Зарубинці (Бердичівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Зарубинці
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район
Тер. громада Андрушівська міська громада
Код КАТОТТГ UA18020010120070263
Основні дані
Засноване 1600
Населення 904 (2001)
Площа 21,9 км²
Густота населення 41,28 осіб/км²
Поштовий індекс 13425
Географічні дані
Географічні координати 50°02′27″ пн. ш. 29°07′45″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
226 м
Місцева влада
Адреса ради пл. Тараса Шевченка, 1, м. Андрушівка, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13401
Карта
Зарубинці. Карта розташування: Україна
Зарубинці
Зарубинці
Зарубинці. Карта розташування: Житомирська область
Зарубинці
Зарубинці
Мапа
Мапа

CMNS: Зарубинці у Вікісховищі

Заруби́нці — село в Україні, в Андрушівській міській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Населення становить 904 особи (2001).

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 884 97.79 %
російська 15 1.66 %
румунська 4 0.44 %
інші/не вказали 1 0.11 %
Усього 904 100 %

Історія

[ред. | ред. код]

Відповідно до польських джерел[2], село відоме з 1600 року, як власність Ядвіги Фальчевської, на той час дружини князя Кирика Чарторийського.

За свідченнями очевидців, від Голодомору 1932—1933 рр. у селі загинуло 35 людей[3].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р, «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Зарубинецької сільської ради включено до складу Андрушівської міської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[4].

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

В селі є дерев'яна Свято-Покровська церква, побудова у середині ХІХ сторіччя на місці більш ранньої[5].

В центрі села у 1973 році встановлено памятник загиблим односельчанам.

Братська могила радянських воїнів (поховано 16 чоловік), постамент встановлено у 1953 році.

На території сільської ради за 1,5 км на південний схід від села знаходиться пам'ятник архітектури «Змійовий вал Х-ХІІ ст.»[6]

Видатні люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa, 1880. — tom XIV
  3. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — стор. 227
  4. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 7 листопада 2024.
  5. Лаврентий Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. — Киев: Типография Киевопечерской лавры, 1864. — 763 с.
  6. https://zzosh.klasna.com/uk/site/istoriya-sela.html[недоступне посилання]

Посилання

[ред. | ред. код]