Жак Андруе Дюсерсо старший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жак Андруе Дюсерсо старший
фр. Jacques Ier Androuet du Cerceau
Народження1510[1][2] або 1520[3]
Смерть1585[4][2][…] або 1586[4]
Країна
(підданство)		 Франція[6]
Діяльністьархітектор
Праця в містахПариж, Рим, Орлеан, Монтаржи
Найважливіші спорудиChâteau de Neuvilled
Діти·Jean-Baptiste Androuet du Cerceaud[7] і Jacques Androuet II du Cerceaud[7]
CMNS: Жак Андруе Дюсерсо старший у Вікісховищі

Жак Андруе Дюсерсо старший (фр. Jacques Ier Androuet du Cerceau; бл. 1515, Париж — 1585, Ансі) — французький архітектор і гравер XVI ст. доби маньєризму.

Неповний життєпис

[ред. | ред. код]

Прізвище Дюсерсо ведуть від каблучки з гербом, котру він використовував на власних гравюрах замість підпису.

Ні точної дати народження, ні року незбережено. Рік його народження розміщують між 1510 та 1520 роками, або беруть середину між ними (1515).

За переказами — він син торговця вином у Парижі. Батьківський бізнес не продовжив, а обрав для себе долю дослідника архітектури, будівничого і гравера. З метою удосконалення будівельної майстерності й знань відвідав Італію, де зробив описи залишків давньоримської архітектури. Серед сучасників, його привабили твори Донато Браманте, авторитетного архітектора, що працював у Ватикані при феодальному дворі папи римського. Але дослідники сперечаються, в які саме роки Жак Андруе Дюсерсо перебував у Римі (1531—1534[8] або 1539—1544[9]).

Друкар і гравер

[ред. | ред. код]

Після повернення до Франції Жак Андруе Дюсерсо оселився в Монтаржі. Згодом перебрався у місто Орлеан, де став володарем друкарні. Від того періоду і пішли гравюри з позначкою каблучки з гербом.

В Парижі

[ред. | ред. код]

Наприкінці 1550-х років він перебрався на працю у Париж. Там були надруковані перші видання «Livre d'architecture» («Книга про архітектуру»), що вийшла із посвятою королю Франції Генріху II. У зв'язку з релігійними війнами й переслідуваннями та убивствами протестантів-гугенотів він покинув Париж і повернувся до міста Монтаржі.

Він прибув у Париж у 1570-х рр. і працював по замовах королеви Катерини Медічі та її сина Карла IX.

Споруди роботи Жака Андруе Дюсерсо

[ред. | ред. код]

Довгий час питання про власноручні споруди Жака Андруе Дюсерсо залишалося дискусійним. Переважали думки, що він лише видатний дослідник архітектури XVI ст. Нові дослідження довели, що він мін бути автором проєктів для побудови замків-палаців Верней та Верней-ан-Алатт. Більшість сторінок життя і творчості Жака Андруе Дюсерсо залишається темними, а споруди, ним створені, давно поруйновані. Сучасні йому архітектори виявилися більш вдалими й відтіснили Жака Андруе Дюсерсо і його будівельну практику у безвість.

Жак Андруе Дюсерсо старший помер в Ансі не раніше 1585 року.

Родина

[ред. | ред. код]

До родини Дюсерсо належать:

  • Батіст Андруе Дюсерсо († 1590)
  • Жак Андруе Дюсерсо молодший († 1614)
  • Шарль Жак Андруе Дюсерсо († 1606)
  • Мати архітектора Соломона де Бросса

Впливи на тогочасну архітектуру

[ред. | ред. код]
Замок Верней (Château Verneuil), 1560 р. Національна бібліотека Франції
Замок-палац Мульне (Maulnes) і регулярний сад. 1579 р.

Друковані видання Жака Андруе Дюсерсо мали помітний вплив на розвиток архітектури у Франції й в Нідерландах як у 16, так у 17 століттях. Вони знайомили широкі верства будівельників з досягненнями італійської й французької архітектури. Серед найбільш впливових книг Жака Андруе Дюсерсо особливе місце посіло видання «Найкращі споруди Франції», де він ретельно описував найкращі (на його погляд) споруди сучасних йому архітекторів. Кресленики й малюнки, замальовки планів, фасадів і окремих архітектурних фрагментів Жака Андруе, переведені у гравюри, стануть важливими свідками й фіксаціями споруд, котрі пізніше були поруйновані, перебудовані або піддані суттєвим реконструкціям. Гравюри фіксували як вигляд реально існувавших французьких замків-палаців (Шамбор, палац Фонтенбло, Блуа, перебудований, а потім остаточно знищений палац Тюїльрі), так і проєкти неіснуючих споруд і фантазії автора[10].

Як фахівець-будівельник і дослідник архітектури він не зупинявся на фіксації тільки планів чи фасадів. Низка гравюр подає оточення архітектурних споруд, фіксувала первісні регулярні сади і декотрі з перших архітектурних ансамблів. Низка споруд, зафіксованих у виданнях Жака Андруе Дюсерсо, є переведення у гравюри проєктів або того, що дослідники пізніше віднесуть до паперової архітектури, настільки примхливі й переускладнені подані ним споруди.

  • Валлері, вигляд з неба
    Валлері, вигляд з неба
  • Паркові павільйони і сад бароко, Валері (Valleri jardin), середина 16 ст.
    Паркові павільйони і сад бароко, Валері (Valleri jardin), середина 16 ст.
  • Замок Ансі, 1576 р.
    Замок Ансі, 1576 р.
  • Арх. П'єр Леско. Корпус в палаці Лувр, фасад. 1579 р.
    Арх. П'єр Леско. Корпус в палаці Лувр, фасад. 1579 р.

Увічнення пам'яті

[ред. | ред. код]
Медаль «Жак Андруе Дюсерсо старший», Британський музей, Лондон

Скульптуру у повний зріст Жака Андруе Дюсерсо старшого розмістили біля павільйону Сюллі в музеї Лувр.

На честь Жака Андруе Дюсерсо викарбували пам'ятну медаль.

Галерея гравюр

[ред. | ред. код]
Проект храму роботи Себастьяно Серліо у виданні Жака Андруе Дюсерсо
  • Проект міського палацу, 1559 р.
    Проект міського палацу, 1559 р.
  • Парадний портал. Екуан, до 1560 р.
    Парадний портал. Екуан, до 1560 р.
  • Замок Шенонсо, бл. 1570.
    Замок Шенонсо, бл. 1570.
  • Фрагмент фасаду (Fasade of Charleval), маньєризм
    Фрагмент фасаду (Fasade of Charleval), маньєризм

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Adolphe Berty: Les grands architectes français de la Renaissance. C. A. Aubry, Paris 1860, S. 91–105 (online [Архівовано 3 лютого 2015 у Wayback Machine.]).
  • Reginald Blomfield|Reginald Theodore Blomfield: A History of French Architecture from the Reign of Charles VIII till the Death of Mazarin. Band 1. G. Bell & Sons, London 1911, S. 140—156 (online [Архівовано 23 серпня 2011 у Wayback Machine.]).
  • Heinrich von Geymüller: Les Du Cerceau. Leur vie et leur oeuvre d'après de nouvelles recherches. Jules Rouam, Paris 1887 (online).
  • Jean Guillaume (Hrsg.): Jacques Androuet du Cerceau. " Un des plus grands architectes qui se soient jamais trouvés en France ". Picard, Paris 2010, ISBN 978-2-7084-0869-2.
  • Randall J. van Vynckt (Hrsg.): International Dictionary of Architects and Architecture. St. James Press, Detroit [u. a.] 1993, ISBN 1-558-62089-3.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б KulturNav — 2015.
  3. ↑ RKDartists
  4. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ Nationalencyklopedin — 1999.
  6. ↑ LIBRIS — 2012.
  7. ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва — 2015.
  8. ↑ R. Blomfield: A history of French architecture from the reign of Charles VIII till the death of Mazarin. S. 142.
  9. ↑ J.-P. Babelon: Châteaux de France au siècle de la Renaissance. S. 586.
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жак Андруе Дюсерсо старший

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Жак_Андруе_Дюсерсо_старший