Колти
Колти | |
Культура | слов'янська культура[d] |
---|---|
Колти у Вікісховищі |
Ко́лти, однина ко́лт (від прасл. *kъl̥tati — «ворушити», «хитати», «штовхати»[1]) — характерні для слов'ян скроневі прикраси, що підвішувалися до головного убору на стрічці, чи металевих ланках — ряснах. Від слова колти походить і діалектна назва сережок — «ковтки»[1].
Особливо поширені колти були у XI — XIII століттях серед заможного міського населення стародавньої Русі. Мистецтво виготовлення колтів із використанням перегородчатої емалі, черні та грануляції, досягло досконалості у Києві та Галичі. Корпус колта виготовлявся технікою лиття. Зображення на поверхні колтів відтворювали язичницькі мотиви або птахів, згодом, лики християнських святих. Зокрема, язичницькі мотиви виражені на колтах, знайдених при розкопках міст Болохівської землі.[2][3]
У археології вирізняють колти київського типу, зірчаті колти, сочевице-подібні колти, трибусинні колти (ковтки, колтки).
Ковток, колток (штучна назва на основі етнографічних досліджень XIX століття, давня назва невідома) — трибусинний колт, що складався із металевої трубки, на яку було нанизано три великі металеві філігранних кульки. Поширення — Київське князівство.
- ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- ↑ Якубовський В. І. (2003). Скарби Болохівської землі. Кам’янець-Подільський.
- ↑ Якубовський В.І., Винокур І.С., Журко О.І., Мегера В.П. (2003). Речовий скарб із літописного Губина (українська) .
- Винокур І. С., Якубовський В. І., Журко О. І., Мегей В. П. // «Археологія», № 1, 2003.
- (рос.) Рыбаков Б. Декоративно-прикладное искусство Руси X—XIII веков. Иллюстрированный альбом. — Ленинград: Издательство «Аврора», 1971.
- Ляусік Н. А. Ціснёныя колты са збораў ГДГАМ [Архівовано 5 грудня 2013 у Archive.is] // Краязнаўчыя запіскі, вып. 6. — Гродна, 2003. — С. 3-5.
- Ковтки [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 664-665. — 1000 екз.
- Якубовський В. І. (2003). Скарби Болохівської землі (вид. 2). Кам’янець-Подільський: «Медобори». с. 159. ISBN 966-8102-12-6. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 21 червня 2022.
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |