Каннський кінофестиваль 2005
Каннський кінофестиваль 2005 | |||
---|---|---|---|
Фільм відкриття | Леммінг | ||
Фільм закриття | Хромофобія | ||
Місце проведення | Канни, Франція | ||
Нагорода | Золота пальмова гілка (Дитина) | ||
Заснування | 1946 році | ||
Голова журі | Емир Кустуриця | ||
Дата проведення | 11-22 травня 2005 | ||
festival-cannes.com/en | |||
Каннський кінофестиваль 2005 у Вікісховищі
|
58-й Каннський міжнародний кінофестиваль відбувся з 11 по 22 травня 2005 року у Каннах, Франція.[1] Золоту пальмову гілку отримав бельгійський фільм Дитина режисерів Жана-П'єра і Люка Дарденнів.[2][3][4]
У конкурсі був представлений 21 повнометражний фільм та 9 короткометражок;[5] у програмі «Особливий погляд» — 23 кінострічки. Фестиваль відкрито показом французької стрічки «Леммінг» режисера Домініка Молля.[6] Фільмом закриття фестивалю було обрано «Хромофобія» режисерки Марти Файнс.[7] Ведучою церемонії фестивалю була французька акторка Сесіль де Франс.[8]
Наступні люди були обрані членами журі головного конкурсу офіційної програми фестивалю:[9]
- Голова: Емир Кустуриця, режисер, Сербія та Чорногорія
- Фатіх Акін, режисер, Німеччина
- Хав'єр Бардем, актор, Іспанія
- Аньєс Варда, режисер, Франція
- Джон Ву, режисер, КНР
- Нандіта Дас, акторка, Індія
- Бенуа Жако, режисер, Франція
- Тоні Моррісон, письменниця, США
- Сальма Гайєк, акторка, Мексика
Наступні люди увійшли до складу журі секції Особливий погляд:
- Голова: Александер Пейн, режисер, сценарист, США
- Бетсі Блейр, акторка, США
- Едуардо Антін, критик, Аргентина
- Женев'єва Велкомм, жкрналіст, Франція
- Жиль Маршан, режисер, сценарист, Франція
- Катія Шапутьє, жерналіст, Канада
- Сандра Ден Гамер, директор Роттердамського кінофестивалю, Нідерланди
Наступні люди увійшли до складу журі секції Сінефондасьйон та конкурсу короткометражних фільмів:
- Голова: Едвард Янг, режисер, Тайвань
- Шанталь Акерман, режисерка, Бельгія
- Колін Маккейб, критик, Ірландія
- Сільвія Тестю, акторка, Франція
- Юсрі Насралла, режисер, Єгипет
Наступні люди увійшли до складу журі Золота камера:
- Голова: Аббас Кіаростамі, режисер, Іран
- Лаура Мейєр, кіноманка, Франція
- Люк Пуріне, технік, Франція
- Малік Шибан, режисер, Франція
- Патрік Шамозу, сценарист, Франція
- Роберто Турільятто, Туринський кінофестиваль, Італія
- Ромен Віндінг, кінооператор, Франція
- Скотт Фандес, критик, США
- Ів Алльон, критик, Франція
★Переможців виділено окремим кольором.
