Квінт Фабій Максим Веррукоз

Квінт Фабій Максим Веррукоз
Квінт Фабій Максим Веррукоз
лат. Quintus Fabius Maximus Verrucosus
	Статуя Квінта Фабія Максима Веррукоза Кунктатора
Ім'я при народженні	Quintus Fabius Maximus
Народився	280 до н. е.; Стародавній Рим
Помер	203 до н. е.; Рим, Римська республіка
Громадянство	Римська республіка
Місце проживання	Рим
Діяльність	політик, військовий очільник
Знання мов	латина
Суспільний стан	патрицій і шляхтич[d]
Посада	консул
Термін	233, 228, 214. 209 роки до н. е.
Рід	Фабії
Батько	Квінт Фабій Максим Гург
Мати	невідомо
У шлюбі з	невідомо
Діти	Квінт Фабій Максим
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Квінт Фабій.

Квінт Фа́бій Макси́м Верруко́з Кункта́тор Ові́кула (лат. Quintus Fabius Maximus; 280 до н. е. — 203 до н. е.) — видатний політичний та військовий діяч Римської республіки, герой Другої Пунічної війни, консул 233, 228, 214 та 209 років до н. е. Прізвисько «Веррукоз» дано внаслідок бородавки на губі, «Кунктатор» — «Повільний» — за спосіб ведення військових дій, «Овікула» — «вівця» — за м'яку та спокійну вдачу.

Життєпис

Початок кар'єри

Походив з патриціанського роду Фабіїв. Син Квінта Фабія Максима Гурга, консула 265 року до н. е. Отримав гарну та різнобічну освіту, добре знав військову історію.

У 265 році його було прийнято до колегії авгурів. У 237 році був військовим трибуном та квестором, у 235 році до н. е. став курульним еділом.

Фабія Максима було обрано консулом на 233 рік до н. е.; був призначений на урядування провінцією Лігурія. Успішно воював з лігурами, відкинувши їх у гори й припинивши напади на територію Римської республіки. Отримав тріумф та побудував храм Честі на знак перемоги. Цього ж року був з дипломатичним дорученням сенату в Карфагені. Сенат підозрював цю державу у провокуванні сардів та лігурів на війну з Римом. Квінт Фабій передав карфагенянам спис та кадуцей як знаки війни та миру з пропозицією обирати, останні ж передали право вибору римлянам. Сенат при активній діяльності Фабія Максима обрав мир.

У 230 році до н. е. Фабій став цензором. У 228 році — другий раз його обрано консулом. У 222 році був призначений інтеррексом для обрання вищих магістратів. Втім під час виборів було вирішено не обирати консулів, а призначити диктатора. Ним став Квінт Фабій Максим Веррукоз. Йому в завдання поставлено проведення коміцій. Проте незабаром він зрікся цієї посади з огляду на лихе знамення під час жертвоприношення.

Війна з Карфагеном

Після нападу в 219 році до н. е. Ганнібала Барки на іспанське місто Сагунт — союзника Риму, Фабій запропонував спрямувати посольство до Карфагену для перемовин. Під час перемовин у Карфагені на чолі із Веррукозом сторони не дійшли згоди й Фабій оголосив карфагенянам війну з огляду на те, що однією з умов римлян було видача їм Ганнібала як відповідального за зруйнування Сагунта. Після цього Квінт Фабій разом з римськими послами рушив до північної Іспанії, щоб домовитися з іберійськими племенами зашкодити проходженню армії Ганнібала. Проте Фабію вдалось укласти угоду лише з іберами-баргусіями, інші відмовили римлянам. Така ж сама невдача мала місце і в південній Галлії, де Фабій вів перемовини з місцевими племенами. Лише в Масілії (сучасний Марсель) Квінту Фабію вдалося укласти оборонний союз. Після цього він повернувся до Риму.

