Гамалія Михайло Леонтійович
Гамалія Михайло Леонтійович | |
---|---|
Народився | 1749 Круподеринці, Оржицький район, Україна |
Помер | 1830 Тульська губернія, Російська імперія |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | лікар |
Alma mater | Києво-Могилянська академія |
Знання мов | російська |
Діти | Q21092686?, Q4132954? і Q123053083? |
Нагороди | |
Гамалія Михайло Леонтійович (1749, село Круподеринці Яблунівської сотні Лубенського полку, тепер Оржицького району Полтавської області — 1830, місце смерті невідоме) — лікар, статський радник. Дід мікробіолога М. Ф. Гамалії.
Освіту здобув у Києво-Могилянській академії, навчався також при Санкт-Петербурзькому та Московському генеральному сухопутному госпіталях.
Службу розпочав 1769 року. Працював військовим лікарем, згодом хірургом і акушером на Уралі.
1792 року — штаб-лікар у Пермі й Оханську, оператор Пермської лікарської управи.
Наприкінці життя — інспектор Гульської лікарської управи.
Мав чин статського радника.
Нагороджений орденом св. Володимира IV ст. (1827).
1792 року опублікував першу в Росії монографію про сибірку, яку тоді ж перекладено німецькою мовою.
Залишив цікаву рукописну спадщину.
Володів будинками в місті Тула, маєтками в с. Красовка та Малі Плоти Єфремівського повіту Тульської губернії.
Дружина Надія Федорівна (дошлюбне прізвище невідоме).