Енрік Монжо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Енрік Монжо
Народився12 лютого 1895(1895-02-12)
Біласа-да-Мар, Марезма, провінція Барселона, Каталонія, Іспанія
Помер2 жовтня 1976(1976-10-02) (81 рік)
Барселона, Іспанія
Країна Іспанія
Діяльністьскульптор
Відомі учніAntoni Boleda Ribaltad[1]
Знання мовкаталанська і іспанська
«Жінка, що лежить» (1970), сади Жуана Марагаля, Барселона

Енрік Монжо-і-Гарріга (кат. Enric Monjo i Garriga; 12 лютого 1896, Віласар-де-Мар, Барселона — 2 жовтня 1976, Барселона) — іспанський (каталонський) скульптор.

Учень Антоніо Альсіни (1864—1948). Працював з Еусебіо Арнау і Жузепом Льїмоною. Вивчав скульптуру в Ескола-де-Льоджа і медицина|медицину в Барселонському університеті, де дістав посаду як скульптор анатомії. Отримавши степендію, провів деякий час у Парижі та Брюсселі, став членом факультету Школи витончених мистецтв святого Георгія в Барселоні (1923—1961).

Зосередився в основному на релігійних образах і оголених жіночих фігурах. Виконував замовлення для Сполучених Штатів, Монсерратського монастиря, а також для банків і громадських організацій в Каталонії. Більшість його робіт знаходяться у Барселоні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. (unspecified title) — 2004. — С. 18. — ISBN 84-95284-09-X

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Біографія на сайті мерії Барселони (англ.)