Глухий глотальний фрикативний
(Перенаправлено з Глухий гортанний фрикативний)
| Глухий глотальний фрикативний | |
|---|---|
| h | |
| Номер МФА | 146 |
| Кодування | |
| HTML (десяткове) | h |
| Юнікод (hex) | U+0068 |
| X-SAMPA | h |
| Кіршенбаум | h |
Глухи́й горта́нний фрикати́вний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨h⟩. Твердий приголосний, африкат. Близький до поширеного в українській мові дзвінкого гортанного фрикативного [ɦ] (г)[джерело?].
- Глухий гортанний аспірат (англ. voiceless glottal aspirate)
- Глухий гортанний перехідний (англ. voiceless glottal transition)
- Глухий гортанний придиховий (англ. voiceless glottal aspirate)
- Глухий гортанний фрикатив (англ. voiceless glottal fricative)
- Глухий гортанний фрикативний (англ. voiceless glottal fricative)
Властивості глухого гортанного фрикативного:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- У деяких мовах він має звужену артикуляцію фрикативного приголосного. Проте в багатьох, якщо не більшості це перехідний стан гортані без способу творення, окрім типу фонації. Оскільки перепони для створення тертя в голосовому тракті нема, багато фонетистів більше не вважають h фрикативним. Однак термін «фрикативний» як правило зберігається з історичних причин.
- Він може мати гортанне місце творення. Проте, він може не мати фрикативного творення, тоді термін «гортанний» означає, що він артикулюється голосовою щілиною, але це природа фонації, а не окрема артикуляція. Усі приголосні окрім гортанних і всі голосні мають окреме місце творення разом зі станом гортані. Як з усіма іншими приголосними, оточуючі голосні впливають на вимову [h], і [h] інколи описується як глухий голосний, що має місце творення оточуючих голосних.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Оскільки він вимовляється в горлі, без ротового компонента, протиставлення центральний/боковий не стосується цього звука.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Хоча [h] описується як глухий голосний, тому що в багатьох мовах він не має місця й способу творення прототипного приголосного, він також не має висоти й ряду прототипного голосного:
|
[h і ɦ] описуються як глухі, або придихові відповідники голосних, що йдуть за ними [, але] положення мовних органів […] часто просто таке, як в оточуючих звуків. […] Відповідно в таких випадках правильніше вважати h і ɦ сегментами, що мають лише ларингальну специфікацію, і є невизначениним за всіма іншими властивостями. Є інші мови [такі як гебрейська й арабська], у яких відзначається більша визначеність формантних частот звука h, що може означати наявність гортанної перепони пов'язаної з його вимовою.[1] Оригінальний текст (англ.) [h and ɦ] have been described as voiceless or breathy voiced counterparts of the vowels that follow them [but] the shape of the vocal tract […] is often simply that of the surrounding sounds. […] Accordingly, in such cases it is more appropriate to regard h and ɦ as segments that have only a laryngeal specification, and are unmarked for all other features. There are other languages [such as Hebrew and Arabic] which show a more definite displacement of the formant frequencies for h, suggesting it has a [glottal] constriction associated with its production. |
|
Згідно зі § 122 українського правопису, звук [h] (глухий глотальний фрикативний) переважно передаємо буквою «г», але за традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов [h], і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою «х»[2]. Слід зауважити, що [h] не є тим самим, що літера h — в різних мовах ця літера може позначати різні звуки, рівно як і цей звук може позначатись іншими літерами.
