Дьомін Мефодій Михайлович
| Мефодій Михайлович Дьомін | |
|---|---|
| Народження | 24 травня 1903 |
| Смерть | 3 березня 1988 (84 роки) |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна (підданство) |  СРСР Російська імперія |
| Навчання | Київський інженерно-будівельний інститут |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Київ |
| Містобудівні проєкти | Площа перед Володимирським собором |
| Реставрація пам'яток | Києво-Печерська лавра Андріївська церква Володимирський собор Троїцька церква Оновлення лазень Миколаївської церкви Покровського монастиря |
Мефодій Михайлович Дьомін (24 травня 1903 — 3 березня 1988) — архітектор, містобудівник, в радянський час займався реставрацією пам'яток архітектури (у тому числі культових). У 1944 році був заступником головного архітектора міста Києва.
Народився у 1903 році в родині статського радника і юриста Михайла Михайловича Дьоміна (?−1924) і Ніни Олексіївни Дьоміної. Був одним з чотирьох дітей у сім'ї (сестра Марія, брат Тихон). До революції Мефодій Михайлович керував церковним хором.
У 1920 роках переїхав з Уралу до Києва. У 1931 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю містобудівник. Навчався у професорів П. Ф. Альошина, О. М. Вербицького, В. М. Рикова, М. П. Сакуліна. Будував верф на Волзі. Брав участь у Німецько-радянській війні.
У 1944 році був заступником головного архітектора міста Києва. Брав участь у повоєнній реконструкції Хрещатика. З 1945 року за порадою начальника відділу пам'яток Л. І. Граужиса був призначений Управлінням у справах архітектури при Раді Міністрів УРСР призначений архітектором-хранителем Володимирського собору. З 1946 року — керівник п'ятого майстерні «Київпроекту». Одночасно, з 1944 по 1949 рік на запрошення професора П. Хаустова викладав у Київському інженерно-будівельному інституті. Читав курси «Планування та побудова міст» і «Благоустрій міських територій». Надалі він активно працював з реконструкції та реставрації пам'яток архітектури. Мефодій Михайлович став родоначальником династії архітекторів у родині Дьоміних. Свої професійні захоплення зумів передати синові, Миколі, а згодом онуку, Володимиру, і правнуку, Станіславу, які професію архітектора зробили головним змістом свого життя і продовжують справу славетного пращура. Мефодій Дьомін похований на Байковому цвинтарі у Києві.
- Києво-Печерська лавра
- Андріївська церква
- Володимирський собор
- Оновлення лазень Миколаївської церкви Покровського монастиря
- Троїцька церква
- Площа перед Володимирським собором
- Син — Микола Мефодійович Дьомін — архітектор, доктор архітектури, професор, Народний архітектор України.
- Івашко Юліа. Хранитель київських святинь. Будмайстер. № 10, травень, 2003. — С. 28-31.
- Засідання бібліотечного клубу на тему: «М. М. Дьомін (1903–1988): архітектор — містобудівник — реставратор» [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |