Дакутен
Хіраґана • Катакана | |
゙ | |
JIS X 0213 | 1-1-11 |
Unicode | U+309B U+3099 U+FF9E |
Дакутен (яп. 濁点, だくてん, дакутен, ніґорі, знак дзвінкості) або діакритичний знак дзвінкості (яп. 濁音符, だくおんぷ, дакуомпу) — знак в японській мові, який використовується у складовій абетці кана для позначення дзвінких проривних приголосних.
Знак дзвінкості перетворює глухі приголосні /k/, /s/, /t/ та /h/ на дзвінкі приголосні /g/, /z/, /d/ та /b/. Ці приголосні утворюють акустичні пари. Знак записується у правому верхньому куті знаку кани у вигляді двох паралельних цяток:
- ◌゛
Наприклад:
か | [ka] | + ゛ | = | が | [ga] |
さ | [sa] | + ゛ | = | ざ | [d͡za] |
た | [ta] | + ゛ | = | だ | [da] |
は | [ha] | + ゛ | = | ば | [ba] |
Знак дзвінкості зустрічається з 18 століття в приватному листуванні та японських наукових виданнях. Однак в японській орфографії він офіційно не використовувався до 1946 року, до прийняття урядової постанови про новітню орфографію японської кани. Протягом 18 — першої половини 20 століття знак не мав усталеного вигляду і зображався двома, трьома або чотирма цятками праворуч знаку кану. Подекуди дзвінкість позначали двома кульками.
Нижче наводиться таблиця основних знаків хіраґани і катакани, а також складених пом'якшених звуків, до яких доданий знак дзвінкості. Подаються відповідники МФА, латинське та кириличне прочитання знаків. Також навлдиться таблиця дзвінких звуків, які відсутні у японській мові, але використовуються для запису іноземних власних назв та термінів.
|
|
Знак дзвінкості також додається до знаку катакани ウ, для відтворення звуку [v], який відсутній в японській мові. Він записується як ヴ. Цей звук використовується для запису слів іншомовного походження. Наприклад:
- Василь → ヴァスィーリ
- Вишгород → ヴィーシュホロド
- Володимир → ヴォロディームィル
З другої половини 20 століття знак дзвінкості інколи додається до знаків, що позначають голосні звуки — あ [a], い [i], う [ɯ], え [e], お [o]. Така тенденція спостергіається в молодіжній літературі, насамперед коміксах манґа. На відміну від приголосних звуків, поєданання знаку дзвінкості з голосними позначає напруженість голосових зв'язок, а не новий дзвінкий звук.
- Шрифт Брайля:
--
-●
--
- Абетка Морзе: ・・
- 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
- Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
- 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
- Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
- 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
- Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.
- Поливанов Е.Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
- Поливанов Е.Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
- Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
- Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.
- Японська система ромадзі (яп.)
- Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів (яп.)
- Система ромадзі JIS X 4063:2000 (яп.)
Ґодзюон | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ん н | ゛ | わ ва | ら ра | や я | ま ма | は ха | な на | た та | さ са | か ка | あ а |
っ | ゜ | ゐ і | り рі | み мі | ひ хі | に ні | ち ті | し сі | き кі | い і | |
ヴ в | ゝ | る ру | ゆ ю | む му | ふ фу | ぬ ну | つ цу | す су | く ку | う у | |
ヶ | ゑ е | れ ре | め ме | へ хе | ね не | て те | せ се | け ке | え е | ||
ー | を о | ろ ро | よ йо | も мо | ほ хо | の но | と то | そ со | こ ко | お о | |
Іроха | |||||||||||
い і | ろ ро | は ха | に ні | ほ хо | へ хе | と то | ち ті | り рі | ぬ ну | る ру | を о |
わ ва | か ка | よ йо | た та | れ ре | そ со | つ цу | ね не | な на | ら ра | む му | |
う у | ゐ і | の но | お о | く ку | や я | ま ма | け ке | ふ фу | こ ко | え е | て те |
あ а | さ са | き кі | ゆ ю | め ме | み мі | し сі | ゑ е | ひ хі | も мо | せ се | す су |
Шаблон • Обговорення • Проєкт |