Даніель Дюмустьє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Даніель Дюмустьє
фр. Daniel Dumonstier
При народженніфр. Daniel Dumonstier
Народження14 травня 1574(1574-05-14)
Париж, Французьке королівство[1]
Смерть22 червня 1646(1646-06-22) (72 роки)
 Париж
НаціональністьФранція Франція
КраїнаФранція
Жанрпортрет
НавчанняПариж
Діяльністьрисувальник, художник, колекціонер, унаочнювач
Напрямокреалізм
Роки творчості1590—1640
Покровителькоролівська родина Франції
БатькоCosme Dumonstierd
ДітиNicolas Dumonstierd[2]
Роботи в колекціїНаціональна галерея Вікторії, Штедель, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Rhode Island School of Design Museumd, Карнавале, Музей Конде, Берлінська картинна галерея, Музей Бойманса - ван Бенінгена[3], Реннський музей образотворчого мистецтва і Musea Brugged[4]
Автограф

CMNS: Даніель Дюмустьє у Вікісховищі

Даніель Дюмустьє (фр. Daniel Dumonstier, 1574, Париж —1646, Париж) — французький художник перехідної доби від маньєризму до раннього французького бароко, переважно портретист.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії французьких художників. Художниками були дід Жоффруа Дюмустьє та батько Косьма Дюмустьє молодший. Вже молодим відрізнявся незвичною пам'яттю, твердою рукою у малюнках, прихильністю до музики. Знав декілька мов. Сам писав вірші і приятелював із поетом Франсуа де Малербом. Відрізнявся скептичним ставленням до релігії і вчинками, котрі розцінювались як нешляхетні і грубі, що породило низку пліток.

Аристократи-парижани вважали художника серед найкращих портретистів доби. Хоча у Нідерландах і у Італії працювала низка митців, що затьмарили славу гордовитого митця.

Помер влітку 1646 року в квартирі, котру йому надав у палаці Лувр король Франції Луї XIII. Панахида відбулася у сусідній церкві Сен-Жермен-л'Осерруа.

Колекції і бібліотека

[ред. | ред. код]

Художник був відомим колекціонером, його кабінет музичних раритетів був відомим серед прихильників музики у Парижі. Її показували також шанованим і впливовим візитерам французької столиці, її відвідали тоді кардинал Памфілі, майбутній папа римський Іннокентій Х, кардинал Франческо Барберіні, племінник папи римського Урбана VIII, герцог Бекінгем тощо.

Виділялась якістю і бібліотека Даніеля Дюмустьє, вона згодом стане частиною великої бібліотеки кардинала Джуліо Мазаріні, тоді прем'єр-міністра французького уряду.

Власні шлюби

[ред. | ред. код]

Першою дружиною художника була мадмуазель Женев'єва Баліфр, батько котрої був придворним музикантом короля Франції. Художню кар'єру він почав ще за короля Генрха IV. Шлюб з Женев'єв він узяв 1602 року. Молодий король Луї XIII надав художникові житло і майстерню в велетенському палаці Лувр. Тут і померла перша дружина художника 1628 року. Від першого шлюбу художник мав одинадцять дітей.

Через два роки (1630) митець узяв шлюб із власною покоївкою Франсуазою Езек. В другому шлюбі родина мала чотирьох дітей. Франсуаза Езек померла 1636 року.

Галерея обраних портретів-малюнків

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Даніель Дюмустьє

Примітки

[ред. | ред. код]