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| аварська | гьа | [ha] | присяга | ||
| англійська | high | [haɪ̯] | високий | Див. англійська фонетика and H-dropping | |
| албанська | 'hire | [hiɾɛ] | благодаті | ||
| арабська[3] | هائل | [ˈhaːʔɪl] | численний | Див. арабська фонетика | |
| бенгальська | হাওয়া | [hawa] | вітер | ||
| берберська | aherkus | [ahǝrkus] | черевик | ||
| валійська | haul | [ˈhaɨl] | сонце | Див. валійська orthography | |
| в'єтнамська[4] | hiểu | [hjew˧˩˧] | розуміти | Див. в'єтнамська фонетика | |
| вірменська (східна)[5] | հայերեն | [hɑjɛɾɛn] | вірменин | ||
| данська[6] | hus | [ˈhuːˀs] | дім | Вимовляється як /ɦ/ між голосними[6]. Див. данська фонетика | |
| гавайська[7] | haka | [haka] | полиця | Див. гавайська фонетика | |
| гебрейська | הר | [haʁ] | гора | Див. гебрейська фонетика | |
| гінді[3] | हम | [ˈhəm] | ми | Див. фонетика гінді | |
| голландська (діал.)[8] | rood | [hoːt] | червоний | Див. голландська фонетика | |
| грузинська[9] | ჰავა | [hɑvɑ] | клімат | ||
| кабардинська | тхылъхэ | [tχɪɬhɑ] | книги | ||
| корейська | 호랑이/horang-i | [ho̞ɾɐŋi] | тирг | Див. корейська фонетика | |
| лезгінська | гьек | [hek] | клей | ||
| люксембурзька[10] | hei | [hɑ̝i̯] | тут | Див. люксембурзька фонетика | |
| німецька[11] | Hass | [has] | ненависний | Див. німецька фонетика | |
| норвезька | hatt | [hɑtː] | шапка | Див. норвезька фонетика | |
| перська | هفت | [hæft] | сім | Див. перська фонетика | |
| португальська (Бразилія)[12] | 'marreta | [maˈhetɐ] | вершляг | Алофон /ʁ/. Див. португальська фонетика | |
| румунська | hăţ | [həts] | вуздечка | Див. румунська фонетика | |
| сербська[13] | хмељ | [hmê̞ʎ̟] | хміль | Алофон /x/[13]. Див. сербська фонетика | |
| тайська | ห้า | [haː˥˩] | п'ять | ||
| турецька | halı | [häˈɫɯ] | килим | Див. турецька фонетика | |
| угорська | helyes | [hɛjɛʃ] | праворуч | Див. угорська фонетика | |
| фінська | hammas | [hɑmːɑs] | зуб | Див. фінська фонетика | |
| чеченська | хIара | [hɑrɐ] | цей | ||
| шведська | hatt | [ˈhatː] | шапка | Див. шведська фонетика | |
| японська | すはだ/suhada | [su͍hada] | шкіра | Див. японська фонетика | |
- ↑ Ladefoged, Peter & Ian Maddieson (1996). The sounds of the world's languages. Oxford: Blackwells. ISBN 0-631-19814-8
- ↑ Український Правопис, 2019
- ↑ а б Thelwall (1990:38)
- ↑ Thompson (1959:458–461)
- ↑ Dum-Tragut (2009:13)
- ↑ а б Grønnum (2005:125)
- ↑ Ladefoged (2005:139)
- ↑ Verstraten & van de Velde (2001:50–51)
- ↑ Shosted & Chikovani (2006:255)
- ↑ Gilles & Trouvain (2013:67–68)
- ↑ Kohler (1999:86–87)
- ↑ Barbosa & Albano (2004:5–6)
- ↑ а б Landau et al. (1999:68)
- Arvaniti, Amalia (1999), Cypriot Greek (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 29 (2): 173—178, doi:10.1017/S002510030000654X, архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2014, процитовано 4 травня 2016
- Barbosa, Plínio A.; Albano, Eleonora C. (2004), Brazilian Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 34 (2): 227—232, doi:10.1017/S0025100304001756
- Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
- Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 4 травня 2016
- Grønnum, Nina (2005), Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd), Copenhagen: Akademisk Forlag, ISBN 87-500-3865-6, архів оригіналу за 27 листопада 2016, процитовано 4 травня 2016
- Hall, Robert A. Jr. (1944). Italian phonemes and orthography. Italica. American Association of Teachers of Italian. 21 (2): 72—82. doi:10.2307/475860. JSTOR 475860.
- Heijmans, Linda; Gussenhoven, Carlos (1998), The Dutch dialect of Weert (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 28: 107—112, doi:10.1017/S0025100300006307, архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016, процитовано 4 травня 2016
- Hualde, José Ignacio; Ortiz de Urbina, Jon, ред. (2003), A grammar of Basque, Berlin: Mouton de Gruyter, ISBN 3-11-017683-1
- Kohler, Klaus (1999), German, Handbook of the International Phonetic Association:A Guide to the Use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge University Press, с. 86—89, ISBN 0-521-63751-1
- Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
- Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 0-521-65236-7
- Laufer, Asher (1991), Phonetic Representation: Glottal Fricatives, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 91—93, doi:10.1017/S0025100300004448
- Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373
- Peters, Jörg (2006), The dialect of Hasselt, Journal of the International Phonetic Association, 36 (1): 117—124, doi:10.1017/S0025100306002428
- Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
- Smyth, Herbert Weir (1920). A Greek Grammar for Colleges. American Book Company. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 1 січня 2014 — через CCEL.
- Thelwall, Robin (1990), Illustrations of the IPA: Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266
- Thompson, Laurence (1959), Saigon phonemics, Language, 35 (3): 454—476, doi:10.2307/411232, JSTOR 411232
- Verstraten, Bart; van de Velde, Hans (2001), Socio-geographical variation of /r/ in standard Dutch, у van de Velde, Hans; van Hout, Roeland (ред.), 'r-atics, Brussels: Etudes & Travaux, с. 45—61, ISSN 0777-3692, архів оригіналу за 9 серпня 2018, процитовано 10 червня 2022
- Wright, Joseph; Wright, Elizabeth Mary (1925). Old English Grammar (вид. 3rd). Oxford University Press.
