Лобова Олена Всеволодівна
| Лобова Олена Всеволодівна | |
|---|---|
| Лобова Елена Всеволодовна | |
| Народилася | 7 червня 1902 Орел, Російська імперія |
| Померла | 16 березня 2000 (97 років) |
| Країна | Російська імперія →  СРСР →  Росія |
| Діяльність | картографка |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький університет |
| Галузь | ґрунтознавство |
| Заклад | Інститут агрохімії та ґрунтознавства АН СРСР |
| Науковий ступінь | доктор географічних наук |
| Науковий керівник | Неуструєв С. С. |
Ло́бова Олена Всеволодівна (7 червня 1902 року, Орел — 16 березня 2000 року,) — радянський російський ґрунтознавець, фізико-географ, картограф[1]. Доктор сільськогосподарських наук (1959)[2]. Мала заслужений авторитет, її праці добре знали колеги в СРСР і за кордоном.
Олена Всеволодівна народилась 7 червня 1902 року в місті Орел Центральночерноземного району Росії в родині хорунжого Оренбурзького козацького війська і вчительки іноземних мов[3][1]. Батько загинув на війні 1914 року[3]. Мати — старша дочка священика, закінчила Інститут шляхетних дівчат в Орлі[3]. У 1920-х роках вступила на географічний факультет Санкт-Петербурзького університету. Під час навчання була в експедиції Сергія Семеновича Неуструєва до Середньої Азії[3]. Проводила ґрунтові зйомки на Устюрті, в Західному Казахстані[1].
1928 року одружилася з І. П. Герасимовим, від шлюбу з яким мала доньку[3].
З 1934 по 1940 рік працювала в Ґрунтовому інституті імені В. В. Докучаєва[2]. 1940 року під науковим керівництвом Неуструєва С. С. захистила кандидатську дисертацію на тему «Ґрунти і земельні ресурси Південно-Західної Туркменії» (рос. Почвы и земельные ресурсы Юго-Западной Туркмении)[3]. Лобовою в складі експедиції 1951—1952 років були створені перші ґрунтові карти долини Узбоя уздовж траси Каракумського каналу[1]. Проводила ґрунтові зйомки в дельтах Амудар'ї, Теджена, Мургаба, Атрека, у Каракумах, Кизилкумах[3]. 1959 року захистила докторську дисертацію на тему «Ґрунти пустельної зони» (рос. Почвы пустынной зоны)[3]. У 1960—1964 роках віце-президент V комісії Міжнародної організації ґрунтів «Географія і картографія ґрунтів»[1]. У 1961—1974 роках була членом Міжнародного консультативного комітету з проекту ФАО/ЮНЕСКО «Ґрунтова карта світу», за результатами діяльності якої отримала державну премію 1985 року[1].
1971 року Лобова очолює лабораторію картографії та географії ґрунтів Інституту агрохімії та ґрунтознавства АН СРСР у Пущино[3]. На цей час припадає її плідна робота над створенням ґрунтових карт регіонів СРСР, географії ґрунтів, поширення аридності у світі.
Померла Олена Всеволодівна 16 березня 2000 року[3].
Наукові праці з питань географії та картографії ґрунтів[2]. Лобова Олена Всеволодівна автор понад 200 наукових праць, у тому числі 5 книг і 35 статей у журналі «Ґрунтознавство».
- Ґрунтова карта Азії (масштаб 1:6 млн).
- Ґрунтова карта Казахстану (масштаб 1:2,5 млн).
- Ґрунтова карта Туркменської РСР (масштаб 1:1 млн).
- Ґрунтова карта Середньої Азії (масштаб 1:2,5 млн).
- Ґрунтова карта Європейської частини СРСР (масштаб 1:2,5 млн млн).
- Ґрунтова карта СРСР (масштаб 1:4 млн), спільно з М. М. Розовим. Отримала золоту медаль на Міжнародній виставці в Брюсселі 1958 року[3].
- Ґрунтова карта світу (масштаб 1:1 млн), 1975 рік.
- Карта аридності територій світу, 1977 рік.
- (рос.) Лобова Е. В. Почвы пустынной зоны СССР. — М., 1960.
- (рос.) Лобова Е. В. Общие принципы, положенные в основу составления Почвенной карты мира масштаба 1:10 млн. — М., 1975.
- (рос.) Лобова Е. В. Площади почв мира по материкам. — М., 1980.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира) — 40 тис. прим. — Видання від фахівців-ґрунтознавців, що містить вичерпну характеристику ґрунтового покриву світу. Подані склад ґрунтів, продуктивність, географічне поширення відповідно до їхнього положення в природних зонах. У вступі розглядаються загальні закономірності поширення ґрунтів по планеті. Опису ґрунтів кожного континенту передують загальні відомості та характеристика історії їхнього дослідження. Видання добре ілюстроване кольоровими фотографіями різноманітних ґрунтових профілів[4].
- 1948 — перший лауреат (разом із Розовим М. М.) премії імені В. В. Докучаєва.
- 1985 — Державна премія СРСР за діяльність у складі Міжнародного консультативного комітету з проекту «Ґрунтова карта світу»[1].
- (рос.) Краснопольский А. В. Лобова Елена Всеволодовна // Отечественные географы [в 3-х тт.] / Под ред. проф. С. Б. Лаврова. — С.-Пб. : Российская академия наук; Русское географическое общество, 1995. — Т. 2. Л-Х. — 1000 прим. — ISBN 5-7608-0188-0.
- (рос.) Кадыров Ш. Лобова Елена Всеволодовна // Российско-туркестанский исторический словарь. — Осло, 2004.
- (рос.) Сычева С. А. Лобова Елена Всеволодовна // Женщины-почвоведы. Биографический справочник о российских и советских исследовательницах почв / Под ред. Г. В. Добровольского и Н. Г. Рыбальского. — М. : НИА-Природа, 2003. — 440 с.