Після поразки Гая Фламінія при Тразименському озері у 217 році до н. е. народні збори без згоди Сенату (в порушення процедури) призначили Фабія Максима диктатором, а його начальником кінноти Марка Мінуція Руфа. Після свого призначення Фабій зміцнив місто Рим, провів грошову реформу, необхідні релігійні заходи, зібрав війська (мобілізував ще 2 легіони), а після цього попрямував проти карфагенян. Поблизу Орікула він об'єднався з 2 легіонами на чолі із Гаєм Сервілієм Геміном, а інші легіони підійшли до Тібура. Фабій наказав мешканцям місцевостей, де мав пройти Ганнібал, відступати в укріплені фортеці, врожай, який не встигли зібрати, знищити, аби він не дістався карфагенянам. Геміну наказав їхати до Остії й охороняти італійське узбережжя. Сам Фабій через Тібур (сьогодні — Тіволі), Пренесте, Арпи рушив до Самніуму. Він обрав незвичайну на той час тактику — не вступав у бій з ворогом, поступово послаблюючи Ганнібала. У долині між Калами та Волтурном, внаслідок помилок провідників, Ганнібал потрапив в оточення військ Фабія Максима. Проте завдяки військовій хитрості Ганнібалу вдалося вирватися з оточення. Втім завдяки Фабію карфагенський військовик втратив стратегічну ініціативу, все більше його військо потерпало через нестачу харчів.

Втім пасивні військові дії викликали незадоволення у Римі. Серед народу та війська почалося збурення. Зрештою за законом народного трибуна Марка Метілія було урівняно в правах Фабія та Мінуція Руфа, його начальника кінноти. До того й після такого не бувало. Фактично з'явилося два диктатори. Кожен з них отримав по 2 легіони. Незабаром Мінуцій потрапив у пастку Ганнібала, й тільки своєчасна допомога Фабія допомогла врятувати римські війська. З огляду на це Мінуцій зрікся своїх прав й став знову підпорядковуватися Фабію Максиму. За спасіння легіонів Мінуція Фабій отримав від сенату трав'яний вінок.

Після зречення диктаторських повноважень Фабій і далі відігравав активну роль у сенаті. Після поразки під Каннами у 216 році до н. е. він ужив заходів для зміцнення оборони Риму та організації тризни. У цьому ж році Фабій став членом колегії понтифіків. За дорученням сенату освятив храм Венери Ерицінської — для цього отримав посаду дуумвіра.

У 215 році до н. е. новим консулом було обрано Луція Постумія Альбіна, але він помер не встигнувши приступити до обов'язків. На його місце було обрано Марка Клавдія Марцелл. Колегія авгурів на чолі із Фабієм визнала вибори недійсними на основі лихих ознак, викликаних обранням консулами двох плебеїв. На повторних виборах консулом-суффектом став сам Фабій Максим. Військові дії він розпочав в Кампанії проти Ганнібала. Тут захопив міста, що підтримували карфагенян — Требулу, Австікулу, Луцерію, спустошив поля біля Капуї, союзника карфагенян, та зміцнив Путеоли.

Проводячи вибори консулів на 214 рік до н. е. Фабій відмінив результати голосування, вказуючи на нездатність обраних Тіта Отацилія та Марка Емілія Регілла й домігся свого переобрання на посаду консула. Він набрав 6 нових легіонів, наказав побудувати 100 нових військових кораблів, провів вибори цензорів. Після цього рушив на південь Італії. Він провів успішну військову кампанію в Самніумі (сплюндрував міста Компультерія, Телесія, Фріуфули, Орбітія, Компси), Апулії (захопив місто Екл) та Луканії (зруйнував містечко Бланди), захопивши важливе місто Касілін. Тоді ж забезпечив обрання консулом 213 року до н. е. свого сина Квінта Фабія Максима.

У кампанії 213 року до н. е. Фабій Максим Веррукоз був легатом при своєму синові. Він мав вирішальне слово під час військових нарад, активно вів перемовини з усіма, хто раніше перебіг на бік Ганнібала, щоб підірвати у карфагенян міць в Італії.

Коли у 211 році до н. е. Ганнібал почав наступ на Рим, саме Фабій домігся продовження облоги Капуї, незважаючи на дії супротивника. У 209 році до н. е. Фабій Максим став знову консулом й провів вибори цензорів. Один з яких — Публій Семпроній Тудітан — записав Фабія принцепсом сенату. Цього ж року завдяки зраді захопив у карфагенян Тарент та 83 тисячі фунтів золота. Щоб ніхто не оголосив про те, якими чином він здобув перемогу, Фабій наказав перебити усіх бруттійців міста та 30 тисяч жителів Тарента продати у рабство. Після цього Фабій відсвяткував тріумф.

