Кременецький замок
| Кременецький замок | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Колишня брама Кременецького замку на горі Бонні | ||||
50°05′42″ пн. ш. 25°43′51″ сх. д. / 50.09500° пн. ш. 25.73083° сх. д. | ||||
| Статус | пам'ятка архітектури національного значення | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | місто Кременець (Тернопільська область) | |||
| Будівництво | XIII століття, XIV століття — XVI століття | |||
| Стан | в руїнах | |||
  Кременецький замок (Україна) | ||||
 | ||||
 Кременецький замок у Вікісховищі | ||||
Кремене́цький за́мок — фортифікаційна оборонна споруда в м. Кременець Тернопільської області. Побудований на стрімкій горі Бона (397 м над рівнем моря) з каменю-вапняку. Кременецький замок — одне з найпотужніших природних укріплень України всіх часів.[1]
Дитинець — у її західній найнеприступнішій частині (ширина — 65, довжина — 135 м). Гора обнесена високим кам'яним муром (у 13 ст. — дерев'яним з частоколом).
Резиденція крем'янецьких старост.
Кременецький замок відомий як неприступна твердиня, яку свого часу безрезультатно намагалися здобути:
- 1226 — угорський король Андрій ІІ з династії Арпадів.[2]
- 1240—1241 — хан Батий — (Кременецький — один з трьох замків, які узагалі вціліли під час монгольської навали на території всієї Русі),
- 1255 — Куремса.
- 1261 замок був знесений за наказом князя Василька на вимогу Бурундая. Відновили у 14 ст. руський князь Любарт-Дмитро, та русько-литовські князі Вітовт, Свидригайло.
- 16 ст. проведено описи замку. Кременецький замок мав 2 мости, 3 вежі: Надворітню, Черлену, Над новим домом, князівський палац, приміщення для гарнізону, гауптвахту, городні, церкву св. Михаїла.
- 16 ст. розпочато будівництво колодязя, але не закінчено. На мурах уздовж гори — крита гонтами галерея з бійницями для гармат. Природна недоступність, запаси зброї, пороху, води давали змогу довго тримати облогу.
- 1569 Кременецький замок перейшов до королеви Бони. Замок перебудовується в ренесансовому стилі, підсилюється його обороноздатність.
- Після 6-тижневої облоги восени 1648 його здобули козаки Максима Кривоноса. Вбитих під час штурму, за легендою, поховали на П'ятницькому цвинтарі. Згодом замок втратив значення, більше його не відбудовували.
- 2011 розпочато поступову відбудову замку місцевою владою.
Збереглися квадратна надбрамна вежа з 2-х ярусів, готична арка-заїзд, частково — бічні оборонні мури товщиною 2, 3, висотою 8-12 м, вежа над новим домом.
Встановлено 2 таблиці: охоронна як пам'ятка архітектури та меморіальна на честь битви з ордами Батия.
-
Рештки замку-фортеці на горі Бона -
Наполеон Орда. Замкова гора (Бона). 1862—1876 -
Замок у 2012 році -
Замок у 2016 році -
Стіна Кременецького замку -
Одна із стін Кременецького замку -
Замок у 2021 році
- ↑ Липа К. Під захистом мурів. — К.: Наш час, 2007. — 184 с. — (Сер. «Невідома Україна») ISBN 978-966-8174-84-1 ISBN 966-8174-12-7 (серія) (стор.: 40)
- ↑ Таємниці Кременецького замку - ternopil-future.com.ua (укр.). 28 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
- П. З. Гуцал. Кременецький замок [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 314. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Г. Чернихівський. Кременецький замок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 227. — ISBN 966-528-199-2.
- Замки Тернопілля. 2007 № 5-6(149—150) // Часопис «Галицька брама». Львів: В-во «Центр Європи». — С. 22
- Крощенко Л. М., Тюпич А. Д. До питання про «городні» Кременецького замку // Український історичний журнал. — 1975. — № 7. — С. 107—113.
- Ревізія Кременецького замку 1545 року // Литовська метрика. Книга 561. [Архівовано 2 лютого 2019 у Wayback Machine.] — С. 191—210.
- Собчук В. Кременецький замок [Архівовано 30 січня 2017 у Wayback Machine.] // Студії і матеріали з історії Волині. 2012. – Кременець, 2012. – С. 73–114
- Замки України: Кременецький замок. 2022 (відео)
- Марина Гнатенко. «Шляхетні мури» [Архівовано 14 грудня 2011 у Wayback Machine.] // Український тиждень. — 2011. — 20 січня.
- Кременецький замок [Архівовано 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Кременец: реставрация замка нашего времени [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Руїни Кременецького замку (відео)
- Бона на Dron-om UA (відео)
- 3D-модель Кременецького замку
Замки та палаци Волині | ||
|---|---|---|
Антонінський палац · Дубенський замок · Луцький замок · Острозький замок · Старозаславський замок · Вишнівецький палац · Палац князів Санґушків в Ізяславі · Новозаславський замок · Палац Браницьких у Любомлі · Палац Мйончинських у Лукові · Кременецький замок · Полонська фортеця · Замок Острозьких у Старокостянтинові · Олицький замок · Губківський замок · Корецький замок · Новомалинський замок · Палац князів Санґушків в Славуті · Клеванський замок · Палац Стецьких у Великих Межирічах · Палац Чечелів у Самчиках · Меджибізький замок¹ · Старозбаразький замок² · Збаразький замок³ · Білокриницький палац · Палац Тишкевичів у Плужному · Палац Чацьких у Боремлі |  | |
¹ Між 1241 роком і кінцем XIII століття в складі Болохівської землі. Після 1395 року в складі Поділля. ² З 1569 року в складі Кременецького повіту Волинського воєводства. ³ 1772 року відійшов до Королівства Галичини та Володимирії. | ||