Координати: 49°23′30″ пн. ш. 23°42′17″ сх. д. / 49.39161621284° пн. ш. 23.704672777918° сх. д. / 49.39161621284; 23.704672777918
Очікує на перевірку

Летнянське газоконденсатне родовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Летнянське газоконденсатне родовище
49°23′30″ пн. ш. 23°42′17″ сх. д. / 49.39161621284° пн. ш. 23.704672777918° сх. д. / 49.39161621284; 23.704672777918
Країна  Україна

Летнянське газоконденсатне родовище. Карта розташування: Україна
Летнянське газоконденсатне родовище
Летнянське газоконденсатне родовище (Україна)
Мапа
Летнянське газоконденсатне родовище
Країна:Україна Україна
Регіон:Львівська область
НГП:Західний нафтогазоносний регіон
НГО:Передкарпатська
НГР:Більче-Волицький
Історія родовища
відкриття:1981
початок розробки:1984
початок експлуатації:1987
Геологічна будова
вид родовища:газоконденсатне
Експлуатація

Летнянське — газоконденсатне родовище, належить до Більче-Волицького нафтогазоносного району Передкарпатської нафтогазоносної області Західного нафтогазоносного регіону України.

Розташування

[ред. | ред. код]

Розташоване у Львівській області на відстані 15 км від м. Стрий. Належить до північно-західної частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької зони.

Структура

[ред. | ред. код]

Летнянська структура виявлена в 1981 р. Вона складена гельветськими, баденськими та сарматськими утвореннями, які значною мірою облягають розмиту поверхню юрських та крейдяних порід. По гіпсоангідритовому горизонту вона розбита поперечними тектонічними порушеннями амплітудою 20-70 м на 4 блоки: Опарський, Летнянський, Ланівський та Нежухівський.

Технічні дані

[ред. | ред. код]

Перший промисловий приплив газу та конденсату отримано з гельветських та мезозойських г.п. з інт. 1659—1700 м у 1984 р. Колектори — пісковики та алевроліти.

Поклади пластові, склепінчасті або масивно-пластові, тектонічно екрановані.

Експлуатується з 1987 р. Режим Покладів газовий та водонапірний. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С1: газу — 15160 млн. м³; конденсату — 50 тис. т.

Джерела

[ред. | ред. код]