) та двоїстий модуль HomR(M, R) є вільними модулями.
- Нульовий модуль (тобто модуль єдиним елементом якого є нуль) прийнято вважати вільним модулем з базисом рівним пустій множині.
- Саме кільце R, що розглядається як лівий модуль над собою, очевидно має базис, що складається з єдиного одиничного елемента кільця, а кожен модуль з скінченним базисом з n елементів є ізоморфним прямій сумі R n кілець R, що розглядаються як модулі.
- Будь-яка абелева група є модулем над кільцем цілих чисел Вільні абелеві групи є прикладом вільних модулів.
- Для , -модуль не є вільним. -модуль є модулем без кручень але не є вільним.
- Кільце многочленів над кільцем є вільним модулем збазисом .
- Для довільної множини E, можна побудувати вільний R-модуль, базисом якого є множина E. Він називається модулем формальних лінійних комбінацій елементів E, або вільним модулем над E і позначається як R(E).
- Для скінченної підмножини {X1, ..., Xn} елементів з E, формальною лінійною комбінацією елементів X1, ..., Xn називається вираз
- a1X1 + ··· + anXn,
- де всі ai належать кільцю R.
- Якщо деякий ai дорівнює нулю, формальна лінійна комбінація вважається рівною комбінації, що отримується вилученням цього доданку.
- Множина формальних лінійних комбінацій має природну структуру модуля, для якого множина E є базисом.
Відображення включення задовольняє таку універсальну властивість: для довільного відображення з множини E в R-модуль M, існує єдиний гомоморфізм модулів , для якого . Ця властивість характеризує R(E) з точністю до ізоморфізму. Відображення можна продовжити до функтора з категорії множин в категорію R-модулів.
Деякі теореми про вільні модулі залишаються вірними і для більш широких класів кілець. Проєктивні модулі — за визначенням є прямими доданками деякого вільного модуля, тому для доведення твердження про проєктивні модулі можна розглянути його вкладення у вільний модуль і скористатися базисом. Ще більш широкими узагальненням є плоскі модулі, які можна уявити як індуктивна границя скінченнопороджених вільних модулів, і модулі без кручень.
- Ван дер Варден Б. Л. Алгебра. — Москва : Наука, 1975. — 623 с. — ISBN 5-8114-0552-9.(рос.)
- Ленг С. Алгебра. — Москва : Мир, 1968. — 564 с. — ISBN 5458320840.(рос.)