У 208 році до н. е. став другий раз інтеррексом, під час виконання обов'язків якого зумів замирити консулів Гая Клавдія Нерона та Марка Лівія Салінатора. В останні роки Другої Пунічної війни Фабій намагався завадити росту популярності Сципіона Африканського, проте марно. У 205 році до н. е. виступаючи у сенаті Фабій Максим противився перенесенню бойових дій до Африки, а у 204 році до н. е. вимагав покарати Сципіона за зловживання його легата Квінта Племінія у місті Локри. Але Фабія ніхто не підтримав. Тим не менш у 204 році до н. е. Фабій Максим Веррукоз знову став принцепсом сенату. Цього ж року він підтримав Закон Цинція, який забороняв отримувати захисникам у суді винагороду.

Родина

Діти:

Квінт Фабій Максим, консул 231 року до н.е.

Див. також

Джерела

Scullard, H.H. (1981). Roman politics : 220—150 BC. Westport, CT: Greenwood Press. ISBN 0313232962. (англ.)

Посилання

Фабій Кунктатор // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

↑ ^а ^б Digital Prosopography of the Roman Republic
d:Track:Q100166489

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q783287_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q100166489">[[:d:Q100166489|Digital_Prosopography_of_the_Roman_Republic]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q100166489]]</div>-1] а ^б Digital Prosopography of the Roman Republic
d:Track:Q100166489

[1]

