Очікує на перевірку

Лозино

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лозино
Церква Святого Миколая
Церква Святого Миколая
Церква Святого Миколая
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район Яворівський район
Тер. громада Івано-Франківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46140010200071301
Основні дані
Засноване 1444
Населення 340
Площа 1,194 км²
Густота населення 284,76 осіб/км²
Поштовий індекс 81080
Телефонний код +380 3259
Географічні дані
Географічні координати 49°56′52″ пн. ш. 23°48′53″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
314 м[1]
Водойми Стара Ріка (Домажирка)
Місцева влада
Адреса ради 81080, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Лозина[2]
Карта
Лозино. Карта розташування: Україна
Лозино
Лозино
Лозино. Карта розташування: Львівська область
Лозино
Лозино
Мапа
Мапа

CMNS: Лозино у Вікісховищі

Лозино (до 1989 року — Лозина)[3] — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Населення становить 340 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Лозинська сільська рада[2].

Назва

[ред. | ред. код]

Виконавчим комітетом Львівської обласної Ради народних депутатів рішенням від 19 вересня 1989 року селу Лозина Лозинської сільради Яворівського району Львівської області перейменовано на Лозино[3].

19 листопада 2020 року Львівська обласна рада ухвалила рішення щодо перейменування села Лозино Яворівського району на Лозина, підтримавши цим ініціативу громади Лозинської сільської ради щодо перейменування села. Відповідно обласні обранці звернулися з відповідним поданням до Верховної Ради України щодо перейменування цього населеного пункту та внесення відповідних змін до реєстру про адміністративно-територіальний устрій України[4].

Історія

[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 7 квітня 1469 року, коли король Казимир підтвердив за Волохом Івашком Лозинським дворище в селі[5]

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[6].

У селі є мурована церква. Її попередниця, освячена на честь святого Миколая, була дерев'яною. Куплена мешканцями 1775 року у Крехові, де була монастирською. Близько 1913 року церкву розібрали для будівництва нової. Це викликало протести зі сторони Грона консерваторів, зокрема доктора Олександра Чоловського[7].

У 1960-х роках землі села належали до колгоспу імені І. Котляревського.

Сучасність

[ред. | ред. код]

Біля південної околиці села розташований великий піщаний кар'єр. На південний захід від села розкинувся лісовий масив — східна частина заповідника «Розточчя».

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 340 100%

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Прогноз погоди в селі Лозина. weather.in.ua. Процитовано 7 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. а б Лозинська сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 7 лютого 2021.
  3. а б Картка постанови. rada.gov.ua. Верховна рада України. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 7 лютого 2021.
  4. Головіна С. (19 листопада 2020). Було Лозино стало Лозина. У Яворівському районі перейменували село. portal.lviv.ua. Львівський портал. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 7 лютого 2021.
  5. Михайло Грушевський Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530) [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — С. 58—60.
  6. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] — Warszawa: Główny skład u Gebethnera i Wolffa, 1902. — S. 153. (пол.)
  7. Zwyczajne posiedzenie Grona c. k. Konserwatorów // Gazeta Lwowska. — 17 czerwca 1913. — № 136. — S. 5. (пол.)
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]