Дебеляція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дебеляція[1] (пізньолат. debellatio, від de-bellare — перемогти, завоювати[en], підкорити) — припинення міжнародної особи та правосуб'єктності держави шляхом знищення на її території державної влади. Анексія таких територій державою-агресоркою згідно зі сучасними нормами міжнародного права характеризується даним терміном.

Дебеляція була притаманна міжнародному публічному праву в минулому, яке визнавало війну та анексію території законними засобами здійснення державами своєї зовнішньої політики. Тому дебеляція досягалася, як правило, насильницьким захопленням однією державою території іншої держави. Сучасне міжнародне право не визнає дебеляції, оскільки навіть загарбання ворогом усієї території держави та повне знищення усіх її владних структур не припиняють існування держави як члена міжнародного співтовариства відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй[1].

Навіть у цьому крайньому випадку держава залишається суб'єктом міжнародного права і має право на відновлення свого державного суверенітету за допомогою союзників та міжнародного співтовариства в цілому.[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Олександр, Грін (2010). Словник міжнародно-правових термінів (PDF). Серія «Бібліотека юриста-міжнародника». с. 503.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Armstrong, Anne (1974). Unconditional Surrender: The Impact of the Casablanca Policy upon World War II. Praeger. ISBN 978-0837170428.
  • Rheinstein, Max (November 1948). «The Legal Status of Occupied Germany». Michigan Law Review (The Michigan Law Review Association) 47: 23–40.
  • Everding, Gerry (3 March 2004). «U.S. rules Iraq under international law doctrine of ‘debellatio’ and will until stable government is formed». Washington University in St. Louis Newsroom. Retrieved 10 September 2012.
  • ICRC Commentary on Protocol Additional to the Geneva Conventions of 12 August 1949, and relating to the Protection of Victims of International Armed Conflicts (Protocol I), 8 June 1977. Commenting on the term «The general close of military operations» in Article 3.b of Protocol I the ICRC states in their commentary in footnote 5 «Some of the literature refers to this situation ['The general close of military operations' when the occupation of the whole territory of a Party is completed, accompanied by the effective cessation of all hostilities, without the necessity of a legal instrument of any kind] as 'debellatio', but this is a narrower interpretation of the term than other publicists ascribe to it. On the concept of 'debellatio' and the various definitions of this term, cf. K.U. Meyn, 'Debellatio', in R. Bernhardt (ed.) [Encyclopaedia of Public International Law], Instalment»
  • Patterson, Melissa (Summer 2006). «Who's Got the Title? or, The Remnants of Debellatio in Post-Invasion Iraq». Harvard International Law Journal 47.
  • Roberts, Adam (2006). «Transformative Military Occupation: Applying the Laws of War and Human Rights». The American Journal of International Law 100: 580—622. Retrieved 10 September 2012.
  • Wedgwood, Ruth (16 November 2004). «Judicial Overreach». Wall Street Journal. Retrieved 10 September 2012.