Карпово-Надеждинка
село Карпово-Надеждинка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Донецький район |
Тер. громада | Амвросіївська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA14080010140019877 |
Облікова картка | Карпово-Надеждинка |
Основні дані | |
Населення | 629 |
Поштовий індекс | 87340 |
Телефонний код | +380 6259 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°49′31″ пн. ш. 38°34′45″ сх. д. / 47.82528° пн. ш. 38.57917° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
48 м |
Водойми | р. Кринка |
Відстань до обласного центру |
90,1 км |
Відстань до районного центру |
14,4 км |
Найближча залізнична станція | Амвросіївка |
Відстань до залізничної станції |
14,3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 87340, Донецька область, Амвросіївський район, с. Артемівка, вул. Шевченка, 45 |
Сільський голова | Космач Сергій Володимирович |
Карта | |
Мапа | |
|
Ка́рпово-Наде́ждинка — село Амвросіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна.
Відстань до райцентру становить близько 14 км і проходить автошляхом місцевого значення.
Неподалік від села розташований ботанічний заказник місцевого значення Пристенське.
Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Карпово-Надеждинка перебуває на території ОРДЛО.
В часи існування Радянського Союзу, у селі Карпо-Надеждинка розташовувалось Перше відділення радгоспу-мільйонера «Білоярівського», який спеціалізувався на овочівництві, та розповсюджував власну продукцію на теренах України та Росії. Також передове господарство мало велике поголів'я молочного скотарства, свиноферма та ін.
Після реформування сільського господарства та розпаювання земельного фонду інфраструктура села зазнала значних змін. Було засновано два сільськогосподарські товариства «Зоря» та «Дружба». Було закрито та занедбано місцевий будинок культури, сільську бібліотеку, а потім і дитячий садок.
На даний час існує Карпово-Надеждинська неповна середня школа. Є два продовольчі магазини. Транспортне сполучення села обмежене маршрутним таксі до районного центра — міста Амвросіївки. Основна частина населення-пенсіонери та люди передпенсійного віку. Молодь вимушена покидати рідні домівки в пошуках роботи.
Назва села походить від засновників-поміщиків Карпа та Надії. Карпо був за походженням з української родини, а Надія була донькою заможного російського поміщика. У посаг молодята отримали невелику кількість кріпаків, які мешкали на окремих вулицях, одна з яких мала назву Хохладська (від слова «хохли»), а інша Кацапська (від слова «кацапи»). У наш час назви змінено на Совєтська та вул. Червоних партизан.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 39 людей[1].
19 серпня 1943 року в село увійшла Червона Армія[2].
За даними перепису 2001 року населення села становило 629 осіб, із них 50,56 % зазначили рідною мову українську та 48,97 % — російську[3].
Уродженцями села є:
- Балабаєв Олександр Васильович (1915—1944) — Герой Радянського Союзу.
- Ломакін Василь Іванович (1920—1944) — Герой Радянського Союзу.
- ↑ Мартиролог. Донецька область, ст. 87-88 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2016. Процитовано 3 червня 2016.
- ↑ Хроника освобождения Донецкой области от немецко-фашистских захватчиков. Матеріали Донецького архіву [Архівовано 20 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 червня 2022.
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |