Коваль Юрій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Коваль Юрій Григорович
Коваль Юрій Григорович
Коваль Юрій Григорович
Особисті дані
Народження 29 квітня 1958(1958-04-29) (66 років)
  Діліжан,  Вірменська РСР
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1992—1994 Україна «Поліграфтехніка»
1995 Україна «Нива» (Вінниця)
1995 Україна «Кривбас»
1996 Україна «Хімік» (Сєвєродонецьк)
1996—1997 Україна «Поліграфтехніка»
1997—1998 Україна «Кремінь»
2000 Україна «Зірка-2»
2000—2004 Україна «Зірка» (Кіровоград)
2004—2006 Україна «Зоря» (Луганськ)
2007—2008 Україна «Нива» (Тернопіль)
2008—2009 Україна «Олександрія»
2009 Україна «Зоря» (Луганськ)
2010 Україна «Зоря» (Луганськ) (спортдир)
2011—2017 Україна «Зоря» (Луганськ) (асист.)
2017— Україна «Зоря» (Луганськ) (спортдир)
2023—2024 Україна «Зоря» (Луганськ) (в. о.)

** Тільки на посаді головного тренера.

Ю́рій Григо́рович Ко́валь (* 29 квітня 1958, Діліжан, Вірменська РСР) — український футбольний тренер.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Виріс в Кіровограді, де жив біля стадіону. Отримавши під час гри дуже важку травму, майже рік перебував в гіпсі, переніс чотири операції, що привело до передчасного завершення кар'єри футболіста.

Перейшов на роботу в кіровоградський обласний спорткомітет, де відповідав зокрема і за футбол. Паралельно тренував заводську команду, яка грала в Кубку області.

Пізніше перебрався в Олександрію, де з 22-річного віку 10 років пропрацював тренером в ДЮСШ. Заводська команда «Поліграфтехніка», сформована 1990 року з колишніх випускників ДЮСШ, пройшла від першості міста до всесоюзної другої ліги. Після розвалу СРСР «Поліграфтехніка» отримала місце в першій лізі українського незалежного чемпіонату. Далі працював в Кривому Розі, Сєвєродонецьку, Кременчуці та Кіровограді (нині — Кропивницькому). З кіровоградською «Зіркою» досяг першого великого успіху — перемоги у турнірі першої ліги в сезоні 2002/03. Наступну перемогу у турнірі першої ліги в сезоні 2005/06 здобув уже з луганською «Зорею».

Після нетривалої паузи Юрій Григорович тренував тернопільську «Ниву» та «Олександрію»[1], а після відставки в Олександрії в середині вересня 2009 року йому надійшла пропозиція знову очолити луганську «Зорю». Коваль погодився і повернувся до Луганська, очоливши «Зорю» перед матчем із київським «Динамо»[2]. Був біля керма команди працював до кінця року.

З початку 2010 року обіймав посаду спортивного директора ФК «Зоря»[3]. Після відставки Анатолія Чанцева в кінці листопада 2011 року став помічником виконувача обов'язків головного тренера Юрія Вернидуба. 2017 року знову став спортивним директором і керівником юнацького департаменту клубу[4].

11 листопада 2023 року після звільнення головного тренера Валерія Кривенцова, Коваль був призначений в. о. головного тренера[5]. За підсумками сезону 2023/24 посів з командою 10 місце, а на початку наступного сезону, у серпні 2024 року покинув посаду після поразки 0:3 від львівського «Руху», набравши 6 очок у 4 матчах чемпіонату[6], зосередившись на роботі спортивного директора клубу[7].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Юрій Коваль 500 матчів. pfca.com.ua. 25 травня 2012. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 11 листопада 2023.
  2. Главным тренером луганской «Зари» назначен Юрий Коваль. Новости Луганска и области Новости Украины сегодня Cxid.info (рос.). Процитовано 11 листопада 2023.
  3. У Зари новый спортивный директор. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 11 листопада 2023.
  4. "Зоря" призначила в.о. головного тренера після відставки Валерія Кривенцова: хто очолив команду. suspilne.media. Процитовано 11 листопада 2023.
  5. Koval, Tymur. ⚡️ Кривенцов покинув «Зорю» за власним бажанням. ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 11 листопада 2023.
  6. Вербинський, Дмитро. Зоря звільнила тренера. Відомо, хто замінить Коваля. СПОРТ.UA (укр.). Процитовано 5 вересня 2024.
  7. Юрій Коваль: «Залишаюся на посаді спортивного директора, яку поєднував із керівництвом першою командою «Зорі». ua.tribuna.com. Процитовано 5 вересня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]