п о р Цензори Римської республіки та Римської імперії
V століття до н. е.	443: Луцій Папірій Мугіллан та Луцій Семпроній Атратін — 435: Гай Фурій Паціл Фуз та Марк Геганій Мацерін — 430: Луцій Папірій Красс та Луцій Юлій Юл — 418: Маній Емілій Мамерцін і Луцій Папірій Мугіллан — 403: Марк Фурій Камілл та Марк Постумій Альбін Регіллен
IV століття до н. е.	393: Луцій Папірій Курсор та Гай Юлій Юл ^†,цензор-суффект- Марк Корнелій Малугінен — 389: Луцій Папірій Мугіллан (?) і Марк Фурій Фуз (?) — 380: Спурій Постумій Альбін Регіллен ^† і Гай Сульпіцій Камерін — 378: Спурій Сервілій Пріск та Квінт Клелій Сікул — 366: Гай Сульпіцій Петік і Авл Постумій Альбін Регіллен (?) — 363 або 358: Марк Фабій Амбуст і Луцій Фурій Медуллін — 351: Гней Манлій Капітолін Імперіос та Гай Марцій Рутіл — 340: Публій Корнелій Сципіон та Луцій Корнелій Сципіон (???) — 332: Спурій Постумій Альбін та Квінт Публілій Філон — 319: Гай Сульпіцій Лонг і невстановлена особа (???) — 318: Луцій Папірій Красс та Гай Меній — 312: Аппій Клавдій Цек та Гай Плавцій Венокс — 307: Марк Валерій Максим Корвін та Гай Юній Брут Бубульк — 304: Квінт Фабій Максим Рулліан та Публій Децій Мус
III століття до н. е.	300 або 299: Публій Сульпіцій Саверріон та Публій Семпроній Соф — 294: Публій Корнелій Арвіна та Гай Марцій Рутил Цензорин — між 290 та 288: Спурій Карвілій Максим та Квінт Фабій Максим Гург (?) — 283: Квінт Цедіцій Ноктуа і невстановлена особа — 280: Луцій Корнелій Сципіон Барбат та Гней Доміцій Кальвін Максим — 275: Квінт Емілій Пап та Гай Фабрицій Лусцін — 272 або 271: Луцій Папірій Претекстат та Маній Курій Дентат — 269: Луцій Емілій Барбула та Квінт Марцій Філіп — 265: Гней Корнелій Блазіон та Гай Марцій Рутіл Цензорін (у 2-й раз) — 258: Луцій Корнелій Сципіон та Гай Марк Дуілій — 253: Луцій Постумій Мегелл ^† і Децим Юній Пера — 252: Маній Валерій Максим Корвін Мессала та Публій Семпроній Соф — 247: Авл Манлій Торкват Аттік та Авл Атілій Калатін — 241: Марк Фабій Бутеон та Гай Аврелій Котта — 236: Луцій Корнелій Лентул Кавдін та Квінт Лутацій Церкон — 234: Авл Постумій Альбін та Гай Атілій Бульб — 231: Тит Манлій Торкват та Квінт Фульвій Флакк — 230: Квінт Фабій Максим Веррукоз та Марк Семпроній Тудітан — 225: Гай Клавдій Центон та Марк Юній Пера — 220: Луцій Емілій Пап та Гай Фламіній — 214: Публій Фурій Філ та Марк Атілій Регул — 210: Луцій Ветурій Філон ^† і Публій Ліциній Красс Дів — 209: Марк Корнелій Цетег та Публій Семпроній Тудітан — 204: Гай Клавдій Нерон та Марк Лівій Салінатор
II століття до н. е.	199: Публій Корнелій Сціпіон Африканський та Публій Елій Пет — 194: Гай Корнелій Цетег та Секст Елій Пет Кат — 189: Тит Квінкцій Фламінін та Марк Клавдій Марцелл — 184: Луцій Валерій Флакк та Марк Порцій Катон — 179: Марк Емілій Лепід та Марк Фульвій Нобіліор — 174: Авл Постумій Альбін Луск та Квінт Фульвій Флакк — 169: Гай Клавдій Пульхр та Тиберій Семпроній Гракх — 164: Луцій Емілій Павло Македонський та Квінт Марцій Філіп — 159: Публій Корнелій Сципіон Назіка Коркул та Марк Попіллій Ленат — 154: Марк Валерій Мессала та Гай Кассій Лонгін — 147: Луцій Корнелій Лентул Луп та Луцій Марцій Цензорін — 142: Публій Корнелій Сціпіон Еміліан Африканський та Луцій Муммій — 136: Аппій Клавдій Пульхр та Квінт Фульвій Нобіліор — 131: Квінт Цецилій Метелл Македонський та Квінт Помпей — 125: Гней Сервілій Цепіон та Луцій Кассій Лонгін Равілла — 120: Квінт Цецилій Метелл Балеарік та Луцій Кальпурній Пізон Фругі — 115: Луцій Цецилій Метелл Далматік та Гней Доміцій Агенобарб — 109: Марк Емілій Скавр та Марк Лівій Друз ^† — 108: Квінт Фабій Максим Ебурн та Гай Ліциній Гета — 102 Гай Цецилій Метелл Капрарій і Квінт Цецилій Метелл Нумідійський
I століття до н. е.	97: Луцій Валерій Флакк та Марк Антоній Оратор — 92: Гней Доміцій Агенобарб та Луцій Ліциній Красс — 89: Луцій Юлій Цезар та Публій Ліциній Красс — 86: Луцій Марцій Філіп та Марк Перперна — 70: Гней Корнелій Лентул Клодіан та Луцій Геллій Поплікола — 65: Марк Ліциній Красс та Квінт Лутацій Катул Капітолін — 64: Маній Ацилій Глабріон (?) і Луцій Аврелій Котта — 61: Гай Скрибоній Куріон і Луцій Юлій Цезар (?) — 55: Марк Валерій Мессала Нігер та Публій Сервілій Ватія Ісаврік — 50: Аппій Клавдій Пульхр та Луцій Кальпурній Пізон Цезонін — 42: Публій Сульпіцій Руф та Гай Антоній Гібрида — 28: Октавіан Август та Марк Віпсаній Агріппа — 22: Павло Емілій Лепід та Луцій Мунацій Планк — 8: Октавіан Август (без колеги)
I століття н. е.	14: Октавіан Август та Тиберій Клавдій Нерон — 43: Клавдій та Луцій Вітеллій — 73: Веспасіан та Тіт Флавій Веспасіан — починаючи з Доміціана римські імператори отримували цензорські повноваження довічно
^† помер, перебуваючи на посаді, (?) — ім'я цензора або дата його цензорства спірні, (???) — існування цензорів цього року спірно

