Готалов-Готліб Артемій Григорович

Готалов-Готліб Артемій Григорович
Народився	5 січня 1866(1866-01-05)
Помер	27 липня 1960(1960-07-27) (94 роки) Одеса, Українська РСР, СРСР
Поховання	Другий християнський цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	педагог, історик
Alma mater	Новоросійський університет
Заклад	Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова
Науковий ступінь	доктор педагогічних наук
Науковий керівник	Успенський Федір Іванович
Аспіранти, докторанти	Каришковський Петро Йосипович
Нагороди

Артемій Григорович Готалов-Готліб (при народженні — Арон Гіршевіч Готалов, після прийняття лютеранства (1886 р.) — Артур Генріхович Готліб, після прийняття православ'я (1914 р.) — Артемій Григорович Готалов-Готліб; нар. 15 січня 1866(18660115) — пом. 27 липня 1960) — український історик, доктор педагогічних наук, професор Одеського державного університету імені І. І. Мечникова, один з авторів Енциклопедичного словника Брокгауза та Ефрона. Один з провідних російських методистів з фізичного виховання в школі.

Життєпис

Народився 15 січня 1866 року у Пскові. Навчався у гімназіях Кам'янець-Подільського та Кишинева.

У 1892 році закінчив історико-філологічний факультет Імператорського Новоросійського університету, Випускна робота була присвячена римській історії та виконана під керівництвом визначного вченого візантиніста Федіра Івановича Успенського.

Після закінчення університету викладав в середніх навчальних закладах Одеси, Пскова та Санкт-Петербурга, де до 1903 р. викладав у кадетському корпусі. У цей час став співробітником Енциклопедичного словника Брокгауза та Ефрона та автором десятків ґрунтовних статей з історії освіти і всесвітньої історії.

У 1899–1915 рр. був постійним членом урядової комісії з реформи середньої школи.

В 1903 р. був призначений директором гімназії в Ялті, згодом працював у навчальних закладах Кишинева та Пскова.

У 1918–1920 рр. викладав у жіночій гімназії в Черкасах, реальному училищі і школах Одеси.

В 1919 р. в Одесі взяв участь в організації найбільшого в країні будинку для безпритульних дітей під назвою «Дитяче містечко імені Комінтерну», яким деякий час завідував.

У 1920 році взяв участь у створенні Одеського інституту народної освіти, де викладав всесвітню історію та історію педагогіки, керував студентським педагогічним семінаром. В 1925 році присвоєно вчене звання професора першої (вищої) категорії.

Під час закордонних відряджень (1900, 1902, 1903, 1907, 1908, 1912, 1925 рр.) до Швейцарії, Франції, Німеччини, Австрії, Чехословаччини всебічно ознайомився з системами освіти, що склалися у європейських країнах. Аналіз побаченого та спостереження вченого були глибоко висвітлені у його наукових публікаціях.

У 1927–1940 рр. працював в інститутах Москви, Харкова, Києва.

В 1940 р. йому без захисту дисертації був присуджений науковий ступінь доктора педагогічних наук. Цього ж року повернувся до Одеси, де став професором Одеського державного університету. Залишившись в Одесі в період окупації міста румунсько-німецькими військами, тимчасово припинив свою викладацьку діяльність.

Після визволення Одеси в 1944 році повернувся до роботи: виконував обов'язки декана історичного факультету Одеського державного університету (1944–1946 рр.). Одночасно завідував двома кафедрами: історії стародавнього світу та археології і педагогіки, а з 1946  року— лише кафедрою педагогіки. В університеті читав курси історії слов'янських народів та Візантії.

У 1952 році вийшов на пенсію, проте й після цього продовжував читати спеціальні курси та керувати аспірантами.

А. Г. Готалов-Готліб помер в Одесі 27 липня 1960 року. Похований на Другому християнському цвинтарі.