Наступні художні фільми змагалися за Золоту пальмову гілку:[5]
- Повнометражні фільми
* Фільм відкриття
Наступні фільми були відібрані для конкурсу «Особливий погляд»:[5]
Наступні фільми і люди отримали нагороди офіційної програми фестивалю:[10]
- Золота пальмова гілка: Дитина, реж. Жан-П'єр та Люк Дарденни
- Гран-прі: Зламані квіти, реж. Джим Джармуш
- Приз за найкращу режисуру: Приховане, реж. Міхаель Ганеке
- Найкращий сценарій: Гілльєрмо Арріага за Три могили
- Приз за найкращу жіночу роль: Ганна Ласло за роль у Вільна зона
- Приз за найкращу чоловічу роль: Томмі Лі Джонс за роль у Три могили
- Приз журі: Мрії про Шанхай, реж. Ван Сяошуай
Особливий погляд[11]
- Приз «Особливий погляд»: Смерть пана Лазареску, реж. Крісті Пую
- Приз конфіденційності «Особливий погляд»: Кінематографіст, реж. Ален Кавальє
- Приз надії «Особливий погляд»: Дельвенде, реж. С. П'єр Ямеого
Сінефондасьйон
- Перший приз: Невинність на продаж, реж. Антоніо Кампос
- Другий приз: Години роботи, реж. Майя Дрейфус та Удвох, реж. Микола Хомерікі
- Третій приз: Рівнина, реж. Роланд Едзард та Не шуміть, реж. Самех Зоабі
Золота камера
- Золота камера: Залишена земля, реж. Вімукті Джаясундара та Я, ти й усі, кого ми знаємо, реж. Міранда Жулі
Короткометражні фільми
- Золота пальмова гілка за короткометражний фільм: Подорожні, реж. Ігор Стрембіцький
- Спеціальна згадка: Клара, реж. Ван Совервайн
- Приховане, реж. Міхаель Ганеке (Конкурс)
- Кричущий кулак, реж. Рю Син Ван (Двотижневик режисерів)
- Кров, реж. Амат Ескаланте (Особливий погляд)
Приз «Вулкан» за технічну майстерність[10]
- Приз «Вулкан»:
- Леслі Шац за звук у фільмі Останні дні
- Роберт Родгігес за візуальне оформлення Місто гріхів
- Приз екуменічного журі: Приховане, реж. Міхаель Ганеке
- Екуменічне журі — Спеціальна згадка: Дельвенде, реж. С. П'єр Ямеого
Нагорода молодих[3]
- Ніжне місто, реж. Сержиу Мачаду
Нагороди в рамках Міжнародного тижня критиків[3]
- Гран-прі: Я, ти й усі, кого ми знаємо, реж. Міранда Жулі
- Приз ACID: Зерно в юшці, реж. Чжан Лу
- Гра-прі Canal+ (короткометражний фільм): Jona/Tomberry, реж. Росто
Нагороди Двотижневика режисерів[3]
- Label Europa Cinéma: Вуса, реж. Емманюель Каррер
- Приз Art & Essai CICAE: Сестри в законі, реж. Кім Лонгінотто, Флоренс Аїсі
- Приз «Уклін молоді»: Аліса, реж. Марко Мартінс
- Премія товариства драматичних авторів і композиторів (SACD) за короткометражний фільм: Зима в серці, реж. Самюель Колларде
- Гран-прі Savoye: Торкаючись впритул, реж. Катель Кілевере
Приз Асоціації Франсуа Шале
- ↑ Festival de Cannes: 2005 Cannes Film Festival. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 3 жовтня 2009.
- ↑ 58ème Festival International du Film - Cannes. cinema-francais.fr (French) . Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ а б в г д е Cannes 2005 / Palmarés. cannes-fest.com (French) . Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ 58th Cannes Film Festival report, реж. David Robinson. filmintelligence.org. Архів оригіналу за 12 грудня 2013 dmy.
- ↑ а б в Official Selection 2005: All the Selection. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 14 грудня 2013.
- ↑ Cannes 2005 opening night. theguardian.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ British director's film to end Cannes festival. theguardian.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ Cécile de France, Mistress of Ceremony. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 24 грудня 2013.
- ↑ All Juries 2005. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
- ↑ а б Awards 2005: All Awards. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014.
- ↑ Awards 2005: Un Certain Regard. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 22 березня 2016 dmy.
- ↑ FIPRESCI Awards 2005. fipresci.org. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 25 червня 2017.
- ↑ Jury Œcuménique Palmarés 2005. cannes.juryoecumenique.org. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 26 червня 2017.
- ↑ Association Prix François Chalais Cannes 2005. francois-chalais.fr. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 25 червня 2017.
- 58-й Каннський кінофестиваль
- 58-й Каннський кінофестиваль на сайті «IMDb» (англ.)
- 58-й Каннський кінофестиваль [Архівовано 8 березня 2018 у Wayback Machine.] на AlloCiné