п о р Диктатори та начальники кінноти Стародавнього Риму IV століття до н. е. → Диктатори та начальники кінноти Стародавнього Риму III століття до н. е. → Диктатори та начальники кінноти Стародавнього Риму I століття до н. е.
III століття до н. е.	між 291 і 285 до н. е.: Марк Емілій Барбула / ? · між 291 і 285 до н. е.: Аппій Клавдій Цек / ? · між 291 і 285 до н. е.: Публій Корнелій Руфін / ? · 287 до н. е.: Квінт Гортензій / ? · 280 до н. е.: Гней Доміцій Кальвін Максим / ? · 263 до н. е.: Гней Фульвій Максим Центумал / Квінт Марцій Філіпп · 257 до н. е.: Квінт Огульній Галл / Марк Леторій Планціан (Marcus Laetorius Plancianus) ? · 249 до н. е.: Марк Клавдій Гліція / Луцій Цецилій Метелл · 249 до н. е.: Авл Атілій Калатін / Луцій Цецилій Метелл · 246 до н. е.: Тиберій Корунканій / Марк Фульвій Флакк · 231 до н. е.: Гай Марк Дуілій / Гай Аврелій Котта · 224 до н. е.: Луцій Цецилій Метелл / Нумерій Фабій Бутеон · 221 до н. е.: Квінт Фабій Максим Веррукоз / Гай Фламіній · 217 до н. е.: Луцій Ветурій Філон / Марк Помпоній Матон · 216 до н. е.: Марк Фабій Бутеон / ? · 213 до н. е.: Гай Клавдій Центон / Квінт Фульвій Флакк · 210 до н. е.: Квінт Фульвій Флакк / Публій Ліциній Красс Дів · 208 до н. е.: Тит Манлій Торкват / Гай Сервілій Гемін · 207 до н. е.: Марк Лівій Салінатор / Квінт Цецилій Метелл · 205 до н. е.: Квінт Цецилій Метелл / Луцій Ветурій Філон · 203 до н. е.: Публій Сульпіцій Гальба Максим / Марк Сервілій Пулекс Гемін · 202 до н. е.: Гай Сервілій Гемін / Публій Елій Пет · У II столітті до н. е. диктатори та начальники кінноти не призначалися
порядок розташування — ім'я диктатора / ім'я начальника кінноти; (?) — ім'я диктатора / начальника кінноти або дата цього спірні чи невідомі;

Література та бібліографія	Goodreads · Index Theologicus · Sandrart.net · ToposText · Бібліографія історії чеських земель
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Prabook · Treccanis Dizionario di Storia
Довідкові видання	Британський музей · Музей науки (Лондон) · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie
Нормативний контроль	BNC: a11065382 · BNE: XX5038322 · CANTIC: 981058614685606706 · FAST: 1957338 · Freebase: /m/030qr · GND: 118531697 · ISNI: 0000000010636572 · LCCN: no2013102370 · MAK: 9810561165505606 · Museo Galileo: 184823 · NKC: jn20000700504 · NUKAT: n2016007689 · SDBM: 3047 · SUDOC: 168848627 · VIAF: 74644223, 31151776775918011242

Квінт Фабій Максим Веррукоз

Зміст

Життєпис

Початок кар'єри

Війна з Карфагеном

Родина

Див. також

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Квінт Фабій Максим Веррукоз
лат. Quintus Fabius Maximus Verrucosus
Статуя Квінта Фабія Максима Веррукоза Кунктатора
Ім'я при народженні	Quintus Fabius Maximus
Народився	280 до н. е.(-280) Стародавній Рим
Помер	203 до н. е.(-203) Рим, Римська республіка
Громадянство	Римська республіка
Місце проживання	Рим
Діяльність	політик, військовий очільник
Знання мов	латина
Суспільний стан	патрицій^[1] і шляхтич^[d]^[1]
Посада	консул
Термін	233, 228, 214. 209 роки до н. е.
Рід	Фабії
Батько	Квінт Фабій Максим Гург
Мати	невідомо
У шлюбі з	невідомо
Діти	Квінт Фабій Максим
Медіафайли у Вікісховищі

Квінт Фабій Максим Веррукоз

Життєпис

Початок кар'єри

Війна з Карфагеном

Родина

Див. також

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Пошук