Науковий доробок

Коло інтересів наукової діяльності, що тривала майже 70 років, було надзвичайно широким. П. О. Каришковський з цього приводу писав: «Коло наукових інтересів проф. А. Г. Готалова-Готліба було широким та різнобічним: історія Візантії та слов'янських народів, історія античного миру та його культури, класична філологія та археологія, нарешті, педагогіка і психологія — усі ці дисципліни перебували у полі його зору. …З-під його пера вийшло понад 200 праць — монографій, статей, заміток, рецензій, популярних брошур, значна частина яких пов'язана з історією педагогічних та суспільних ідей. Смерть обірвала його роботу над трьома монографіями — „Нариси військового устрою Візантії“, „Питання народної освіти у Франції напередодні буржуазної революції XVIII ст.“, „Історія Рішельєвського ліцею в Одесі“. Дві останні книги були практично завершені».

Ґрунтовно вивчав історію Одеси. В колективній праці Одесса: «Очерк истории города-героя» був автором трьох розділів: «Предыстория Одессы», «Образование города и его развитие в первые десятилетия» та «Одесса в 30-50-х годах XIX ст.». Також слід згадати рукописну працю «Материалы для истории народного образования в Одессе: Историографический очерк», перша частина якої зберігається у відділі рукописів Одеської Національної наукової бібліотеки імені М. Горького.

Внесок А. Г. Готалова-Готліба в історичну науку, зокрема, у вивчення античності та Середньовіччя високо оцінювали інші вчені, зокрема, професор П. О. Каришковський. Водночас негативно оцінював Готалова-Готліба в своїх спогадах С. Я. Боровой (проте це не стосувалося діяльності Готалова-Готліба, як науковця).

Був автором десятків праць з педагогіки, зокрема, з порівняльної, в яких досліджувався стан освіти та педагогічної думки в Німеччині, Швейцарії, Італії, Чехословаччині та ін., а також в Російській імперії, Україні та СРСР в різні епохи. Сучасні вчені високо оцінюють внесок А. Г. Готалова-Готліба у педагогічну науку.

Наукові публікації

• Папство. Теория папской власти // Энциклопедический словарь/ Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — Т. 44. — СПб., 1897;
• Университет // Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — Т. 68. — СПб., 1902
• Очерк народного образования Швейцарии. — СПб, 1907.
• Нові школи в Німеччині. — Одеса: Держ. вид-во України, 1927.
• Критичні зауваження про уніфіковану систему народної освіти перехідної доби в СРСР // Шлях освіти. — 1929. — № 1 — 2. — С. 12 — 28.
• Ф. И. Успенский как профессор и научный руководитель // Византийский временник . — 1947 . — т. 1.
• Академик Ф. И. Успенский как профессор и научный руководитель (по личным воспоминаниям). — Одесса: ОГУ им. И. И. Мечникова, 1947.
• Очерк истории города-героя. — Одесса, 1957. [розділи: Предыстория Одессы; Образование города и его развитие в первые десятилетия; Одесса в 30-50-х годах XIX ст.];
• Материалы для истории народного образования в Одессе: Историографический очерк. — Ч. 1 (1801—1870). — Б.м., Б.г.;
• Ришельевский лицей — предшественник Новоросийского (Одесского) университета: историографическое исследование. — Б.м.: Б.и.
• Народное образование в б. Одесской губернии под влиянием голода и разрухи 1921-22 годов. — Б.м., Б.г.

Нагороди

• Орден «Знак Пошани»

Література

• Карышковский П. О. Артемий Григорьевич Готалов-Готлиб: [Некролог] // Византийский Временник. — 1962. — Т. 21 (46).
• Нємченко І. В. Готалов-Готліб Артемій Григорович: історик, педагог // Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т. 2: А — І. — 2-е вид., доп./ Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 334—336.
• Букач В. М. Історія Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського в особах: Біографічний довідник. — Одеса: ПДПУ, 2005. — С. 26.
• Грєбцова І. С., Грєбцов В. М. Готалов-Готліб Артемій Григорович 1866—1960 // Одеські історики. Т. І. (початок XIX — середина XX ст.). Енциклопедичне видання / відповід. ред. В. А. Савченко. — Одеса, 2009.

Посилання

• Электронный каталог: Готалов-Готліб Артемій Григорович: Історик, педагог Научная библиотека ОНУ имени И. И. Мечникова [Архівовано 6 червня 2019 у Wayback Machine.]
• История кафедры педагогики Одесского национального университета имени И. И. Мечникова [Архівовано 31 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Артемій Григорович Готалов-Готліб: До 150-річчня від дня народження//http://fs.onu.edu.ua/clients/client11/web11/virtgallery/gotalov150.pdf [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.]