Джуліан Кеннеді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джуліан Кеннеді
Джуліан Кеннеді у 1914
Народився15 березня 1852(1852-03-15)[2]
Poland Townshipd, Магонінґ, Огайо, США[2]
Помер28 травня 1932(1932-05-28)[1] (80 років)
Піттсбург, Пенсільванія, США[1]
·інфаркт міокарда[1]
Похованняцвинтар «Homewood»d[3][1]
Країна США
Діяльністьінженер-механік
Alma materТехнологічний інститут Стівенсаd
Науковий ступіньдоктор філософії
ДітиLucy Kennedy Millerd
Нагороди

Джуліан Ке́ннеді (англ. Julian Kennedy; 15 березня 1852 — 28 травня 1932) — американський інженер та виробник. Відомий своїм внеском у сталеливарну промисловість США, Російської імперії та інших країн. У 1928 році був нагороджений медаллю ASME.

Біографічні дані

[ред. | ред. код]

Кеннеді родився в Поланді, штат Огайо, у 1852 році, він був старшим із семи синів Томаса Уокера та Маргарет Кеннеді. Його батько був видатним конструктором, винахідником, конструктором та будівельником доменних печей.[4]

Після завершення семінарії в Поланді він навчався в Шеффілдській науковій школі[en], де здобув ступінь бакалавра філософії в 1875 році. Згодом, 1900 року, він здобув магістерський ступінь, а 1909 року — ступінь доктора філософії в Технологічному інституті Стівенса[en].

Кеннеді почав свою кар'єру в компанії Морзебридж. Кеннеді був керівником компанії з 1879 по 1883 рік. Після цього він перейшов працювати у фірму «Брати Карнегі і Компанія» у Гоумстеді, де з 1885 по 1888 рік був генеральним суперінтендантом.

Ще два роки він був головним інженером металургійного заводу Latrobe в Лігоньє, штат Пенсильванія, а в 1890 році став інженером-консультантом в Піттсбурзі. Він консультував багато найбільших металургійних заводів у США та Європі. Будучи консультантом по сталі, Кеннеді допомагав розвивати російську сталеливарну промисловість, побудувавши Нікополь-Маріупольський металургійний комбінат в 1896 році. У 1897 році він побудував доменну піч на Маріупольському металургійному заводі. У 1907 році Кеннеді побудував перший в Індії сталеливарний завод Тата, отримав прозвище «Батько азійської сталі».

Він почав впроваджувати автоматику в роботу металургійних печей.

"На початку XX століття Джуліан Кеннеді був знаменитий. Ключові конструкції доменних печей носять його ім'я: Засипні пристрої системи Кеннеді. Охолоджувальні прибори системи Кеннеді. Каупери системи Кеннеді. Джуліан Кеннеді був найталановитішим американським доменщиком".[5]

У 1904 році Кеннеді обіймав посаду президента групи Виборче право жінок у Пенсільванії[en] — Асоціація рівних прав округу Аллегені (ACERA).[6]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Брат Вальтер — теж металург.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Кеннеді одружився з Дженні Е. Бреннеман[en] в 1878 році, і в пари народилося кілька дітей, популярних у суспільних колах Пітсбурга.[4] Дженні Кеннеді була членом жіночих клубів[en] та відомою суфражисткою у районі Пітсбурга.[7][4]

Публікації

[ред. | ред. код]
Публікації про Джуліана Кеннеді
  • Templeton Smith. Engineer Pittsburgh: The Story of Julian Kennedy, Engineer : His Helpmate Jane Eliza Brenneman and His Kennedy and Truesdale Ancestors in America. 1996.
Патенти[8]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Pittsburgh Post-GazettePittsburgh: 1927. — ISSN 1068-624X; 2692-6903
  2. а б https://archive.org/details/encyclopediaofpe07jord/page/n31/mode/1up
  3. Find a Grave — 1996.
  4. а б в Jordan, John W. (1916). Encyclopedia of Pennsylvania Biography: Illustrated. New York: Lewis Historical Publishing Co. с. 2254—2256.
  5. Александр Бек. Главы истории Кузнецкстроя (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
  6. Leach, Roberta J. (July 1984). Jennie Bradley Roessing and the Fight for Woman Suffrage in Pennsylvania. Western Pennsylvania History. 67 (3): 192. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021 — через Historical Society of Western Pennsylvania.
  7. Orban, Michael; Everly, Patricia (1996). Recreating a Suffragette Parade. Carnegie Museums. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  8. For a more complete listing of about 90 patents, see here [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.].

Посилання

[ред. | ред. код]