Експрес (готель, Київ)
Експрес Експрес | |
---|---|
50°26′45″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.445777777778° пн. ш. 30.501416666667° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Архітектор | Жежерін Вадим Борисович |
Відкриття | 1985 |
Стиль | радянський архітектурний модернізм |
Поверхів | 15 |
Власник | Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті України |
Призначення | готель |
Адреса | Бульвар Тараса Шевченка, 38/40 |
expresskiev.com.ua/uk/ |
Готель «Експрес» — київський тризірковий готель[en].
Ділянка № 38 на Бібіковському бульварі належала Олександрові Каниському. До 1906 року її придбав Франц Казимирович де-Мезер.
Власниками садиби № 40 спочатку був Данило Корвальський-Гриневський, а згодом його сини Михайло й Олександр[1].
30 травня 1889 року на сусідній ділянці № 36 в колишньому будинку аптекаря Фроммета відкрився готель «Київ». 1922 року більшовики націоналізували споруду і розмістили в ній аптеку. А 1934 року міська влада поставила перед архітекторами завдання збудувати новий готель на 500 номерів на ділянках № 38 і 40 навпроти теперішньої вулиці Симона Петлюри[2]. Однак проєкт не реалізували.
До ідеї зведення готелю повернулись лише у 1970-х роках. Проєкт розробив київський архітектор Вадим Жежерін. Будівництво розпочали 1978 року, а завершили 1985[3].
За повідомленням СБУ, у 2000-х роках керівник Південно-Західної залізниці Олексій Кривопішин незаконно здавав частину приміщень готелю «Експрес». У цілому посадовця звинуватили у розкраданні понад 50 мільйонів гривень[4][5][6].
У готелі 144 номери різних категорій, три конференц-зали, два ресторани, а також парковання під охороною[7].
«Експрес» — типовий залізничний готель, подібний до готельних вокзальних комплексів в інших містах[3].
Будівля готелю замикає перспективу вулиці Симона Петлюри, на іншому кінці якої розташований Центральний залізничний вокзал.
Комплекс складається з двох частин: готелю і кас. П'ятнадцятиповерховий готель перегукується з конструктивістським стилем вокзалу. До конструктивізму відсилають круглі отвори та білі екрани балконів на тлі темних стін. Фасад також виконаний у нетипових для модернізму коричневих тонах[3].
Натомість колишні залізничні каси, розташовані у стилобаті готелю, мають риси радянського модернізму. Біла будівля має великі скляні площини, перепади об'ємів і мармуровий інтер'єр[3].
-
Карл Шнайдер, житловий будинок у Гамбурзі 1929 року. Стиль Нової речевості
- ↑ Список власників на Бульварній вулиці (Тараса Шевченка). Архів оригіналу за 31 січня 2020.
- ↑ Ширяєв Т. Готельне господарство Києва в 30-х роках ХХ ст. Тенденції розвитку. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2015. — Випуск 38 — С. 137.
- ↑ а б в г Монстри модернізму: київські готелі шістдесятих-вісімдесятих років. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
- ↑ СБУ викрила експосадовця Укрзалізниці на розтраті понад 50 мільйонів гривень товариства. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
- ↑ Кривопішин будував руками залізничників приватні готелі. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 31 січня 2020.
- ↑ СБУ сообщила о подозрении Кривопишину по делу об аренде гостиницы «Экспресс». Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
- ↑ Готель «Express»