Калліроя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Калліроя (грец. Καλλιρόη, Καλλῐρόη; лат. Callirhoe, Callirrhoe; походить від грецьких слів «Kallos» — краса та «Roi» — потік, що означає «красивий потік», «прекрасноплинна»[1]) — персонаж давньогрецької міфології, що пов'язаний з плином води та уособлює плинність у міфах різних країв Греції.

Юнак Корес, жрець Діоніса, був дуже закоханий у Каллірою. Але на його залицяння дівчина не звертала увагу. І тоді, Корес попросив допомоги у Діоніса, щоб Калліроя закохалась у нього. Її байдужість була настільки сильною, що надіслані чари спрямувались на мешканців Калідона, які почали божеволіти. Щоб врятувати місто від незрозумілої хвороби, Коресу необхідно було вбити кохану. Коли Каллірою привели до вівтаря і Корес наблизився до неї, щоб принести у жертву, він зрозумів, що ніколи не зможе зашкодити їй. Він сам заколов себе клинком ножа і впав біля її ніг. Калліроя, побачивши смерть Кореса, відчула як сильно його кохає і, з розпачу, вкоротила собі віку біля джерела, яке пізніше було названо її ім'ям.     

  • Калліроя, Каллірое — супутник Юпітера;
  • Калліроя (фр. Callirhoé) — балет французького композитора Сесіль Шамінад.
  • Повість про кохання Херея і Каллірої  — роман давньогрецького автора Харитона.
  • Калліроя — твір Моріса Санда з власними малюнками.
  • Калліроя (Callirhoe) — опера, композитор -  Андре Кардинал Детуш, автор лібрето — П'єр-Шарль Рой, заснована на історії «Опис Еллади», Павсаній.
  • Корес і Калліроя (Coresus et Callirhoé) — трагедія, Антуан де Ла-Фосс, 1704.
  • Корес і Калліроя (Верховний жрець Корес приносить себе у жертву заради спасіння Каллірої), картина Жан-Оноре Фрагонар, 1765.
  • Калліроя (лат. Callirhoe) — кратер на планеті Венера
  • Калліроя (лат. Callirhoe) — рослина родини Мальв

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Kalliroi or Callirhoe. Greek Names. 25 листопада 2011. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
  2. Гесіод. Теогонія, 337, 351.
  3. Гомер. Гімн до Деметри. 5, 415.
  4. Гесіод. Теогонія, 283-290, 970.
  5. Гомер. Іліада (XX, 230–233).
  6. Аполлодор. Міфологічна бібліотека у 3 томах (ІІ.5.10).
  7. Ж-К. Словник античної міфології. litopys.org.ua. Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 11 січня 2017.

Література

[ред. | ред. код]