Кривиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кривиця
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Тер. громада Дубровицька міська громада
Код КАТОТТГ UA56080070180025571
Облікова картка с Кривиця 
Основні дані
Засноване 1580[2]
Населення 220 (01.01.2011)[1]
Площа 0,38 км²[2]
Густота населення 660,53[2] осіб/км²
Поштовий індекс 34151[2]
Телефонний код +380 3658[2]
Географічні дані
Географічні координати 51°33′30″ пн. ш. 26°23′05″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
163[джерело?] м
Місцева влада
Адреса ради 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16
Карта
Кривиця. Карта розташування: Україна
Кривиця
Кривиця
Кривиця. Карта розташування: Рівненська область
Кривиця
Кривиця
Мапа
Мапа

CMNS: Кривиця у Вікісховищі

Кри́виця — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] До 2020 підпорядковувалося Трипутнянській сільській раді.[2] з центром у селі Трипутня.[2] Населення становить 220 осіб (2011).[1]

Назва

[ред. | ред. код]

Польською мовою згадується як Krzywica.[3]

Географія

[ред. | ред. код]

Площа села — 0,38 км².[2]

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[4] Опадів 608 мм на рік.[4] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[4] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм.[4] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм.[4] Пересічна температура січня — -5,7 °C, липня — 18,5 °C.[4] Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.[4]


Клімат Кривиці
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,7 −1,5 3,2 12,2 19,1 22,7 23,8 23,0 18,1 11,7 4,7 −0,1 11,2
Середня температура, °C −5,7 −4,7 −0,4 7,3 13,6 17,3 18,5 17,5 13,1 7,7 2,2 −2,6 7,0
Середній мінімум, °C −8,6 −7,8 −4 2,5 8,1 11,9 13,2 12,1 8,2 3,7 −0,2 −5,1 2,8
Норма опадів, мм 36 30 28 41 57 87 81 64 57 45 41 41 608
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія

[ред. | ред. код]
Кривиця на мапах
Кривиця[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
Кривиця[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Вперше згадується в роздільному записі княгині Марії Юріївної Гольшанської від 6 жовтня 1580 року, за яким село разом з Дубровицею та низкою інших володінь княгині переходили у власність її дочки, Варвари Козинської, що була одружена з Андрієм Фірлеєм, каштеляном малогоським.[2][5]

Станом на 1859 рік, Кривиця була власницьким селом, тут діяв цегляний завод[6]. До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[7][8]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[9] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[3] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[10] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали село Залішани та залізнична станція Кривиця.[11]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[12] У червні 1943 польські більшовицькі партизани повністю спалили село (близько 80 хат) і вбили 6 мирних мешканців.[13] Загалом встановлено 20 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 6 загинуло, 7 було репресовано.[14]

У 1947 році село Кривиця разом з хутором Цегельня підпорядковувалося Кривицькій сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[15]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[16] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][18] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,14 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 3,91 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 1,23 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 141 мбер, з якої: зовнішнього — 15 мбер, загальна від радіонуклідів — 126 мбер (з них Cs — 115 мбер).[19]

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[20]

Населення

[ред. | ред. код]
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1859[6] 139
1921[3] 304 +118.7%
1989[21] 311 +2.3%
1993[19] 259 −16.7%
2001[22] 254 −1.9%
2011[1] 220 −13.4%
2017[23] 237 +7.7%
Динаміка населення

Станом на 1859 рік, у власницькому селі Кривиця налічувалося 21 двір та 139 жителів (65 чоловіків і 74 жінок), усі православні[6].

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі та однойменному сусідньому лісництві разом налічувалося 56 будинків та 304 мешканців, з них: 139 чоловіків та 165 жінок; 261 православний, 28 юдеїв та 15 римо-католиків; 253 українці, 28 євреїв, 22 поляки та 1 особа іншої національності.[3] Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 311 осіб, з яких 154 чоловіки та 157 жінок.[21] На кінець 1993 року в селі мешкало 259 жителів, з них 59 — дітей.[19]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 254 особи.[22] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[24] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 220 осіб.[1] Густота населення — 660,53 особи/км².[2]

Вікова і статева структура

[ред. | ред. код]

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[25]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 17 23 40
18-39 36 26 62
40-59 30 31 61
60+ 20 37 57
Разом 103 117 220

Соціально-економічні показники

[ред. | ред. код]
Працездатність (станом на 2011 рік)[26]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 220
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
49 22 61 27 110 49 46 20 69 31 115 51
Зайнятість (станом на 2011 рік)[27]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 220
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
3 3 2 2 5 5 18 21 14 16 32 37
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[28]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
190 55 92 - - 15 7 - - 4 12 - - -

Політика

[ред. | ред. код]

Органи влади

[ред. | ред. код]

До 2020 місцеві органи влади були представлені Трипутнянською сільською радою.[2]

Вибори

[ред. | ред. код]

Село входить до виборчого округу № 155.[29] У селі розташована виборча дільниця № 560292.[29] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 177 осіб.[1]

Культура

[ред. | ред. код]

У селі працює Кривицький сільський клуб на 80 місць.[30]

Релігія

[ред. | ред. код]

Список конфесійних громад станом на 2023 рік: 13 грудня 2022 року Свято-Троїцька православна громада села була перереєстрована у складі Православної Церкви України[31].

У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Успіння Богородиці села Залішани Ровенського повіту,[32] а у 1840-х та другій половині XIX століття — до православної парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Залішани Домбровицької волості.[33]

Освіта

[ред. | ред. код]

У селі діє Кривицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.[34] У 2011 році в ній навчалося 84 учні (із 160 розрахованих) та викладало 20 учителів.[34]

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Наявне відділення поштового зв'язку.[35]

Примітки

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. рос. Кривица, 22 двори.
  2. нім. Kriwitza, 21 двір.
  3. «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[17]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. а б в г д е ж и к л м н с Кривиця // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 59. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
  4. а б в г д е ж Kryvytsia climate: Average Temperature, weather by month, Kryvytsia weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  5. Жизнь князя Андрея Михайловича Курбскаго въ Литвѣ и на Волыни. — Кіевъ : Въ Лито-Типографическомъ Заведеніи І. К. Вальнера, 1849. — Т. 1. — С. 276. (рос. дореф.)
  6. а б в Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 650. (рос. дореф.)
  7. ІАУ, 1980, с. 55.
  8. Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
  9. ІАУ, 1980, с. 57.
  10. Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання] (пол.)
  11. Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
  12. Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  13. Денищук, 2003, с. 270.
  14. Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 136. — ISBN 978-966-8424-79-3.
  15. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
  16. Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  17. Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  18. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  19. а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  20. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
  21. а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  22. а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  23. КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  24. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  25. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  26. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  27. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  28. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  29. а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
  30. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  31. https://opendatabot.ua/c/22581138
  32. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65. Архівовано з джерела 18 червня 2018
  33. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 429.
  34. а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
  35. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.

Книги

[ред. | ред. код]
  • Олександр Денищук. Злочини польських шовіністів на Волині. Книга перша. Рівненська область. — Рівне : ППДМ, 2003. — 352 с. — ISBN 966-96174-4-8.

Офіційні дані та нормативно-правові акти

[ред. | ред. код]
  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кривиця