Колібрі-смарагд винногрудий
Колібрі-смарагд винногрудий | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Реконструкція зовнішнього вигляду
| ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
†Riccordia bracei (Lawrence, 1877)[2] | ||||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Sporadinus bracei Lawrence, 1877 Chlorostilbon bracei (Lawrence, 1877) Chlorostilbon ricordii bracei (Lawrence, 1877) | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-смара́гд винногрудий[3] (Riccordia bracei) — вимерлий вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[4], що був ендеміком острова Нью-Провіденс, головного в групі Багамських островів.
Довжина птаха становила 9,5 см, довжина крила 11,4 см, довжина хвоста 2,7 см. Дзьоб був чорним, дещо вигнутим і загостреним, лапи були чорними. спина мала бронзов-зелений відтінок з золотистим відблиском. Голова була такого же кольору, як і спина, однак без золотистого відблиску. За очима були білі плями. Горло мало райдужний синьо-зелений відблиск. Живіт був зеленим, пера на ньому мали попелясто-сірі кінчики. Крила мали пурпуровивий відтінок, стернові пера були зеленуватими. Пера на гузці були сірими з легким коричнюватими відтінком з країв.
Протягом більш ніж ста років винногрудий колібрі-смарагд був відомий лише за типовим зразком, самцем, який був застрелений колекціонером Льюїсом Джонесом Найтом Брейсом 13 липня 1877 року приблизно в трьох милях (4,8 кілометрах) від Нассау на острові Нью-Провіденс. Шкіра (яка, на жаль, була сильно пошкоджена на горлі) зараз знаходиться в Смітсонівському інституті у Вашингтоні в США. Цей вид тривалий час ігнорувався орнітологами. У 1880 році він без будь-яких коментарів був визначений як синонім кубинського колібрі-смарагда (Riccordia ricordii). До 1930-х років унікальний статус голотипу не був розпізнаний, оскільки птаха вважали незвичним зразком кубинського колібрі-смарагда, який випадково потрапив на Нью-Провіденс.
Американський орнітолог Джеймс Бонд був першим, хто вказав на відмінності між R. ricordii і R. bracei. У 1945 році він розділив R. ricordii і визначив R. ricordii bracei як окремий підвид. Порівноно з кубинським колібрі-смарагдом, екземпляр з Нью-Провіденса був меншим, мав довший дзьоб і інше оперення.
У 1982 році палеоорнітологи Вільям Хілгартнер і Сторрс Лавджой Олсон знайшли викопні рештки трьох видів колібрі у плейстоценових відкладеннях в печері на Нью-Провіденсі[5]. Це були багамський колібрі-аметист (Nesophlox evelynae), кубинський колібрі-смарагд (Riccordia ricordii) та інший вид, який пізніше був ідентифікований як Riccordia bracei[6]. Це стало доказом того, що Брейс відкрив новий вид колібрі, який мешкав на Нью-Провіденсі з плейстоцену. Він сформував реліктову популяцію, і вимер наприкінці 19 століття, ймовірно, через знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Riccordia bracei: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 листопада 2022
- ↑ George N. Lawrence. V. Descriptions of New Species of Birds of the Families Trochilidae and Tetraonidae. „Annals of the New York Academy of Sciences”. 1, s. 50, 1877. doi:10.1111/j.1749-6632.1879.tb55109.x.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 листопада 2022.
- ↑ Olson, Storrs L. & Hilgartner, W. B. (1982). Fossil and subfossil birds from the Bahamas. Smithsonian Contributions to Paleobiology 48: 22–56. (Online)
- ↑ Gary R. Graves & Storrs L. Olson. Chlorostilbon bracei Lawrence, an Extinct Species of Hummingbird from New Providence Island, Bahamas. „The Auk”. 104 (2), ss. 296–302, 1987.
- Flannery, Tim & Schouten, Peter: A Gap in Nature Atlantic Monthly Press, 2001. ISBN 0-87113-797-6, S. 70
- Michael Walters & Julian Pender Hume: Extinct Birds. Poiser Monographes (A & C Black), 2012. ISBN 978-140-815-725-1. S. 206.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |